Визначено наукові засади та методологію механізму ринкового та державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки. Виявлено особливості еволюції механізму державного регулювання його розвитку. Проаналізовано ефективність впливу органів державної влади на розвиток даного сектора за сучасних умов господарювання в Україні. Визначено політику державного регулювання складових сталого розвитку економіки аграрної сфери АПК. Розроблено концепцію державної стратегії та удосконалено методологічні підходи до розробки стратегічних планів розвитку аграрного сектора. Обгрунтовано багаторівневу систему оцінки його державного регулювання.

         З'ясовано сутність та основні завдання державного регулювання розвитку економіки. Удосконалено організаційно-правовий механізм управління аграрним сектором економіки. Проаналізовано сучасний стан сільськогосподарського виробництва регіону та вплив механізмів державного регулювання на розвиток аграрної сфери. Визначено критерії та систему показників для оцінки ефективності її управлінням. Удосконалено механізм державного регулювання використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств регіону на базі використання методу економіко-математичного моделювання, застосування якого дозволяє визначити пропозицію сільськогосподарської продукції з урахуванням її попиту та експортних можливостей регіону. Обгрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності механізмів державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки.

         Теоретично обгрунтовано та розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору економіки за ринкових умов. Визначено особливості державного регулювання даного сектору за зазначених умов. Досліджено засади формування та розвитку аграрної політики держави. Проаналізовано світовий досвід регулювання аграрного сектору економіки та можливості його використання за умов України. Здійснено оцінку механізмів цього регулювання. Запропоновано заходи створення системи державного регулювання аграрного сектору економіки. Обгрунтовано економіко-правові засади його регулювання. Розроблено заходи державної підтримки фінансового забезпечення аграрного сектору економіки України.

         Вивчено теоретичні, методологічні та практичні питання інвестиційної привабливості економічної системи на міжнародному ринку капіталу. Досліджено процес, структуру та динаміку залучення прямих іноземних інвестицій у світове сільське господарство та аграрний сектор економіки України. Розглянуто питання стосовно формування та реалізації інвестиційної привабливості економічної системи і, зокрема, аграрного сектора України на міжнародному ринку капіталу. Визначено суть поняття "інвестиційна привабливість економічної системи" та запропоновано класифікацію її чинників, що мотивують іноземних інвесторів до вкладення капіталу. Наведено регресійно-кореляційну модель залежності рівня залучення іноземних інвестицій від параметрів інвестиційної привабливості та розвитку аграрного сектора. Запропоновано методику інтегральної оцінки даної привабливості економічної системи та здійснено її обчислення на прикладі аграрного сектора на міжкраїновому та міжрегіональному рівнях. З'ясовано причини низького рівня залучення прямих іноземних інвестицій у сільське господарство світу й України. Розкрито зміст, характер та основні складові формування та реалізації інвестиційної привабливості аграрного сектора України у процесі його ринкової трансформації та запровадження макроекономічних важелів впливу. Визначено інвестиційну ємність цього сектора, огрунтовано механізми та параметри збільшення іноземних інвестицій у дану галузь після вступу України до Світової організації торгівлі.

         Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти продовольчої безпеки України за умов реформування та регулювання аграрного сектору економіки. Проаналізовано суть продовольчої безпеки й особливості її забезпечення за умов ринкових перетворень. Досліджено проблеми формування механізму забезпечення продовольчої безпеки країни, визначено її показники, а також критерії державного регулювання розвитку АПК. Розглянуто питання удосконалення управління агропромисловим комплексом.

         Обгрунтовано теоретичні, методологічні та практичні засади взаємозв'язку економічного розвитку аграрного виробництва з системою оподаткування господарюючих суб'єктів. Визначено ефективність функціонування аграрного сектора економіки, проаналізовано податкове навантаження сільськогосподарських підприємств з різними організаційно-правовими формами господарювання. Проведено статистичне дослідження та виявлено ступінь залежності та взаємозв'язок результатів діяльності суб'єктів господарювання від впливу важелів податкової політики. Розроблено пропозиції щодо забезпечення соціально-економічного розвитку та підвищення ефективності аграрного виробництва на Миколаївщині. Виявлено методологічні проблеми сучасного податкового регулювання. Обгрунтовано пріоритетні напрямки удосконалення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Наведено пропозиції щодо оптимізації рівня оподаткування, зменшення податкових привілеїв в аграрному секторі. Доведено необхідність впровадження диференційованого підходу щодо оподаткування прибутку.

         Дисертацію присвячено питанням, які науково обгрунтовують напрямки реформування аграрного сектора економіки промислового Придніпров'я з урахуванням його специфічних особливостей та соціальної орієнтації. Викладено теоретичні погляди і загальні принципи проведення реформи в сільському господарстві України. Виявлено особливості реформування, притаманні Придніпровському промисловому регіону. Проаналізовано корисний досвід і запропоновано шляхи його розповсюдження. За допомогою економіко-математичного моделювання проведена оптимізація виробничої структури господарств суспільного сектора аграрної сфери економіки на прикладі Дніпропетровського району.

         Визначено сутність категорій "державне регулювання економіки", "механізм державного регулювання економіки". Систематизовано інструментарій макроекономічного регулювання. Обгрунтовано концепцію державного регулювання трансформаційної економіки України. Запропоновано модель досягнення макростабілізації й економічного підйому в країні, що передбачає комплексний вплив держави на сукупний попит і його компоненти за допомогою бюджетних і монетарних важелів регулювання.

         Подано ретроспективний аналіз досвіду підготовки та використання фахівців сільського господарства у XIX - XX ст., формування системи кадрового забезпечення аграрної сфери за умов адміністративно-командної системи, аграрних перетворень в Україні та їх впливу на формування та реалізацію державної кадрової політики в аграрному секторі економіки у сучасний період. Розроблено критерії, яким повинні відповідати керівні кадри даної сфери за умов ринкової економіки, а також класифікацію якостей, що складають модель сучасного керівника й спеціаліста аграрного сектора економіки. Запропоновано систему роботи з добору, розстановки, раціонального використання, формування резерву, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.