Розглянуто проблему національного, духовного та морально-етичного виховання учнівської молоді через навчання у релігійних недільних школах. Розкрито зміст, методи та форми даного навчання та виховання дітей і молоді. Досліджено процес становлення та розвитку релігійних недільних шкіл в Україні.

         Розглянуто проблему корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Висвітлено психодіагностичний інструментарій, розроблено опитувальники з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування та егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Визначено залежність між специфікою розвитку дитини у певному соціальному середовищі та формуванням специфічних особистісних утворень. Проаналізовано шляхи та методи корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.

         Визначено теоретичні засади та практичний стан проблеми культури родинних взаємин. Розроблено критерії оцінювання та показники сформованості культури таких взаємин в учнів I - IV класів шкіл-інтернатів. За результатами проведеного теоретичного аналізу виявлено її компоненти, а саме: цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, які у реальному виховному процесі є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Визначено й експериментально перевірено умови, які сприяють підвищенню сформованості культури родинних взаємин у позаурочній діяльності, до яких належать: усвідомлення вихованцями норм і цінностей культури родинних взаємин, збагачення змісту позаурочної діяльності вихованців у процесі включення їх у родинні взаємини: формування елементів культури родинних взаємин у взаємостосунках брати - сестри, теоретична та методична підготовка вчителів і вихователів початкових класів до роботи з родичами вихованців, організації їх педагогічної співпраці. На підставі результатів проведеного педагогічного експериментального дослідження підтверджено ефективність застосування запропонованих умов формування культури родинних взаємин учнів I - IV класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності.

         Проведено теоретико-експериментальне вивчення культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів. Розкрито суть поняття "культура мовленнєвого спілкування". Проведено інтегроване вивчення даної культури у контексті її взаємозв'язку з професійно важливими особистісними детермінантами. Досліджено психологічну суть і зміст культури мовленнєвого спілкування психолога як комплексного системного формування особистості фахівця, що є складовою поведінкового компонента культури його спілкування та має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій у зовнішньому плані за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Виявлено психологічні особливості культури мовленнєвого спілкування студентів-психологів, визначено її структурні компоненти та встановлено особистісні детермінанти розвитку за умов застосування активних методів навчання, наближених до реальних умов професійної діяльності психолога.

         Проведено теоретичне дослідження особливостей формування комунікативної культури студентів та її впливу на успішність їх подальшої професійної соціалізації. Проаналізовано основні структурні компоненти культури спілкування - комунікативну компетентність, систему моральних цінностей, соціально-психологічні (групові) характеристики. Досліджено такі складники комунікативної компетентності, як особистісно- та соціально-рефлективні уявлення щодо розкриття особистісних пріоритетів у соціальному контексті та уміння реалізовувати усвідомлені цінності у процесі спілкування. З'ясовано визначальний вплив на професійну соціалізацію випускників ВНЗ чинника успішного подолання кризи перехідного періоду від навчальної до професійної діяльності в результаті підвищення рівня розвитку особистісної та предметної (фахової) рефлексії, що проявляється засобами комунікації. Виявлено, що поєднання високої рефлективності з розвиненою комунікативною компетентністю сприяє успішній професійний соціалізації, а з низьким рівнем розвитку культури сплікування - ускладнює процес фахової адаптації. Обгрунтовано засоби формування рефлективності та комунікативної компетентності в прогармах психологічного супроводу академічних груп у ВНЗ. Встановлено, що за контрольованих умов соціально-психологічного супроводу навчального процесу актуалізація когнітивного дисонансу між цінностями навчання у ВНЗ та пріоритетами майбутньої професійної діяльності сприяє формуванню базисного новоутверення як основи процесу становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до професійної кризи.

         Розкрито сутність організаційної культури промислового підприємства, визначено соціально-психологічні умови її формування. Встановлено недостатній рівень привабливості організаційної культури в цілому та її окремих складових. Виділено основні типи персоналу промислового підприємства за рівнем привабливості для нього основних складових організаційної культури. Виділено психологічні чинники, які впливають на формування організаційної культури промислового підприємства. Розроблено програму соціально-психологічної підготовки керівників промислового підприємства до управління організаційною культурою. Наведено результати експериментального впровадження запропонованої програми підвищення професійного рівня керівних кадрів промислового підприємства у даній сфері.

         Вперше обгрунтовано педагогічні умови формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України на базі поєднання процесів розвитку та саморозвитку. Розроблено комплексну технологію формування культури професійного спілкування у курсантів ВНЗ МВС України. Розглянуто структуру, визначено критерії, показники та рівні сформованості культури професійного спілкування у майбутніх офіцерів МВС. Уточнено сутність і показано специфічні особливості культури професійного спілкування офіцерів МВС України. Уточнено теоретичні положення щодо організації процесу професійного самовдосконалення курсантів.

         Розкрито суть, завдання, структуру культури спілкування. Визначено компоненти, критеріальні характеристики та показники сформованості культури спілкування старшокласників. Розроблено й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування цієї культури у виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Такими умовами є: органічна єдність змістово-інтелектуального, емоційно-оцінювального, мотиваційного, діяльнісно-функціонального компонентів культури спілкування старшокласників; впровадження комплексної методики формування культури спілкування; здійснення особистісно орієнтованого підходу; створення психологічної атмосфери комфортності, товариськості, взаємодопомоги.

         Встановлено рівні поширеності, клінічну структуру, феноменологію, вікову динаміку, фактори ризику клінічно визначених і початкових проявів непсихотичних психічних розладів (НПР) у школярів. Особливу увагу приділено стану психічного здоров'я та особливостям психічної адаптації в школах нового типу (ШНТ) інтелектуально обдарованих учнів. Доведено, що поширеність НПР у ШНТ перевищує значення даного показника в звичайній школі. Встановлено, що ШНТ за умов дотримання психогігієнічних вимог можуть позитивно впливати на стан психічного здоров'я інтелектуально обдарованих підлітків. Розроблено та впроваджено систему комплексних заходів щодо своєчасної діагностики, профілактики та корекції непсихотичних психічних розладів у школярів. Для втілення даної системи запропоновано перетворення шкільної психологічної служби на шкільну медико-психологічну службу з включенням до її складу медичного психолога та лікаря-психотерапевта.