Показано зміни, які відбулися у зовнішньополітичному курсі Німеччини після її об'єднання. З'ясовано значення цих змін для вишеградських країн. Визначено місце Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини у зовнішній політиці ФРН й охарактеризовано роль цієї держави у зовнішньополітичних курсах зазначених країн. Проаналізовано процес становлення та розвитку політико-дипломатичних, торговельно-економічних, культурних відносин між об'єднаною Німеччиною та країнами Вишеградської групи. Проаналізовано еволюцію цих стосунків у взаємозв'язку з європейською інтеграцією та у процесі вирішення ряду актуальних історичних питань. Розкрито зміст, характер, цілі й основні напрями взаємовідносин Німеччини та країн Вишеградської групи, розглянуто результати та сучасний стан цього партнерства. Висвітлено недостатньо вивчені зарубіжними та вітчизняними науковцями аспекти німецької зовнішньої політики щодо Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

         Здійснено комплексне історичне дослідження становлення та розвитку політичного та військового співробітництва між Україною та Великою Британією у 1991 - 2004 р. у контексті сучасних процесів євроінтеграції новітньої системи безпеки в Європі. Розглянуто його історичні передумови, особливості формування та структуру договірно-правової бази. До наукового обігу введено значну кількість неопублікованих архівних матеріалів і нові факти з історії міждержавних відносин. З'ясовано геополітичне середовище формування стосунків між країнами. Досліджено проблему українсько-британського співробітництва у контексті сучасних інтеграційних процесів у Європі та європейської інтеграції України. Запропоновано періодизацію міждержавних політичних відносин. Висвітлено особливості суспільно-політичних взаємин під час президентських виборів в Україні у 2004 р. Розкрито головні тенденції військової співпраці країн у аспекті розвитку відносин України - НАТО. Показано місце українсько-британських взаємин у структурі сучасних міжнародних відносин і висвітлено перспективи міждержавного співробітництва.

         Вивчено особливості процесу вироблення та реалізації інтеграційної політики держав Центральної Східної Європи (ЦСЄ), що посідають авангардні позиції серед молодих демократичних країн - Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Вперше в українській політичній науці комплексно розглянуто складові формування та втілення внутрішньо- та зовнішньополітичних стратегій даних країн на засадах національних інтересів і врахування процесів глобалізації на континенті у постконфронтаційний період розвитку. Проаналізовано форми співробітництва, особливості інституціалізації відносин, оцінено ефективність співпраці ЄС і НАТО з країнами Вишеградської групи щодо зміцнення демократичних перетворень та інтеграції їх до євроатлантичного простору.

         Досліджено процес становлення та розвитку системи українсько-угорського міждержавного співробітництва у 1991 - 2004 рр., місце і значення у формуванні міждержавних відносин прикордонної Закарпатської області України. На підставі аналізу архівних матеріалів, протоколів Державних Зборів Угорщини, наукових здобутків вітчизняних та угорських дослідників, вивчення діяльності преси обох країн охарактеризовано етап зародження їх двосторонньої співпраці на початку 1990-х рр., встановлено особливості формування договірно-правової бази міждержавних відносин. Досліджено розвиток політичного діалогу України та Угорщини на всіх рівнях, еволюцію, стан і перспективи розвитку їх транскордонного співробітництва як важливого підрівня цілісної системи двосторонніх взаємин. Висвітлено українсько-угорські зв'язки у межах Карпатського Єврорегіону. Розглянуто культурно-гуманітарну та економічну співпрацю Закарпаття з прикордонними територіальними громадами Угорської Республіки. Проаналізовано діяльність змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Охарактеризовано становище угорців в Україні й українців та русинів в Угорщині.

Державотворчий процес в Україні 1991 - 2004 років (на матеріалах періодики Заходу): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс] / Р.А. Офіцинський; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2006. — 36 с. — укp.
Здійснено комплексний теоретичний і фактологічний аналіз політичних перетворень в Україні відповідно до вимог західної цивілізації. Для вивчення історичних процесів незалежної України (1991 - 2004) запропоновано "європейську парадигму". Даний період поділено на два етапи, а саме: прийняття Конституції 28 червня 1996 р. і помаранчева революція (листопад - грудень 2004 р.). Установлено, що політичні зміни у незалежній Україні є органічною частиною постсоціалістичної модернізації суспільства та корегуються інформаційними, дипломатичними й економічними інструментами розвинутих країн. Обговорено "вестернізаційний стандарт" у межах однієї цивілізації. Розглянуто питання щодо утворення Державною владою України академічного Інституту Європи, а також запровадження на історичних факультетах нормативного курсу "Історія незалежної України".

