Створено організаційно-методичне забезпечення розробки стратегій економічного розвитку промислового виробництва за умов трансформаційної економіки. Визначено систему факторів, які мають безпосередній вплив на економічний розвиток промислового виробництва. Проаналізовано організаційно-економічні інструменти, які використовуються на практиці за умов реформування промислового виробництва, а також теоретико-методологічне забезпечення формування стратегій економічного розвитку. Розроблено та обгрунтовано механізми реалізації економічного розвитку промислового виробництва. З'ясовано пріоритетні напрямки стратегічного розвитку суб'єктів господарювання у промисловості, якими є реструктуризація, підвищення конкурентоспроможності продукції на базі збільшення залучення інновацій. Удосконалено методи активізації інноваційного розвитку промислового виробництва на державному та регіональному рівнях.

         Розроблено ефективний економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва. Виявлено особливості його розвитку за умов ринкових перетворень. Визначено гнучкість промислового підприємства. Досліджено економічний потенціал як чинник його ефективного розвитку. Виділено об'єктивні передумови регулювання розвитку промислового виробництва. Проаналізовано вплив інвестиційних процесів та податкової політики держави на розвиток промисловості. Розроблено методики оцінки трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів промислового підприємства, запропоновано модель економічного регулювання його розвитку.

         Розроблено системну модель інноваційного розвитку промислового підприємства, з використанням якої здійснено прогнозування довгострокової стратегії інноваційної діяльності. Проаналізовано сучасні підходи та концепції теорії інноваційного менеджменту й обгрунтовано доцільність їх використання для прогнозування техніко-економічного розвитку країни. Наведено загальну характеристику сучасного стану інноваційної діяльності в промисловому комплексі та визначено функції мережі регіональних центрів управління технологічним розвитком. Розроблено новий методологічний підхід щодо формування стратегії інноваційного розвитку промислового підприємства на підставі визначення рівня використання інновацій та оцінки конкурентоспроможності продуктової інновації з урахуванням коефіцієнта "сили товарної марки". На основі аналізу інвестиційної активності виявлено чинники інноваційно-інвестиційної привабливості промислового комплексу України для прогнозування руху інвестиційних потоків в інноваційні проекти.

         Досліджено теоретичні аспекти ефективного розвитку аграрного виробництва, визначено методичні підходи щодо планування та оцінки ефективності діяльності підприємств за умов здійснення інновацій з урахуванням особливостей промислового птахівництва. Проведено ретроспективний аналіз розвитку та ефективності функціонування птахівничих підприємств - з використанням адаптованої до ринкових умов та особливостей галузі методики. Виявлено невикористані резерви та визначено стратегічні напрямки розвитку птахівничих підприємств, серед яких: зміцнення матеріально-технічної бази та удосконалення технології виробництва, подальший розвиток кооперації та удосконалення системи економічних відносин, створення стабільного господарського середовища та організація ефективної реалізації виробленої продукції. Проведено економічну оцінку запропонованих заходів щодо забезпечення ефективної діяльності підприємств галузі.

         Уточнено суть основних понять і категорій економіки інновацій, на яких базується розробка кількісних методів вимірювання інноваційного рівня виробництва та його оцінок. Виявлено методологічні принципи, запропоновані щодо цих методів і оцінок. Розроблено методичний підхід, що забезпечує побудову комплексу взаємозалежних ієрархічно супідрядних оцінок інноваційного рівня виробництва, що мають властивості перешкодостійкості. Проаналізовано інноваційний рівень виробництва у чорній металургії України. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку даної галузі в Україні та у світі. Оцінено інноваційний рівень чорної металургії України, визначено "вузькі" місця в її інноваційному розвитку та чинники. Висвітлено перспективні напрямки технічного переозброєння галузі.

         Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади стосовно вдосконалення методів урегулювання розвитку промислового виробництва. Висвітлено основні положення щодо забезпечення розвитку промисловості виробництва, його інтенсифікації, зміни організаційних форм, комплексного використання виробничих ресурсів, розв'язання нових завдань формування виробничо-технічної бази регіону з використанням досягнень науково-технічного прогресу. Обгрунтовано методи регулювання розвитку промислового виробництва за допомогою лагового механізму.

         Обгрунтовано нову цілісну наукову концепцію інноваційного розвитку великої компанії на базі впровадження до корпоративного менеджменту організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку, адекватного економіці інноваційного типу. Розроблено структуру стратегій основних складових програмно-цільових блоків організаційно-економічного механізму, які визначають ланки інноваційного ланцюга "дослідження - розробка - виробництво - ринок". Розроблено концептуальні засади аналізу інноваційних процесів і методичні підходи щодо оцінки інноваційних процесів і методичні підходи - інноваційної діяльності великої компанії.

         Доведено правомочність існування категорій "місія інноваційного процесу" та "місія інновації". Розглянуто соціальні наслідки інноваційного розвитку, встановлено склад завдань інноваційного розвитку підприємства щодо соціальної сфери, які мають бути базою програмування соціального розвитку цілого регіону. Сформульовано соціальні функції інноваційного розвитку підприємства: споживчу, виробничу та екологічну. Встановлено відповідність між соціальними завданнями і соціальними функціями інноваційного розвитку. Зазначено, що формування організаційних структур реалізації соціально-орієнтованих планів інноваційного розвитку підприємства має відбуватися за певними етапами: визначення складу підрозділів, відповідних спеціальних функцій, закріплення спеціальних функцій за підрозділами підприємства.

         Обгрунтовано необхідність формування державної політики реструктуризації промислового комплексу, а також необхідні джерела та шляхи залучення інвестиційних коштів. Визначено фактори, які впливають на процеси реструктизації, а також механізм їх реалізації. Запропоновано способи відбору проектів реструктуризації виробництва для інвестування. Обгрунтовано напрями організаційно-системних перетворень промислового виробництва відповідно до спрямованості його структуризації. Розроблено механізм мотивації виробничого персоналу під час реалізації реструктуризаційних процесів.