Досліджено проблему підвищення ефективності супровідної терапії хворих на рак грудної залози (РГЗ) шляхом проведення діагностування та корекції ранніх і пізніх серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування. Встановлено, що у ранньому періоді після променевої терапії (ПТ) у пацієнтів стан серцево-судинної системи погіршується значною мірою в осіб з передуючою кардіологічною патологією, з лівобічною локалізацією пухлини та після ПТ у режимі А (з передопераційним концентрованим опроміненням). У пізньому періоді після ПТ серцево-судинні ускладнення спостережено у більшості хворих з лівобічною локалізацією процесу та після А і Б режимів (до- та післяопераційне опромінення) ПТ, що відповідає I - II ступеню токсичності, а в осіб з супутньою кардіологічною патологією - у межах II - III ступеня токсичності згідно з протоклом СТСАЕ. Доведено, що сучасна діагностика та медикаментозна корекція серцево-судинних ускладнень ПТ (зокрема, інгаляційним шляхом) підвищує ефективність супровідного лікування хворих на РГЗ і покращує якість їх життя.

         З використанням комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів залежно від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенію, циклотимію, дистимію та судинну депресію. Відзначено, що їх рання діагностика на базі розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

Завдання 2 2
1. «Вертикальна» та «горизонтальна» діагностика балансу підприємства 2
2. Діагностика платоспроможності підприємства 6
3. Діагностика фінансової стійкості 9
4. Діагностика ефективності виробництва 11
5. Прогноз ймовірності банкрутства (розрахунок Z-рахунку Альтмана) 14
6. Загальні висновки щодо фінансового стану підприємства 15
Література 19
ДОДАТОК А. Фінансова звітність АТ „...” 20

1. «Вертикальна» та «горизонтальна» діагностика балансу підприємства 3
2. Діагностика платоспроможності підприємства 11
3. Діагностика фінансової стійкості 12
4. Діагностика ефективності виробництва 14
5. Прогноз ймовірності банкрутства (розрахунок Z-рахунку Альтмана) 18
6. Загальні висновки щодо фінансового стану підприємства 20
Література 25
ДОДАТОК А. Фінансова звітність АТ „...” за 2000-2003 рр. 26

         Вивчено ураження нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Обстежено 148 хворих на ХГН: 97 хворих на ХГН без хронічної ниркової недостатності (ХНН), 33 хворих у термінальній стадії ХНН, пролонгованій хронічним гемодіалізом, 18 хворих після трансплантації нирки. Проведено комплекс неврологічних, біохімічних і електрофізіологічних методів дослідження з метою виявлення особливостей вегетативно-судинних порушень у хворих за різних варіантів ХГН і на різних стадіях хвороби. Початковими проявами уражень нервової системи у хворих на ХГН без ХНН є неврозоподібний синдром з підвищенням рівня ситуаційної тривожності, синдром вегетативної дистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу і дисциркуляторна енцефалопатія І стадії. Лікування неврологічних ускладнень ХГН повинно починатись на перших стадіях хвороби до розвитку ХНН і узгоджуватися з характером вегетативно-судинних розладів. Запропоновано лікування синдромів вегетативної дистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу та дисциркуляторної енцефалопатії І стадії. у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності з використанням магнітотерапії.

         Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики і лікування муковісцидозу. Розроблено новий напрямок у комплексній допомозі хворим на муковісцидоз дітям , підліткам та їх сім'ям, який грунтується на технології діагностики і лікуванні хворих на муковісцидоз за амбулаторних умовах та реадаптації їх сімей. Науково обгрунтовано та створено нову клініко-патогенетичну класифікацію муковісцидозу. Доведено, що вроджена білатеральна аплазія сім'явиносних протоків є неповною (генітальною) формою муковісцидозу. Проаналізовано основні причини неправильного встановлення діагнозу та неефективності лікування муковісцидозу, науково обгрунтовано та створено нові алгоритми діагностики, лікування та реабілітації хворих на муковісцидоз відповідно до форми, тяжкості захворювання та віку хворих. Розроблено систему формування груп диспансерного нагляду в зв'язку з муковісцидозом. Встановлено етапність процесу реадаптації членів сімей, в яких є хвора на муковісцидоз дитина, та розроблено концепцію досягнення внутрішньосімейної адаптивності та емоційної стабільності у цих сім'ях.

         Уперше визначено клінічне значення кожного з запропонованих у літературі критеріїв диференційної діагностики первинних і метастатичних пухлин у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Запропоновано метод розрахунку істинної частоти первинно-множинних злоякісних пухлин (ПМЗП). Вивчено клінічні, генетичні чинники розвитку синхронних і метахронних ПМЗП, а також фактори, що перешкоджають розвитку повторних метахронних пухлин у хворих на РМЗ. На підставі результатів дослідження спадкової схильності уперше виявлено родинні ситуації, типові для родоводів хворих з підвищеним ризиком розвитку ПМЗП. Розраховано показники 5-, 10-, 15- і 20-річної виживаності та проаналізовано результати різних методів лікування хворих на ПМЗП залежно від локалізації та послідовності їх розвитку. Розроблено методики лікування досліджених хворих у випадку РМЗ.

         На підставі біомеханічних розрахунків розроблено методи лікування та конструкції міжзубних прокладок (МП) для одномоментної та поетапної репозиції уламків виросткового відростка (ВВ) нижньої щелепи (НЩ). Розроблено методи лікування хворих з переломами НЩ у межах зубного ряду у ВВ за допомогою назубного компресійно-дистракційного апарата, оклюзійної шини та МП. Запропоновано п'ять варіантів методів закріплення кісткових уламків у разі переломів ВВНЩ з застосуванням накістних пластин з відростками й метод реплантації, що мають переваги над малоінвазивними методами лікування. Розроблено однополюсні ендопротези з сапфіру та титану, методи ендопротезування скроневонижньощелепного суглоба у разі його кісткових захворювань і переломів ВВНЩ. Досліджено функціональну перебудову жувальних м'язів під час лікування хворих за допомогою електроміографії та міотонометрії.

         Досліджено питання ранньої діагностики синдрому вегетативної дистонії (СВД) та обгрунтовано патогенетичний підхід до лікування хворих за допомогою голкорефлексотерапії. Запропоновано нове визначення критеріїв ранньої діагностики СВД, що дозволило використовувати патогенетичні схеми лікування для запобігання розвитку вегетативних кризів. Встановлено, що використання добового моніторингу артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму є інформативним для діагностики СВД. Показано, що методи добового моніторингу ритму серця й артеріального тиску дозволяють оцінити ступінь порушень вегетативної регуляції та диференціювати СВД з вегетативними кризами та без них. Виявлені закономірності ряду показників добового моніторингу артеріального тиску дозволяють прогнозувати розвиток вегетативних кризів у хворих на СВД. Аргументовано, що акупунктурна діагностика за методом Накатані є інформативним критерієм визначення функціонального стану акупунктурних меридіанів у хворих на СВД. Доведено, що використання комплексного лікування для корекції вегетативного балансу та СВД не тільки істотно підвищує його ефективність, а й зменшує застосування медикаментозних засобів на 50 - 60 %.