Розроблено наукові підходи щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Досліджено особливості взаємодії прикордонних адміністративно-територіальних одиниць України та суміжних держав. Узагальнено теоретичні засади розвитку транскордонної співпраці, уточнено сутність основних понять і сформульовано базові принципи, систематизовано фактори ТКС. Проаналізовано європейський і вітчизняний досвід функціонування єврорегіональних об'єднань. Запропоновано методику оцінки результатів транскордонної діяльності й обгрунтовано основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення ТКС. Розроблено концептуальні засади розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України на середньо- та довгострокову перспективу.

         Розроблено моделі транскордонного співробітництва (ТКС) у системі забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано функціональні взаємозв'язки між рівнем економічної безпеки та масштабами здійснення транскордонного співробітництва прикордонного регіону. Уточнено й адаптовано категорійний апарат, що дозволило розмежувати поняття "транскордонний регіон" та "прикордонний регіон". Обгрунтовано роль ТКС в інтеграційному процесі та регіонального розвитку. Узагальнено методи оцінювання рівня економічної безпеки прикордонного регіону (з урахуванням індикаторів-стимуляторів - площі території, кількості населення, обсягів інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту, а також індикаторів-дестимуляторів). Узагальнено європейський досвід транскордонного співробітництва. Досліджено сучасні тенденції розвитку прикордонної торгівлі, транскордонного руху капіталів, інтелектуальних і трудових ресурсів. Виявлено проблеми транскордонного співробітництва в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційних засад системи економічної безпеки до вимог і практики європейського співробітництва. Обгрунтовано стратегічні рішення та методи посилення інтеграції прикордонних регіонів.

         Теоретично обгрунтовано положення, що впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерними є переваги зовнішньої (ринкової) та внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії. Відзначено, що дані системи дають можливість економити час та кошти під час пошуку партнерів та укладання угод. Запропоновано структурно-функціональні схеми інформаційної системи "Транскордонне співробітництво". Визначено поняття "інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва" як економічної категорії, суть якої полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва. Здійснено класифікацію проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері за причинно-наслідковою ознакою. Розвинуто графічні моделі зміни ситуації внаслідок зменшення інформаційних витрат на ринках різних типів.

         На підставі аналізу наукової літератури, а також правових актів українського та польського урядів досліджено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) між даними державами. Виявлено основні закономірності становлення та розвитку цього процесу за умов незалежної України та демократичної Польщі. Висвітлено динаміку розвитку правового регулювання українсько-польських міжрегіональних зв'язків і ТКС (прикордонного співробітництва) у торговельно-економічній, гуманітарній та інших сферах суспільного буття. Досліджено структуру та компетенцію органів, на які покладено функції управління процесом ТКС. Розкрито суть законодавчої та нормативно-правової бази єврорегіональної моделі транскордонного співробітництва у межах єврорегіонів "Буг", "Карпати".

         Досліджено теоретичні та практичні положення щодо державного регулювання транскордонних економічних відносин. Розвинуто термінологічний апарат економічної науки. Класифіковано нормативно-правові акти транскордонного співробітництва. Наведено практичні рекомендації щодо подальшого розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва. Визначено заходи їх оптимізації. Опрацьовано польський досвід єврорегіоналізації. Запропоновано основні напрями реформування українського законодавства з питань єврорегіональної політики, гармонізації його з acquis communautaire (законодавством ЄС) та шляхи вдосконалення українсько-польських транскордонних економічних відносин.

         Розроблено теоретико-методичні положення, практичні рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності як основи економічного зростання регіону, розвитку інноваційної компоненти транскордонного співтовариства. Розширено поняття "ресурс знань", окреслено визначення міжнародного інноваційного кластера. Доповнено методику оцінки ефективності транскордонного співробітництва. Запропоновано створення та розроблено методичні підходи до реалізації інноваційної моделі такого співробітництва прикордонних регіонів як основи активізації інноваційної діяльності та міжнародної науково-технічної співпраці. Визначено етапи розвитку організаційно-правових форм та інституційної бази моделі. На підставі прогнозування показників інноваційної діяльності розроблено ймовірні сценарії розвитку моделі.

         Досліджено теоретико-методичні підходи щодо обгрунтування ролі транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів. Визначено основні важелі стимулювання та обгрунтовано необхідність забезпечення системного підходу щодо управління ТКС у регіоні. Розроблено концептуальні підходи з питань формування фінансово-кредитної та податкової політики у спеціальних економічних зонах. Запропоновано заходи щодо інвестиційного забезпечення розвитку ТКС.

         Висвітлено теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення механізмів інституційного забезпечення розвитку транскордонного регіону на польсько-українському кордоні. Доведено, що за умов розширеного ЄС організація відповідного інституційного забезпечення розвитку транскордонного регіону як територіальної суспільної системи сприяє підвищенню ефективності використання природно-ресурсного потенціалу території. Наведено структурно-функціональні схеми інституційного забезпечення в організаційному аспекті за умов наявності та відсутності органу транскордонного співробітництва як інтегратора послуг у прикордонному регіоні.

         Розроблено теоретико-методичні та практичні підходи щодо активізації транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів. Проаналізовано теоретичні засади процесів активізації ТКС на регіональному рівні. Визначено основні характеристики регіону як активного учасника ТКС. Систематизовано фактори впливу на розвиток транскордонної співпраці регіонів за різними критеріями. Детерміновано основні цілі реалізації ТКС на локальному, регіональному, державному та загальноєвропейському рівнях. Виявлено основні тенденції розвитку ТКС в Україні з використанням розробленої методики аналізу й оцінювання ефективності реалізації даного процесу в регіонах на локальному, регіональному, державному та загальноєвропейському рівнях. Запропоновано мотиваційні інструменти активізації транскордонної взаємодії регіонів. Розроблено механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонної співпраці з метою запобігання можливим негативним наслідкам її активізації. Розроблено пропозиції щодо впровадження кластерної моделі інноваційного розвитку прикордонного регіону, що дозволяє підвищити його конкуренті переваги з метою активізації ТКС, захисту внутрішнього ринку й ефективного залучення до міжнародного поділу праці.