Комплексно досліджено проблеми створення та діяльності природних заповідників в Україні у 1920 - 1930-х рр. Підкреслено провідну роль у вирішенні цих питань Сільськогосподарського Наукового Комітету Наркомзему. Порівняно умови існування заповідників під егідою Народного Комісаріату Земельних Справ, Народного Комісаріату Освіти та Всеукраїнської Академії наук. Розглянуто роботу Українського Комітету Охорони Пам'яток Природи та його низових структур. З'ясовано вплив соціально-економічних і політичних умов на проведення природоохоронних заходів, зокрема, вплив "Українізації" 1920-х рр. на розширення природно-заповідної мережі. Висвітлено причини, що призвели до трансформації природних заповідників у 1930-х рр. Проаналізовано природоохоронну, наукову та науково-просвітню роботу природних заповідників. Підкреслено світове значення екологічних досліджень, започаткований в українських заповідниках в кінці 1920-х рр.

Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920 - 1930-х роках (ідеологічні аспекти проблеми): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс] / Н.М. Литвин; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 19 с. — укp.
Досліджено ідеологічні аспекти політичних репресій проти наукової інтелігенції у радянській Україні у 1920 - 1930-х рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено ідеологічну складову причин і передумов розв'язання партійно-радянським режимом політичного терору проти наукових працівників. Проаналізовано ідеологічне наповнення законодавчого підгрунтя політичних репресій. Показано вплив ідеологічного фактора на практику діяльності спеціальних і судових органів. З'ясовано форми та методи агітаційно-пропагандистської роботи партійних, радянських органів, громадських організацій, яка була спрямована на ідеологічне обгрунтування у суспільній свідомості політики репресій щодо наукової інтелігенції. Відзначено, що ідеологічний чинник відігравав головну роль в організації політичних репресій проти наукової інтелігенції та суттєво впливав на їх масштабність.

         Досліджено причини реформування університетів в Україні початку 1920-х рр. Проаналізовано радянську журнальну публіцистику 1920 - початку 1930-х рр. в історіографічному аспекті. Визначено співвідношення між образами публіцистики та історіографії в процесі з'ясування причин закриття університетів. Розкрито особливості розуміння причин перетворення університетів у даний період на основі інтер- та екстерналістських факторів.

         Дисертація присвячена комплексному дослідженню суті продовольчої політики більшовицької партії в Україні в 1920-1930-х роках. Аналізуються як позитивний досвід вирішення продовольчої проблеми в умовах непу (співіснування на селі різних форм господарювання, розвиток кооперативного руху і сільськогосподарської контрактації, матеріальна заінтересованість селянства у розширенні свого виробництва), так і ті злочинні дії сталінського керівництва, які були вчинені проти українського народу, передусім селянства, під час численних реквізицій, примусових хлібозаготівель, проведення колективізації і штучного голодомору 1932-1933 рр. Підкреслюється, що продовольча політика більшовицького режиму була складовою частиною сталінської політики щодо України, дієвим інструментом тиску і впливу на українське селянство, знаряддям терору проти нього.

         Досліджено теоретичні принципи та їх втілення у творчій практиці представників провідних мистецьких угруповань в Україні 1920-х - на початку 1930-х рр., які являли собою об'єднання загальноукраїнського масштабу з розгалудженою мережею філій. Історію діяльності Асоціації художників Червоної України (АХЧУ), АРМУ, ОСМУ висвітлено у нерозривному взаємозв'язку з тенденціями розвитку мистецтва тогочасної доби. Творчість членів об'єднань розглянуто у контексті проблеми традиції та новаторства, а також впливу марксистської ідеології та політики влади на перебіг культурних процесів в Україні. Розкрито особливості творчих методів і художньої образності у живописі, графіці, театрально-декораційному та прикладному мистецтві членів об'єднань. Визначено роль експерименту у розвитку нових мистецьких форм. До наукового обігу введено невідомі раніше матеріали та документи, твори й імена художників. Визначено роль художніх об'єднань у становленні новітнього українського мистецтва.

         З використанням широкого кола джерел проаналізовано державну політику у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи в Україні, показано вплив "українізації" на формування та розвиток загальноосвітніх закладів для представників української, російської та інших національностей, що мешкали на території України в 1920 - на початку 1930-х рр. Висвітлено значення загальноосвітньої школи в системі народної освіти України, її роль у культурно-просвітницькому процесі та професійній підготовці учнів в 1920 - 1930 рр. Розкрито негативний вплив класової ідеології на навчально-виховну роботу загальноосвітніх закладів за умов обмеженої демократії 1920 - початку 1930-х р. та пріоритету класових цінностей над загальнолюдськими. Проаналізовано кадрову політику наркомату освіти та її зв'язок з соціально-економічним та політичним життям країни в досліджуваний період. Узагальнено досвід національно-культурного будівництва 1920-х рр.та його вплив на розвиток загальноосвітніх закладів та підготовку кваліфікованих кадрів.

         Проведено комплексне дослідження історії зародження нової буржуазії та становлення приватнопідприємницької діяльності в Україні в 1920 - 1930 рр. З'ясовано зміст поняття "нова буржуазія", яку визначено як сукупність приватних підприємців якісно нового соціального утворення. Спростовано тезу про суто деструктивну роль нової буржуазії в економічному розвитку країни. Визначено джерела її формування, структуру, соціально-професійний і національний склад, специфічні риси та якісні відмінності від старої дореволюційної буржуазії. З'ясовано соціально-правовий статут непманів у радянській державі. Вперше на підставі використання матеріалів податкової статистики встановлено кількісні параметри нової буржуазії, проведено її розподіл за групами за рівнем прибутку, досліджено динаміку змін структури та складу за роки непу. Висвітлено діяльність окремих приватних підприємців. Розглянуто соціокультурні особливості, основні етапи, напрями, форми та методи приватнопідприємницької діяльності непманів у торгово-промисловій і фінансово-кредитній сферах. Досліджено процес ліквідації приватного підприємництва та методи експропріації радянською державою нової буржуазії в Україні. Показано роль надзвичайних органів, а також ДПУ у процесі вилучення накопичень приватних підприємців.

         Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

         Вперше проаналізовано політичні, господарські, культурні процеси 1920 - 1930-х рр., спрямовані на трансформацію повсякденного життя українського села. З'ясовано, що докорінна зміна побуту селян була пов'язана з колективізацією сільського господарства. Доведено, що саме штучне впровадження соціалістичного устрою призвело до кардинальних змін у масовій свідомості сільського населення. Вперше на підставі вивчення усних свідчень сучасників і використання методів регресійного та кореляційного аналізу комплексно досліджено основні витрати селян, їх харчування, житловий фонд, санітарний стан і певні аспекти дозвілля та процесу задоволення духовних потреб селян у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано вплив трансформації побуту та дозвілля на традиційну культуру українського села у даний період. Зроблено висновок, що більшовицька політика зміни побуту та дозвілля українських селян призвела до втрати ними почуття господаря землі, знищення народних обрядів і звичаїв, які становили основу національної культурної традиції.