Проаналізовано становлення та динаміку розвитку педагогічних поглядів С.Х. Чавдарова, їх вплив на систему шкільної мовної освіти . На підставі вивчення широкого комплексу архівних, рукописних і опублікованих джерел проаналізовано педагогічні та соціокультурні умови формування науково-педагогічного світогляду С.Х. Чавдарова. Охарактеризовано головні напрями його педагогічної діяльності, а саме: організаційне та програмне реформування шкільної мовної освіти ; створення української наукової методико-філологічної школи, написання посібників і підручників з методики мови; аналіз і систематизація дидактичних принципів, методична структуризація та розробка окремих розділів лінгводидактики. Встановлено, що С.Х. Чавдаров як системолог філологічної освіти зробив вагомий внесок у розробку шкільних навчальних планів і програм, створивши першу програму для української школи, яка базується на принципі свідомого та міцного засвоєння матеріалу та враховує вікові особливості учнів. Доведено, що за нових соціокультурних умов XXI ст. ідеї С.Х. Чавдарова доцільно використовувати. Відзначено, що праці вченого в галузі філологічної освіти збагачують фонд української педагогічної науки та мають наукове значення. Методичні ідеї можна використовувати для вдосконалення форм і методів навчання та виховання в загальноосвітніх школах, формування цілісної системи науково-методичного забезпечення середньої та спеціальної педагогічної освіти , створення підручників і посібників з методики викладання української мови.

Досліджено проблему становлення змісту шкільної початкової математичної освіти в Україні (1860-ті - 1930-ті рр.). Запропоновано науково обгрунтовані та узагальнені теоретико-методологічні засади розвитку змісту початкової математичної освіти , його структури, особливості конструювання з метою впровадження найбільш ефективних і оптимальних елементів до практики роботи сучасної початкової школи України. Показано необхідність створення нової системи початкової математичної освіти . Визначено основні етапи розвитку змісту шкільної початкової математичної освіти України останньої третини XIX - першої третини XX ст. Конкретизовано дидактичні підвалини формування та структурування змісту даної освіти та психолого-педагогічні вимоги до нього. Розкрито загальне та специфічне у розвитку змісту початкової математичної освіти різних регіонів України у зазначений період. Подано цілісний аналіз поглядів педагогів-математиків цього періоду. Висвітлено здобутки та втрати сучасних теоретичних засад формування та структурування змісту початкової математичної освіти .

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних документів розглянуто й узагальнено внесок учених-істориків Слобожанщини (Д. Багалія, В. Бузескула, А. Лебедєва, М. Максименка, М. Петрова, Є. Рєдіна, О. Єфименка) другої половини XIX - початку XX ст. у розвитку проблеми змісту освіти . Визначено особливості їх теоретичних ідей щодо його формування. Охарактеризовано культурологічну парадигму змісту освіти , вимоги до його відбору й умови практичної реалізації. Висвітлено питання щодо розроблених ученими-істориками Слобожанщини дослідженого періоду національно-регіонального "місцевого елемента" естетичного та релігійного спекиів змісту освіти . Доведено, що особливе місце у творчій спадщині вчених-істориків посідала проблема формування змісту вищої та середньої історичної освіти . Установлено й охарактеризовано основні напрями реалізації теоретичних ідей істориків-науковців Слобожанщини щодо формування змісту освіти у досліджений період, а саме: науково-методичний і просвітницький. Визначено етапи та тенденції розвитку зазначеної проблеми у творчій спадщині вчених-істориків. Розглянуто перспективи впровадження прогресивних ідей учених-істориків Слобожанщини в практику сучасних вищих і середніх навчальних закладів.

Класична греко-римська міфологія та культура в системі шкільної історичної освіти : Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 [Електронний ресурс] / Л.Б. Кулікова; Ін-т педагогіки АПН України. — К., 2006. — 40 с. — укp.
На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

Уперше системно відтворено ретроспективу шкільної музичної освіти правобережного регіону України, що відбувалася за особливих соціокультурних умов. Проаналізовано вплив загального культурного фону музичної освіти у вищій та професійній школі на розвиток шкільної музичної освіти у досліджуваний період. Виявлено провідні тенденції її розвитку протягом тривалого історичного проміжку часу. До наукового обігу вперше введено декілька архівних джерел.

Здійснено системний аналіз теорії та практики розвитку шкільної географічної освіти в Україні. Визначено та науково обгрунтовано етапи і тенденції її розвитку на підставі детермінованого аналізу конкретно-історичних умов. Висвітлено особливості становлення географічної освіти . Проаналізовано загальні тенденції розвитку та характерні особливості викладання географії у школах України XIX - XX ст. Значну увагу приділено змісту географічної освіти , її методологічному забезпеченню. Показано значущість нормативно-правової бази нашої країни щодо становлення та розвитку шкільної географії. Проаналізовано виховний потенціал географії як навчального предмета, виявлено прогностичні тенденції її розвитку у сучасній школі. З використанням історичного підходу з'ясовано закономірності розвитку шкільної географічної освіти .

Здійснено історико-педагогічний аналіз еволюції релігійного виховання в історії шкільної освіти України, зокрема, у 1860 - 1930-[ рр. З'ясовано стан дослідженості проблеми. Виявлено передумови еволюції релігійного виховання в історії шкільної освіти України зазначеного періоду, а саме: вплив державної ідеології та шкільної урядової політики, суспільно-політичної та громадсько-педагогічної думки стосовно релігійного виховання у навчально-виховних закладах. Установлено роль Церкви, державних і громадських інституцій, які брали участь у процесі виховання підростаючого покоління. Розроблено періодизацію релігійного виховання у закладах шкільної освіти України з 1860-х рр. до 1930-х рр. Визначено головні тенденції кожного періоду. З'ясовано особливості змісту, методів, форм і засобів даного виховання у початковій і середній школі України у складі Російської імперії (1860 - 1917 рр.) та УНР (1917 - 1920 рр.). Висвітлено антирелігійну пропаганду у навчально-вихованому процесі радянської школи з 1920 р. до кінця 1930-х рр.

Розроблено теоретичні та методичні засади трансформації шкільної історичної освіти на сучасному етапі. Розроблено систему принципів побудови шкільної історичної освіти на базі використання особистісно орієнтованого підходу. Уточнено основні етапи трансформаційних процесів і визначено підходи щодо формування мети та завдань сучасної шкільної історичної освіти . Вперше здійснено системний аналіз змісту навчання історії. Розроблено теоретичну модель компетентнісно орієнтованої програми з історії на базі комплексного уявлення про історичну свідомість. Обгрунтовано основні шляхи удосконалення освітніх стандартів. Здійснено системний аналіз практики викладання історії в інноваційних педагогічних системах та за технологіями розвивального навчання та повного засвоєння навчального матеріалу. Розроблено підходи, згідно з якими здійснено аналіз інноваційної цінності підручника. Виявлено тенденції трансформаційних процесів у навчанні історії у школі, визначено рівень підготовленості учителів історії до впровадження інновацій і чинники впливу на даний процес.

Подано коротку ретроспективу становлення шкільної географічної освіти в Україні та особливості її розвитку до середини ХІХ століття.