На підставі аналізу спеціальної юридичної літератури розроблено та обгрунтовано основні теоретичні засади щодо конституційно-правових гарантій політичних прав і свобод людини та громадянина. Висвітлено процес становлення та розвитку конституційно-правових гарантій політичних прав і свобод, а також їх роль у побудові правової держави та громадянського суспільства в Україні. Проведено класифікацію даних гарантій, визначено систему та стадії їх реалізації. Досліджено особливості правового статусу суб'єктів гарантування, проаналізовано їх діяльність щодо забезпечення політичних прав і свобод людини та громадянина. Визначено рекомендації стосовно підвищення ефективності в діяльності окремих суб'єктів гарантування, а також загального рівня забезпеченості політичних прав і свобод в Україні. Розглянуто систему міжнародно-правових гарантій даних прав і свобод людини та громадянина.

         Досліджено механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Здійснено класифікацію прав і свобод громадянина у сфері адміністративно-правових відносин. Наведено характеристику його адміністративно-правового статусу. Запропоновано визначення поняття механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина, охарактеризовано організаційні засоби його здійснення. Сформульовано пропозиції щодо необхідності доповнення механізму правового регулювання суспільних відносин у сфері реалізації прав і свобод громадян відповідними законами, особливу увагу приділено питанням забезпечення їх державними, соціальними й управлінськими послугами. Визначено правові гарантії, показано їх роль у механізмі адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

         Досліджено теоретичні і практичні проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні, їх еволюцію, поняття і місце в системі конституційного ладу держави. Визначено основні критерії класифікації гарантій прав і свобод людини і громадянина, наведено обгрунтовану характеристику системи гарантій. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових гарантій (норми-принципи, юридична відповідальність, обов'язки), що гарантують права і свободи людини і громадянина. Висвітлено змістовну характеристику організаційно-правових гарантій, які сприяють реалізації нормативно-правових гарантій, а також наведено їх класифікацію. Подано практичні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в галузі гарантій прав людини. Проведено аналіз міжнародних нормативно-правових і міжнародних організаційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні. Обгрунтовано необхідність проведення систематизації законодавства в галузі прав людини і прийняття комплексної наукової Концепції розвитку українського законодавства з метою приведення його у відповідність з міжнародними стандартами.

         Визначено місце конституційного принципу рівності особи в системі принципів конституційно-правового статусу людини та громадянина, наведено їх характеристику. Проаналізовано історичний розвиток ідеї рівності у світовій і вітчизняній політико-правовій думці, визначено її місце в науці конституційного права на сучасному етапі. Сформульовано визначення конституційного принципу рівності особи, розкрито його правову природу. Встановлено значення даного принципу для реалізації прав і свобод людини та громадянина. Обгрунтовано основні напрямки забезпечення рівності особи за різними ознаками, виявлено чинники, що впливають на даний процес. Розглянуто проблеми забезпечення рівності особи перед законом і судом, питання гендерної рівності та рівності в аспекті захисту національних меншин в Україні.

         Проаналізовано конституційний механізм забезпечення прав і свобод людини та громадянина. На підгрунті Конституції України проаналізовано поняття забезпечення прав людини, доведено його фундаментальну роль як однієї з базових категорій сучасної науки конституційного права. Обгрунтовано положення про існування універсальних теоретико-методичних засад, які дозволяють зробити висновки щодо наявності цілісного конституційного механізму забезпечення прав людини. Досліджено конституційні гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні, що не дозволяє обмежуватись діями, спрямованими на забезпечення окремих прав людини, а змушує розглядати цю проблему у загальному конституційному аспекті розвитку державної влади в Україні. Висвітлено стратегічні напрями законодавчого забезпечення прав людини у аспекті реалізації положень Конституції України та реалізації правової політики держави. Розглянуто питання реформування органів державної влади, які мають виконувати ці функції, а також реформи системи законодавства у контексті її адаптації до норм європейського та міжнародного права у галузі прав людини. Запропоновано загальну модель функціонування конституційного механізму забезпечення прав людини та громадянина в Україні. Доведено необхідність застосування системного підходу у процесі законотвірної діяльності, спрямованої на гарантування належного рівня забезпечення та захисту всіх визначених Конституцією України прав і свобод людини та громадянина.

         Розкрито суть, зміст та форму основних економічних прав і свобод людини та громадянина. Доведено, що дані права є самостійним видом прав і свобод у системі конституційних прав людини та громадянина в Україні. Запропоновано визначення економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні як можливостей людини та громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися економічними благами, а також набувати їх та захищати у порядку, межах, формах і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зроблено класифікацію основних економічних прав і свобод людини та громадянина в Україні за різними критеріями, зокрема: суб'єктами; об'єктами; залежно від нормативних форм закріплення, способів і засобів їх реалізації та захисту; залежно від предмету правового регулювання. Здійснено комплексний аналіз права приватної власності людини і громадянина, права людини і громадянина на підприємницьку діяльність і права людини і громадянина користуватися об'єктами публічної (суспільної) власності. Досліджено нормативно-правові, організаційно-правові та інші гарантії здійснення цих прав. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у галузі прав людини.

         Досліджено конституційне право людини та громадянина на освіту, а також механізм його забезпечення в Україні. Проаналізовано стан наукових розробок різних аспектів цього права, а також джерела міжнародного та національного права. Запропоновано періодизацію етапів розвитку наукової думки та процесу нормативно-правової регламентації права на освіту в Україні. Сформульовано дефініцію "конституційне право людини та громадянина на освіту", розкрито його суть і зміст, з'ясовано основні ознаки. Досліджено механізм його забезпечення, який складається з механізмів реалізації, охорони та захисту даного конституційного права. Визначено роль органів державної влади у функціонуванні цього механізму. Обгрунтовано необхідність удосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб щодо забезпечення конституційного права людини та громадянина на освіту в Україні. На підставі результатів проведеного дослідження сформульовано узагальнення, пропозиції та рекомендації з метою вдосконалення механізму забезпечення аналізованого суб'єктивного права.

         Досліджено питання правового статусу неповнолітніх у системі основних прав, свобод і обов'язків людини та громадянина. Розглянуто діяльність міліції та інших державних установ і організацій щодо забезпечення та гарантування прав даної категорії населення в Україні. На підставі аналізу національного законодавства та у контексті основних прав і свобод людини проведено класифікацію основних прав неповнолітніх в Україні, виявлено їх особливі риси, подано характеристику основних обов'язків та визначено особливості притягнення їх до юридичної відповідальності. Визначено основні напрямки діяльності міліції у сфері гарантування та забезпечення прав неповнолітніх. Досліджено іноземний правовий досвід у даній галузі та запропоновано висновки щодо механізму їх здійснення.

         Досліджено конституційне право людини та громадянина на свободу наукової творчості та проблеми його реалізації в Україні. Розкрито суть поняття такого права, наведено його характеристику за суттю, змістом і формою. Проаналізовано структуру даного права, його основні елементи, місце у системі конституційних прав і свобод людини та громадянина. Описано особливості становлення та розвитку права на свободу наукової творчості та його конституційної регламентації в Україні. Розглянуто конституційно-правові проблеми реалізації даного права та шляхи їх подолання. На підставі результатів вивчення світового досвіду конституційно-правової регламентації права на свободу наукової творчості розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері прав і свобод людини та громадянина та у сфері наукової діяльності.