Досліджено політико-правовий статус українських земель напередодні Другої світової війни. Проаналізовано геостратегічне місце України у політиці іноземних держав і передумови актуалізації українського питання. Висвітлено основні аспекти політики країн Європи щодо українського питання. Розглянуто наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України. Обгрунтовано позицію західноукраїнських політичних партій щодо розв'язання українського питання.

         Проведено комплексне дослідження політики Конституційно-демократичної партії щодо вирішення українського питання протягом 1905 - 1918 рр. Проаналізовано внутрішні партійні дискусії, погляди окремих діячів, та зміни політики партії щодо задоволення національних прагнень українців. Досліджено співробітництво Конституційно-демократичної партії з українською ліберальною партією та інтелігенцією. Висвітлено основні положення політики партії щодо формування української державності в період Центральної Ради та Гетьманату П.Скоропадського. Охарактеризовано основні етапи діяльності Конституційно-демократичної партії Росії щодо вирішення українського питання та визначено фактори, які впливали на політику кадетів щодо України. Доведено подвійний, суперечливий характер діяльності кадетів щодо вирішення українського питання.

         Комплексно досліджено формування та функціонування українського питання у суспільно-політичній думці польських консерваторів міжвоєнного періоду. Висвітлено головні складові консервативної ідеології та політики. Визначено роль і місце консервативного чинника у політичній системі міжвоєнної Польщі та рівень його впливу на національну політику держави. Досліджено генезу та функціонування етнічної (самоназви та проблеми етногенези), культурно-історичної (мови, культури, освітніх інституцій), суспільно-політичної (громадсько-політичних організацій та партій) та свідомісної складових українського питання у польському консерватизмі. Структуровано пропозиції та концепції вирішення української проблеми та проаналізовано перспективи їх реалізації за умов Польської держави у період між двома світовими війнами.

         На підставі узагальнення літературних і архівних джерел досліджено різноманітні фактори формування політики австрійського уряду в українському національному питанні, особливості її реалізації та вплив на суспільно-політичне життя в Галичині у період 1907 - 1914 рр. Проаналізовано вплив офіційного Відня на реалізацію програм українських політичних партій, показано ставлення австрійської влади до політичної боротьби в середовищі галицьких українців.

         Проаналізовано погляди Олександра Погодіна (1872 - 1947 рр.) - відомого славіста та діяча російського лібералізму, одного з лідерів неославізму, який у своїй професійній та громадській діяльності звертався до української тематики. Уперше висвітлено українські сюжети, наявні у науковій спадщині відомого російського науковця. Детально досліджено позицію О.Погодіна щодо українського національного руху. Простежено еволюцію його поглядів на українське питання. Висвітлено значення українського питання в контексті ідеології неославізму. З'ясовано вплив неослов'янського руху на російсько-українські стосунки.

         На підставі аналізу архівних джерел, вітчизняної та зарубіжної наукової літератури здійснено комплексне дослідження політики польського еміграційного уряду та його структур в українському питанні. Висвітлено діяльність уряду та підпілля (Делегатури й Армії Крайової), спрямованої на залучення українського національно-визвольного руху до боротьби проти Німеччини та СРСР, розробку проектів реалізації політики щодо українців, вплив польських політичних партій на діяльність еміграційного уряду та його структуру в українському питанні, а також спробу польсько-українського порозуміння.

         Комплексно досліджено процес формування іміджу України у медійному просторі сучасної Румунії. Проаналізовано позиції представників румунського політичного істеблишменту та становлення громадськості сусідньої держави до України. Досліджено вплив громадсько-політичних організацій Румунії націонал-радикального спрямування на образ нашої держави. Доведено, що процес створення образу України друкованими мас-медіа Румунії має тенденційний характер. Зазвичай публікації щодо нашої держави з'являються з нагоди підписання двосторонніх документів, національних свят, а також під час вирішення усього комплексу спільних питань. Визначено, що характер інформації, відображеної на шпальтах румунських ЗМІ, залежить від успішності переговорного процесу між державами. Розглянуто можливі варіанти розвитку українсько-румунського діалогу у перспективі. Наведено практичні рекомендації щодо покращання сприйняття України громадськістю Румунії.

         Висвітлено одну з маловідомих сторінок радянсько-польських відносин від початку польсько-радянської війни 1920 р. до кінця серпня 1939 р. На підставі переосмислення надбань вітчизняної та зарубіжної історіографії, вивчення нових архівних матеріалів, опублікованих документів, періодики та мемуарів хронологічно простежено боротьбу радянської Росії, а згодом СРСР і Польщі за володіння розчленованими українськими землями. З'ясовано місце українського питання в зовнішній політиці зазначених держав.

         Досліджено особливості формування та діяльність Вільного козацтва - своєрідної національної військово-міліційної організації у контексті революційних подій 1917 - 1918 рр. Розглянуто передумови зародження осередків Вільного козацтва, їх ідейно-організаційне підгрунтя, визначено соціально-економічні та суспільно-політичні чинники, що впливали на вільнокозачий рух, внутрішні суперечності його розвитку. Висвітлено значення військової та агітаційно-пропагандистської діяльності Вільного козацтва у період війни Радянської Росії проти УНР, а також його роль у розгортанні повстансько-партизанського руху часів Української Держави П.Скоропадського.