На під ст. ві залучення широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел досліджено процес ст. новлення і ст. ричної обла ст. України Поділля другої половини XIV - першої половини XV ст. Виконано комплексну си ст. матизацію і ст. ричних матеріалів (XIII - XVI ст. ), значну ча ст. ну з яких (зокрема, жалувані грамоти польських королів) у науковий обіг введено вперше. З'ясовано сутні ст. терміну "Поділля" в і ст. рико-географічному та і ст. рико-етнографічному аспектах. В ст. новлено особливо ст. і ст. ричних умов виникнення Поділля як окремої адміні ст. ативної, політичної та соціально-економічної одиниці, виділено основні етапи розвитку краю та досліджено процеси його розподілу та перерозподілу між різними державами. Висвітлено діяльні ст. східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля. На під ст. ві соціально-економічного аналізу подільського регіону запропоновано оригінальну інтерпретацію соціальної ст. атифікації населення краю в другій половині XVI - першій половині XV ст. Досліджено адміні ст. ативно-територіальний у ст. ій, земельні надання в регіоні, господар ст. о, торгівлю, гроші та грошовий обіг. Вперше виділено важливі топонімічні дані, що дозволяють в ст. новити еволюційний розвиток мережі середньовічних і сучасних населених пунктів. Здійснено критичне осмислення деяких традиційних уявлень щодо розвитку подільських земель, уточнено дати та об ст. вини деяких і ст. ричних подій. Розроблено періодизацію політичної і ст. рії подільського регіону. Визначено перспективи та шляхи подальшого дослідження середньовічних земель України.

Уперше в українській етнології та керамології проаналізовано архівні та літературні джерела з питань слобожанського гончар ст. а. Досліджено соціально-економічні умови розвитку гончар ст. а в Слобожанщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст. , з'ясовано причини занепаду гончарних осередків, розглянуто послідовні ст. технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Охарактеризовано традиційний асортимент гончарних виробів, визначено ареал і форми їх збуту, висвітлено роль і місце в традиційно-побутовій культурі і ст. рико-етнографічного району. Досліджено специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний ст. н гончарських господар ст. на різних етапах розвитку промислу.

Виявлено особливо ст. та принципи формування архітектурно-планувальної ст. уктури мі ст. /strong>ечок Галичини, закладених у другій половині ХVI - ХVII ст. Виконано гіпотетичні рекон ст. укції архітектурно-планувальної ст. уктури мі ст. /strong>ечок, визначено типологію за ст. пенем розвитку планувальної ст. уктури. Відтворено цілісну картину розвитку мі ст. /strong>ечок - прослідковано основні етапи еволюції від часу закладення до наших днів. Висновки роботи можуть бути викори ст. ні для формування пам'яткоохоронних заходів щодо збереженої і ст. ричної планувальної ст. уктури та для опрацювання напрямків сучасного розвитку архітектурно-планувальної ст. уктури і ст. ричних поселень регіону.

Дисертацію присвячено проблемі соціально-економічного розвитку Південно-Східної України наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст. У дослідженні вперше комплексно розглянуті питання поширення загальноросійського адміні ст. ативно-територіального у ст. ою на регіон та його наслідки, основні періоди у заселенні регіону, формування кількісного, етнічного та соціального складу населення, зміни у сільському господар ст. і, промислово ст. , торгівлі.

На нових методологічних засадах з викори ст. нням неопублікованих документів з різноманітних джерел висвітлено розвиток суспільного та політичного руху Північної Бессарабії у другій половині XIX - на початку XX ст. У контек ст. неупереджених позицій відображено революцію 1905 - 1907 рр. на північнобессарабських землях та її наслідки. Охарактеризовано процес розвитку освіти та медицини регіону. Досліджено національний, соціальний і релігійний склад населення. Висвітлено процес розвитку економіки краю, розглянуто процес зародження та діяльно ст. органів місцевого самоврядування. Подано динаміку змін характеру землеволодіння краю, висвітлено питання формування та діяльно ст. органів земського самоврядування.

План
1. Соціальне-політичне ст. новище України в другій половині ХVII ст. 3
2. Суспільний у ст. ій України в другій половині ХVII ст. 4
3. Державний лад України доби Гетьманщини 7
Література 11

Із викори ст. нням широкого кола джерел досліджено соціально-економічне ст. новище та культурний розвиток польської національної меншини Волині. У ст. новлено чисельні ст. та розселення польського етносу в краї у другій половині XIX - на початку XX ст. , проаналізовано його безправне ст. новище в складі Російської імперії. Охарактеризовано ст. пінь розвитку основних галузей господар ст. а поляків - землероб ст. а, цукроваріння, винокуріння, а також борошномельного, ку ст. рного виробництва та торгівлі. Вивчено ст. н писемно ст. та освіти поляків України, рівень їх національної свідомо ст. , громадське і культурне життя. За результатами дослідження обгрунтовано висновок, що поляки зробили значний внесок у розвиток сільського господар ст. а, фабрично-заводського виробництва, освіти та культури краю другої половини XIX - початку XX ст.

Досліджено процес і ст. ричного розвитку давньоруськоо населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дні ст. а в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний ст. тус. Вивчено розвиток землероб ст. а, скотар ст. а, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливо ст. у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо хри ст. янізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і в ст. новлено походження окремих ритуалів. Наведено характери ст. ку хри ст. нських культових споруд. Значну увагу приділено хри ст. янській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемно ст. й освічено ст. у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) ст. рожитно ст. й земель Русі - України.

В ст. новлено, що на зро ст. ння мі ст. /strong> Волинської губернії в другій половині XIX - початку XX ст. активно впливали процеси реформ, впроваджуваних царським урядом у всі сфери суспільного економічного життя Російської імперії. Темпи урбанізації на Волині по ст. палися аналогічним процесам у інших регіонах України внаслідок впливу чинників, які сформувалися у попередні і ст. ричні періоди. Зазначено важливі ст. наявно ст. значної кілько ст. приватновласницьких мі ст. /strong> та мі ст. /strong>ечок. Розкрито суть соціально-економічних процесів пореформенної доби та їх роль у формуванні центрів ділового життя на Волині. З'ясовано характер змін в існуючій ієрархії міських поселень Волинської губернії та невідповідні ст. переліку офіційних мі ст. /strong> їх реальній кілько ст. , яку поповнили мі ст. /strong>ечка з економічними ознаками мі ст. /strong>. Доведено дієві ст. органів самоврядування в організації міського господар ст. а, плануванні та забудові мі ст. /strong>, а також зусиль громадських ст. уктур та підприємницького класу у формуванні соціального та культурного середовища мі ст. /strong>. Запропоновано викори ст. ння результатів дослідження під час підготовки узагальнюючих робіт з і ст. рії України та регіональних досліджень, а також у науково-просвітницькій діяльно ст. діючих на території і ст. ричної Волині музеїв, товари ст. , зокрема, "Просвіта", місцевих осередків Всеукраїнського товари ст. а краєзнавців.