Розглянуто питання формування респіраторної захворюваності у дітей дошкільного віку. Вивчено соціальні, медико-біологічні фактори ризику, фізичний розвиток, клініко-параклінічні та функціональні особливості дітей, що повторно хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) залежно від преморбідного статусу. Розроблено клініко-інструментальні критерії та диференційно-діагностичні таблиці для визначення рівнів адаптації дітей, що часто хворіють. На підставі результатів моніторингу стану здоров'я дітей з частими ГРЗ у дошкільному віці доведено, що швидкість, імовірність і спрямованість формування наслідків частої респіраторної захворюваності у дошкільному віці залежить від комплексу екзо- та ендогенних факторів. Запропоновано вдосконалений диференційований реабілітаційний комплекс для дітей, які часто хворіють на ГРЗ з урахуванням преморбідного фону та рівня адаптаційних можливостей дитини. Для дітей з хронічними осередками інфекції лімфоглоткового кільця створено двохетапний метод санації з використанням очищеного полівалентного піобактеріофага та А-бактерину.

         Подано алгоритм фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму в залежності від періоду та симптоматики захворювання.

         Виявлено особливості програм фізичної реабілітації, існуючих у практиці лікування дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Розроблено підхід до формування індивідуальної реабілітаційної програми, що дає змогу ефективно застосовувати різні методики фізичної реабілітації для кожної дитини. Проаналізовано та узагальнено науково-методичну та спеціальну літературу стосовно особливостей етіології, клініки, діагностики, лікування та фізичної реабілітації БА в дітей. Експериментально визначено функціональний стан та особливості перебігу цього захворювання. Розроблено й експериментально обгрунтовано методику поєднання маніпуляційних втручань та дренажного положення для дітей, хворих на БА. Запропоновано алгоритми їх обстеження та складання програм з фізичної реабілітації залежно від симптоматики захворювання та цілей лікування.

         Розглянуто особливості навчання рухових дій дітей з важкою патологією зору на уроках фізичної культури, а також специфіку застосування диференційованого підходу до навчання дітей з різним ступенем втрати зору за умов спільного навчання у школі-інтернаті.

         Досліджено профілактичні заходи щодо збереження та зміцнення психічного та фізичного здоров'я соціально дезадаптованих дітей, їх медико-соціальної реабілітації в установах державної опіки, де повинні бути створені умови для нормального життя неповнолітніх, надання їм можливості для навчання, праці, дозвілля. Науково обгрунтовано системи заходів соціально дезадаптованих дітей на індивідуальному та популяційному рівнях. Установлено, що здоров'я таких дітей детерміновано його психічною та фізичною складовими, коли низький рівень соціально психологічної адаптації супроводжується підвищенням захворюваності, зниженням динаміки фізичного розвитку та неспецифічної опірності.

         Розроблено програми фізичної реабілітації, що включають гідрокінезитерапію й нетрадиційні методи реабілітації дітей з плоскостопістю. У результаті досліджень стопи виявлено динаміку фізичного розвитку дітей з плоскостопістю в період реабілітаційного лікування.

         Розглянуто питання удосконалення та оптимізації профілактики та реабілітації хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей на основі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу та факторів ризику виникнення захворювання в різних клімато-географічних регіонах, шляхом розробки методу прогнозування вірогідності формування ХГД та Hp-інфікованості, розробки удосконаленої схеми первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку та розробки диференційованих методів етапного комплексного лікування та реабілітації. Встановлено особливості клінічного перебігу ХГД у дітей м.Києва, що відрізняється від перебігу хвороби у дітей, які мешкають у м. Бішкеці. Виявлено, що діти-кияни мають більш тяжкий перебіг захворювання. Визначено основні фактори ризику формування ХГД та досліджено їх характерні відмінності у дітей, які мешкають у м. Києві та Бішкеці. Розроблено диференційовані математичні моделі прогнозування можливості виникнення ХГД та Hp-інфікування у дітей Києва та Бішкеку. Удосконалено схему первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку. Висвітлено методику етапного комплексного лікування та реабілітації ХГД із включенням пробіотиків на стаціонарному етапі лікування та застосуванням біогенних стимуляторів і продуктів лікувального харчування на поліклінічному етапі реабілітації, диференційовано до дітей м. Києва та Бішкеку. Доведено ефективність запропонованого комплексного методу етапного лікування та реабілітації дітей.

         Вивчено фактори, які впливають на формування психічного здоров'я дітей. Обгрунтовано та розроблено якісно нову систему медико-соціальної реабілітації дітей з порушеннями психічного здоров'я. Установлено роль факторів фізичного, соціального та духовного здоров'я та розвитку психічних захворювань у дитячому віці. З урахуванням параметрів функціонального діагнозу визначено фактори, що відіграють провідну роль у формуванні порушень психічного здоров'я дітей. Розроблено та впроваджено способи лікування, реабілітації, психотерапії як елементи системи медико-соціальної реабілітації дітей з порушеннями психічного здоров'я. Підтверджено його покращання завдяки впровадженню запропонованих результатів лікування зазначених захворювань. Обгрунтовано та розроблено якісно нову систему медико-соціальної реабілітації дітей з порушеннями психічного здоров'я на базі цілісного трихотомічного розуміння людської особистості, комплексного мультидисциплінарного підходу з урахуванням параметрів функціонального діагнозу та вікових психофізіологічних особливостей дитини, що забезпечує позитивний вплив на показники якості лікувально-реабілітаційних послуг.

         Уперше розроблено та обгрунтовано модель індивідуально-диференційованого підходу щодо професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Визначено критеріальні характеристики його ефективного застосування. Запропоновано навчально-методичний комплекс для професійної освіти майбутніх учителів інформатики з застосуванням індивідуально-диференційованого підходу. Розвинуто методику дослідження індивідуальних якостей студентів, на базі якої здійснюється індивідуально-диференційований підхід до кожного з них під час навчання.