         Досліжено стан і перспективи торговельно-економічного співробітництва між групами країн з різними рівнем економічного розвитку на прикладі групи країн Африки Карибського та Тихоокеанського басейнів (АКТ) з країнами ЄС. Проаналізовано концептуальні підходи до аналізу виникнення та подальшої еволюції інтеграційних процесів як форми економічного співробітництва країн з різним рівнем економічного розвитку. Виявлено визначальну роль колонізації у встановленні економічних зв'язків країн АКТ з ЄС, а також специфіку різнорівневої співпраці, що відбувається всередині групи країн АКТ, та у масштабах світового господарства. Проведено оцінювання економічного потенціалу африканськмих країн АКТ у аспекті їх участі в системі міжнародного поділу праці. Проаналізовано існуючі альтернативні напрями розширення співробітництва між африканськими країнами АКТ і ЄС. Визначено перепони на шляху інтеграції африканських країн АКТ у світове господарство на регіональному та глобальному рівнях. На підставі сегментарного аналізу конкурентоспроможності основних статей експорту Анголи запропоновано прогнозні оцінки та визначено шляхи оптимізації економічного співробітництва Анголи з ЄС. Сформульовано концепцію розвитку економічного співробітництва Анголи з ЄС, що є оптимальною моделлю співробітництва між групами країн, а також між окремими країнами з різним рівнем економічного розвитку.

         Досліджено концептуальні засади формування зовнішньоторговельної політики країн-членів ЄС. Розглянуто проблему впливу екологічної політики на економічну інтеграцію та глобалізацію у сучасному світі. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні дослідження щодо формування зовнішньоторговельної політики за умов екологізації економічного розвитку. Досліджено вплив ефектів, виникнення яких обумовлено лібералізацією торгівлі, на навколишнє середовище. Охарактеризовано сучасний стан зовнішньої торгівлі країн-членів ЄС екологічно сприятливими товарами. Запропоновано методику аналізу впливу процесу розширення ЄС на стан навколишнього середовища та торговельну політику.

         Досліджено теоретичні та практичні аспекти співробітництва арабських країн з Європейським Союзом. Проведено ретроспективний аналіз еволюції їх взаємодії у контексті загального глобалізаційного процесу. Обгрунтовано необхідність і перспективність розвитку економічних відносин арабських країн з Європейським Союзом. Висвітлено характерні риси та принципи організації співробітництва між країнами арабського регіону, зокрема прагнення держав до об'єднання зусиль з метою утворення сприятливих умов для індустріалізації національних економік, подолання технічної та технологічної відсталості та послаблення їх економічної залежності від промислово розвинених держав. Визначено роль і місце арабських країн у сучасних світових економічних процесах, встановлено причини та наслідки формування структури національних економік окремих держав і специфіку їх інтеграційної взаємодії. З'ясовано особливості трансформації форм і змісту співробітництва між арабськими країнами та Європейським Союзом, виявлено чинники формування відповідних напрямків економічного співробітництва. Проаналізовано проблеми та перспективи розвитку економічної взаємодії арабських країн з Європейським Союзом.

         Проведено комплексне дослідження історичного процесу формування та розвитку державної молодіжної політики в незалежній Україні в кінці XX - на початку XXI ст. Визначено основні напрями й особливості процесу створення молодіжного законодавства незалежної України, проаналізовано діяльність владних структур щодо розробки та прийняття комплексних і цільових державних програм. Розглянуто історію створення та реорганізації центральних органів виконавчої влади, парламентських комітетів з питань молоді, координаційних рад у сфері ювенальної політики. Досліджено процес формування мережі державних молодіжних закладів, установ та організацій. Розглянуто форми та методи підтримки молодих громадян та молодіжних об'єднань, запроваджені в Україні у 1991 - 2004 рр. Проаналізовано сучасний стан державної молодіжної політики в Україні, обгрунтовано рекомендації щодо її подальшого удосконалення.