Обгрунтовано визначення залишкового водонасичення низькопроникних порід і виділення частки надкапілярних, капілярних і субкапілярних пор за характерними ділянками кривих капілярного тиску. Досліджено особливості насичення порід-колекторів незмішуваними рідинами, які простежуються зі зміною величини перепаду тиску витіснення та запропоновано спосіб класифікування порід за змочуваністю поверхні пор на гідрофільні, гідрофобні, нейтральні та гетерогенні. Виявлено вплив молекулярно-поверхневих явищ на повноту насичення низькопроникних порід водою під час моделювання процесів формування їх залишкового водонасичення та удосконалено методику визначення ємнісних параметрів порід-колекторів. Удосконалено теоретичні та методичні засади розподілу нафти у поровому середовищі порід-колекторів на вільну, плівкову та адсорбовану шляхом фізичного моделювання процесу нафтовилучення.

         Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

         Сформульовано основні положення та напрямки створення фізико-геологічної моделі для колекторів складної будови з використанням петрофізичної та геофізичної інформації. Обгрунтовано фізико-геологічну модель вимірювання інтенсивності природної радіоактивності гірських порід зі складною мінералогічною та структурною будовою, базуючись на адекватності процесу вимірювання розподілу радіоактивних ізотопів за лабораторних і свердловинних умов. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність дослідження динамічних параметрів зміни потенціалів самочинної поляризації. Запропоновано уніфіковану схему використання динамічних моделей формування цих потенціалів для виділення продуктивних інтервалів за характером флюїдонасичення колектора. Розроблено методику визначення типу неоднорідності порід-колекторів складної будови, що дає змогу врахувати мінеральну неоднорідність матриці породи. Створено фізико-геологічну модель порід-колекторів складної будови з використанням критеріїв петрогустинної неоднорідності. Науково обгрунтовано ефективність результатів методу густинного гамма-гамма каротажу для визначення ємнісних параметрів складнопобудованих геологічних розрізів.

Вступ................................................................................................................3
1. Нафтогазові ресурси України................................................................4
2. Видобуток, транспортування, та переробка нафти
та газу в Україні.......................................................................................5
2.1. Базові показники видобичі нафти та газу....................................5
2.2. Нарощування сировинної бази......................................................8
2.3. Перспективи розвідки і освоєння родовищ нафти та
газу на шельфі Чорного і Азовського морів.............................9
2.4. Буріння свердловин......................................................................10
2.5. Переробка нафти...........................................................................11
2.6. Транспортування газу...................................................................13
2.7. Транспортування нафти................................................................15
Висновки та пропозиції...............................................................................19
Використані джерела...................................................................................

         Доведено необхідність видалення залишкової сухої солі зі зразків: у випадку неповного дисолювання значення параметру пористості (Pп) штучно знижується. На підставі комплексного дослідження літолого-петрофізичних властивостей виділено чотири літотипи порід. Встановлено, що третій літотип, який складають дрібнозернисті пісковики та алевроліти кварцового складу з високою відсортованістю кластичного матеріалу, має аномально високі ємнісно-фільтраційні властивості. Проведено співставлення коефіцієнтів залишкового водонасичення та пористості порід з урахуванням літотипу та встановлено найбільш вірогідні значення залишкового водонасичення (Кзв) для кожного з виділених типів порід, які можна використовувати для встановлення ефективності нафтогазонасиченої пористості.

         Висвітлено основні теоретичні, експериментальні та практичні положення щодо вирішення актуальної проблеми підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів та ефективності визначення їх ємнісних характеристик. З цією метою розроблено та впроваджено алгоритми визначення динамічних параметрів хвильових акустичних сигналів. На основі теоретичних обгрунтувань та експриментальних даних про поведінку даних параметрів у породах-колекторах створено методики якісної та кількісної оцінки їх ємнісних властивостей. Встановлено закономірності розповсюдження поздовжньої та поперечної хвиль у породах-колекторах однакового мінералогічного складу та різної пористості. Запропоновані методики апробовано під час інтерпретації результатів акустичних досліжень геологічних розрізів Дніпровсько-Донецької западини та Передкарпатського прогину.

         Досліджено ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів і перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, з родовищ якої здійснюється основний видобуток нафти у Передкарпатській нафтогазоносній області. Установлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці за умов палеодолин, в яких розташовані основні зони нафтонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Відзначено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені локальними палеопідняттями нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання. Виявлено закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. На прикладі менілітових відкладів палеогену створено модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів. Виділено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах дослідженої території.

Вступ................................................................................................................3
1. Нафтогазові ресурси України................................................................4
2. Видобуток, транспортування, та переробка нафти
та газу в Україні.......................................................................................5
2.1. Базові показники видобичі нафти та газу....................................5
2.2. Нарощування сировинної бази......................................................8
2.3. Перспективи розвідки і освоєння родовищ нафти та
газу на шельфі Чорного і Азовського морів.............................9
2.4. Буріння свердловин......................................................................10
2.5. Переробка нафти...........................................................................11
2.6. Транспортування газу...................................................................13
2.7. Транспортування нафти................................................................15
Висновки та пропозиції...............................................................................19
Використані джерела...................................................................................21
1. Экономическая география Украины .Учебник для школ. К.,1995
2. Природопользование . Пыльнев Т.Г. ,Л.,1995
3. Территориальная структура производственных комплексов. Паломарчук М.М.,К.,1981
4. География Украины. Заставский Ф.Д. ,Л., 1994
5. Журнал "Національна безпека і оборона №2 (14)
6. http://www.me.gov.ua/menu2a/strategiya.htm - Стратегія розвитку паливно-енергетичного комплексу. КИЇВ, грудень - 2000
7. http://www.niurr.gov.ua/ru/econom/inprog/actualno_suhorukov/ - Л.І.Кузнєцова, А.І.Сухоруков РИНОК НАФТИ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

         На підставі результатів вивчення геолого-фізичних особливостей теригенних порід-колекторів сарматських відкладів Більче-Волицької зони Передкарпатского прогину та верхньовізейських - Дніпровсько-Донецької западини, процесів взаємодії з пластовими флюїдами запропоновано нові методичні підходи до обгрунтування кондиційних значень параметрів низькопористих колекторів залежно від їх розташування в межах продуктивного горизонту, визначення ємнісних характеристик порід за керном та прогнозування дебіту газу з продуктивних пластів за даними термометричних і промислово-геофізичних досліджень. Доведено закономірність відхилення параметрів фільтрації флюїдів через низькопористі породи від закону Дарсі в області малих швидкостей потоку та показано відображення процесу на індикаторних діаграмах результатів дослідження свердловин на усталених режимах припливу газу. Викладено розроблені способи визначення фільтраційних параметрів колекторів за даними досліджень свердловин і керна. Подано результати оцінки запасів газу, зосереджених у низькористих колекторах об'єктів досліджень.