Розкрито сутність критичного мислення особистості, визначено його основні ознаки, зокрема в учнів початкових класів, висвітлено вікові особливості школярів у контексті формування критичного мислення. Розроблено модель формування критичного мислення молодших школярів, проаналізовано рівні його сформованості в учнів початкових класів.

         Висвітлено методичні засади ефективного формуванням в учнів VI - IX класів біологічних понять. Наведено методику цього формування у школярів у курсі біології, застосування якої забезпечує оптимальність процесу формування біологічних понять на різних етапах чуттєвого (відчуття, сприйняття, уявлення) та логічного (понятійного) ступенів пізнання. Розроблено зміст і структуру навчальних посібників для роботи учнів VI - IX класів з метою засвоєння біологічних термінів і понять. Експериментально доведено, що успішне формування зазначених понять в учнів основної школи відбувається за умов впровадження експериментальної методики на різних етапах чуттєвого та логічного пізнання, систематичного застосування прийомів роботи з біологічними термінами та використання системи різнорівневих навчальних завдань.

         Вперше теоретично обгрунтовано дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників на уроках науково-природничих дисциплін. Уточнено зміст поняття "інтелектуальні уміння", конкретизовано їх перелік, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості, а також місце, роль і специфічні ознаки та взаємозв'язок з іншими групами умінь. Створено організаційну модель формування інтелектуальних умінь засобами науково-природничих дисциплін і розроблено новий підхід щодо діагностування наявного рівня їх сформованості у старшокласників. Експериментально доведено ефективність запропонованих дидактичних методів і засобів формування інтелектуальних умінь на уроках науково-природничих дисциплін.

         Обгрунтовано методологічні засади готовності і загальнонаукові підходи до організації системи психолого-педагогічної та методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Визначено основні педагогічні умови, що забезпечують його готовність до формування в учнів даних класів математичних уявлень і понять, розроблено показники такої готовності. На підставі результатів дослідження з використанням методів математичної статистики зроблено висновок, що знання та уміння студентів щодо формування в учнів математичних уявлень і понять значною мірою сприяють підвищенню загальної методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

         Визначено специфіку біологічних понять про надорганізменні рівні організації у навчальному пізнанні. Виявлено методичні умови ефективного формування в учнів 6 - 7-х класів даних понять. На підставі поєднання понятійних знань формального та діяльнісного характеру розроблено критерії та рівні сформованості про надорганізменні рівні організації. Обгрунтовано концептуальні положення та виконано педагогічне проектування моделі процесу їх формування в даних учнів. Розроблено відповідну систему їх знань та вмінь. Визначено методичний засіб організації пізнавальної діяльності учнів - систему завдань та розроблено типологію пізнавальних завдань, що її утворюють.

         Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективної організації морального виховання у процесі проведення гурткових занять у позашкільних начальних закладах, якими є: упровадження інноваційної наукової технології, яка враховує специфіку позашкільних навчальних закладів і зумовлена сучасним станом у них виховної системи; діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків і учнів початкових класів; урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів; підвищення компетентності педагогів позашкільних закладів з питань морального виховання учнів початкових класів; забезпечення адекватності виховних впливів даних закладів і сім'ї на особистість молодшого школяра. Розроблено функціональну модель морального виховання даних дітей, яка містить мету, зміст, принципи, методи, форми, засоби, суб'єкти навчально-виховного процесу, педагогічні умови та результати морального виховання. Доведено, що підвищення рівня моральної вихованості здійснюється за умови впровадження виховної технології, яка передбачає проведення виховної роботи з молодшими школярами з застосуванням інтерактивних форм і методів, а також підготовку їх педагогів і батьків до здійснення морального виховання.

         Розроблено й експериментально перевірено організаційно-методичні умови, зокрема, зміст, форми та методи, що підвищують ефективність превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку. Запропоновано структурно-функціональну модель даного виховання, а також критерії, показники та рівні сформованості життєвої компетентності молодших школярів як результату превентивного виховання учнів цієї вікової групи. Доведено, що ефективність процесу превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їх життєвої компетентності забезпечується вдосконаленням його змісту, форм і методів, застосуванням інтерактивних технологій (здоров'язберігальних, проектних, технологій організації учнівського самоврядування, превентивної виховної роботи у мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи), здійсненням системної підготовки вчителя до превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку.

         Здійснено теоретичне обгрунтування, розкрито теоретичні засади та наведено результати емпіричного дослідження з проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. З'ясовано зміст, структуру, основні особливості та чинники розвитку цієї якості учнів початкової школи. Проаналізовано підходи до змісту та структури готовності до розвитку креативності та факторів, які впливають на її формування. Доведено доцільність і ефективність програми формування даної готовності майбутніх учителів початкових класів.

         Проаналізовано проблему підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять. Узагальнено систему валеологічних понять шкільного предмета "Основи здоров'я", обгрунтовано теоретичні основи їх формування та розвитку, проаналізовано систему міжнародних зв'язків основ здоров'я з природознавством, біологією, хімією. Досліджено стан викладання та забезпечення курсу "Основи здоров'я" у загальноосвітніх школах. Розроблено експериментальну модель підготовки вчителя до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків основ здоров'я та шкільних курсів. За результатами апробації навчальної програми дисципліни "Методика навчання основ здоров'я" у педагогічних ВНЗ розроблено методичну систему підготовки майбутніх учителів основ здоров'я, а також подано методичні рекоментації для вчителів та студентів щодо формування валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків.