Виявлено особливості соціокультурної детермінації пізнавального процесу в астрономії на різних історичних етапах її розвитку (у стародавній період, часи середньовіччя, добу Відродження та за Нового часу). Проаналізовано взаємозв'язок астрономії та астрології на різних еволюційних етапах даних наукових дисциплін. Визначено специфіку соціокультурної детермінації пізнавального процесу в астрономії в еволюційні періоди її розвитку, зокрема: до, після та у період коперніканської революції та епоху революційних перетворень XX ст. Охарактеризовано місце і роль зовнішніх чинників, що зумовили революційні зміни в астрономії XX ст. Досліджено виміри соціокультурної детермінації пізнавального процесу на теоретичному й емпіричному рівні організації знання в астрономії.

         Досліджено проблему розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології XIX - XX ст. Визначено ідейне джерело еволюціонізму. Проаналізовано основні теоретичні напрямки теорії культурної еволюції. Виділено стадії розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології, а саме: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм і відроджений еволюціонізм. Досліджено особливості лінійної, універсальної та багатолінійної еволюції. Визначено й обгрунтовано принципи реконструкції еволюції культури, а також основні ознаки культурної еволюції. Висвітлено нові напрямки еволюційної теорії, а саме: культурну екологію та політичну еволюцію. Розглянуто розроблені представниками другої хвилі еволюційного відродження закони паралельної еволюції та еволюційного потенціалу. Досліджено причини зростання та зменшення наукового інтересу до еволюціонізму. Виявлено причини ренесансу еволюційної теорії у XX ст. Спрогнозовано перспективи її розвитку.

         Розглянуто проблему формування пізнавальних інтересів гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Описано форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Проаналізовано науково-методичні та організаційно-технологічні умови формування пізнавального інтересу особистості гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено підвищення ефективності формування пізнавального інтересу особистості гімназиста у навчально-пізнавальній діяльності, що сприяє впровадженню експериментальної моделі, в якій враховано концептуальні ідеї організації навчально-виховного процесу гімназії на засадах творчої діяльності.

         Вперше науково обгрунтовано сутність поняття "комп'ютерна підтримка" як заздалегідь спроектованого вчителем використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою досягнення поставленої ним педагогічної мети. Виокремлено основні види комп'ютерної підтримки (інформаційну, програмну, комунікаційну), визначено її функції у навчальному процесі (інформаційну, інструментальну, моделювання, візуалізації, автоматизації, комунікативну, аналітичну) та режими використання (автономний, опосередкований, допоміжний). Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено способи формування пізнавального інтересу учнів VII - IX класів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу з застосуванням комп'ютерної підтримки (зокрема, мультимедійної презентації об'єкта вивчення, електронних ресурсів для формулювання задач з використанням реальних ситуацій і даних, а також організації роботи учнів з інтерактивною комп'ютерною моделлю об'єкта вивчення). Уточнено компоненти пізнавального інтересу, встановлено критерії та показники рівня їх сформованості. Запропоновано схеми організації занять з застосуванням комп'ютерної підтримки у навчальному процесі.

         З'ясовано суть підприємства як економічної категорії та досліджено особливості підприємництва у сфері мистецтва. Проаналізовано інституційні та економічні чинники, що впливають на його розвиток в перехідній економіці з застосуванням системного та процесорного підходів. Охарактеризовано процес формування соціально-економічних умов розвитку підприємництва у сфері мистецтва, вивчено його стан в Україні. З метою прогнозування змін щодо величини забезпеченості дизайнерами в Україні та привабливості стосовно вкладання коштів у мистецтво обгрунтовано можливість використання показників кількості дизайнерів на 1 млн населення та ефективності інвестування у твори мистецтва. Оцінено світовий досвід стимулювання розвитку підприємництва у сфері мистецтва та запропоновано схему реформування даної галузі господарювання.

         Досліджено теоретичні основи запровадження системи безперервної освіти у технічному університеті. Проаналізовано особливості формування такої вітчизняної системи у контексті Болонської конвенції. Запропоновано схему організації безперервної освіти у технічному унверситеті: довузівська підготовка - додипломна освіта - післядипломна освіта. Обгрунтовано роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних систем у навчальному процесі вищої технічної школи. Визначено переваги інформаційних освітньо-наукових порталів. Запропоновано підходи, які базуються на принципах декомпозиції виділення окремих компонент готовності майбутнього випускника до виконання професійних функцій. Досліджено особливості організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті та сформульовано положення педагогічної концепції дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ. Розроблено вимоги до організаційного та програмно-методичного супроводу порталу.

         Подано матеріали, що висвітлюють наслідки аварії на ЧАЕС: забруднення навколишнього середовища, погіршення самопочуття постраждалих людей, їх психічного стану, соціальне напруження в різних районах зони катастрофи та їх уплив на розвиток освітньо-оздоровчих тенденцій у сучасному суспільстві.

         З'ясовано суть підприємництва як економічної категорії, досліджено загальні закономірності його розвитку за умов ринкових перетворень, встановлено особливості аграрного підприємництва. Надано оцінку досвіду його трансформації у країнах Центрально-Східної Європи. Сформульовано концептуальні положення щодо місця земельних відносин у системі аграрного підприємництва України, визначено основні етапи та проаналізовано напрями його розвитку за умов формування ринкової економіки, зокрема, фермерських та особистих селянських господарств. З'ясовано причини переважання аграрного підприємництва у формі особистих селянських господарств та передумови їх перетворення на фермерські. Виявлено основні елементи інфраструктурного забезпечення аграрного підприємництва, визначено напрями стимулювання і тактичні цілі його державного регулювання.

         На підставі узагальнень з історії взаємин біології та напрямків "точного" природознавства, зокрема математики, досліджено особливості генези, розвитку та перспектив кількісного підходу до вивчення природних об'єктів, визначено його евристичні можливості щодо використання математичних методів у біології. Проведено ідентифікацію змісту та пізнавального сенсу кількісного й якісного підходів щодо вивчення природних об'єктів. Розглянуто зміни пізнавальних ролей категорій якості та кількості у процесі розвитку наукового пізнання. З урахуванням сучасних уявлень щодо "біологічної реальності" визначено напрямки впровадження кількісної методології в дослідження процесів живої природи. Обгрунтовано оптимальне встановлення меж компетентності кількісної методології у вивченні біологічних об'єктів. Визначено нові уявлення стосовно механізму взаємної адаптації пізнавальних можливостей математики та біології.