Проведено порівняння ефективності застосування розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ) та медикаментозного лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму. Доведено, що використання РДТ сприяє покращанню бронхіальної прохідності, запобігає ускладненням, особливо у випадку резистентності до медикаментозної терапії та наявності супутньої патології (медикаментозної та харчової алергії, вегетосудиної дистонії, холециститу, ожиріння, гіпертонічної хвороби).

         Вивчено властивості неспецифічної бронхіальної гіперчутливості, поглиблено уявлення про її природу. Обгрунтовано доцільність використання в терапії бронхіальної астми у дітей засобів, спрямованих на відновлення порушеного функціонального стану бронхіальних рецепторів. За результатами тестів з ацетилхоліном та гістаміном визначено, що у хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт бронхіальна гіперчутливість має зворотний та постійний компоненти. Відносно постійного рівня її вираженість може не тільки фазово зростати, а і зменшуватись. Показано, що стан бронхіальної гіперчутливості спостерігається у більшості хворих на бронхіальну астму, але притаманний і частині респіраторно асимптомних новонароджених та дітей шкільного віку. Не виявлено прямої залежності базальних рівнів бронхіальної гіперчутливості від функціонального стану системи імунітету, особливостей секреції кортизолу та гормонів щитовидної залози, а також від особливостей біоелектричної активності неспецифічних структур головного мозку. Доведено, що стан бронхіальної гіперчутливості може поліпшуватися не тільки у разі використання протизапальних засобів, а й завдяки досягненню ефекту тахіфілаксії, викликаного тренуваннями бронхіальних рецепторів ендогенними біологічно активними подразниками.

         Розглянуто ефективність корекції режиму легеневої вентиляції у комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт. Застосування сеансів пасивізації видиху, вольового обмеження легеневої вентиляції і позитивного тиску наприкінці видиху у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт призводить до суттєвого зменшення ступеню гіперінфляції легень, обумовленої раннім експіраторним закриттям дихальних шляхів, поліпшення показників бронхіальної прохідності. Результати порівняльного вивчення ефективності методів вольового обмеження легеневої вентиляції і пасивізації видиху вказують на відсутність переваг вольового обмеження легеневої вентиляції перед пасивізацією видиху. Водночас, вольове обмеження легеневої вентиляції є обтяжним для хворого, тому що передбачає не тільки збільшення тривалості видиху, але й обмеження частоти дихання. Клінічна ефективність методів пасивізації видиху і позитивного тиску наприкінці видиху, відсутність побічних дій дозволяють запропонувати їх застосування в комплексі підтримуючої терапії хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт.

         Розглянуто питання підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму на основі вивчення патогенетичної ролі лейкотриєнів та оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками імунітету та фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблено комплексний підхід оцінки тяжкості та прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних та неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення. У хворих на бронхіальну астму в період загострення зареєстровано підвищення рівня цистеїнілових лейкотриєнів та оксиду азоту, ступінь якого прямо залежав від тяжкості патологічного процесу. Встановлено та обгрунтовано зв'язок імунних та неімунних механізмів розвитку захворювання, підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних та загальноклінічних досліджень, біохімічних показників та медіаторів алергійного запалення для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення, як специфічних критеріїв тяжкості та гостроти хронічного запального процесу у хворих на бронхіальну астму.

         Установлено позитивний вплив акустичного вібромасажу легень на тлі базисної медикаментозної терапії на клініко-функціональний стан хворих на середньотяжку бронхіальну астму (БА). Показано, що застосування акустичного вібромасажу легень як засобу комбінованої терапії хворих на середньотяжку БА підвищує клініко-функціональну ефективність лікування, сприяє покращанню контролю перебігу захворювання. Вивчено та науково обгрунтовано клінічну ефективність застосування акустичного вібромасажу легень на фоні стандартної терапії хворих на середньотяжку БА. Доведено, що за цього покращується якість життя хворих на БА середньотяжкого перебігу.

         Наведено результати клініко-функціональних та біохімічних досліджень у 263 хворих: 203 хворих на бронхіальну астму (БА), 15 хворих, які страждають на БА, ускладнену цукровим діабетом (ЦД), 45 хворих на інсулінонезалежний ЦД. Виявлено, що зростання тяжкості перебігу БА, ступеню дихальної недостатності погіршує вуглеводний обмін. Найбільше на вуглеводний обмін впливає вживання системних глюкокортикоїдів (ГК) та монотерапія великими дозами бета-агоністів. Вживання інгаляційних КГ менше змінює вуглеводний обмін у порівнянні з системними ГК. Наявність у хворих на БА вірогідних факторів ризику ЦД прискорює розвиток порушень вуглеводного обміну. У хворих на БА доцільно проведення тесту толерантності до глюкози та визначення рівня глікозильованого гемоглобіну для оцінки стану вуглеводного обміну та його компенсації.

         Вперше встановлено особливості перебігу захворювання на бронхіальну астму з ускладненнями в верхніх дихальних шляхах у разі застосування специфічної імунотерапії імудоном у комплексі з Пайлер-світлом. Досліджено патофізіологічні механізми розвитку захворювання, наведено нові схеми лікування. Запропоновано метод лікування хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах за допомогою специфічної імунотерапії препаратом "Імудон" та преформованим природним фактором Пайлер-світлом. Розроблено алгоритм та лікувальну тактику для хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах.

         Вивчено питання лікування та профілактики ускладнень, які розвинулись під час користування частковими знімними пластинковими протезами з акрилових пластмас у хворих на бронхіальну астму. Вивчено фізико-механічні властивості акрилових пластмас, виготовлених компресійним пресуванням і мікрохвильовою полімеризацією. Доведено перевагу мікрохвильової полімеризації. За допомогою цитохімічних, імунологічних методик і клінічних спостережень обгрунтовано використання сорбенту вуглецевого ДНК-вмісного для зменшення "зони ризику" розвитку запальних ускладнень ортопедичного лікування у хворих на бронхіальну астму. Обстежено 169 пацієнтів. Для прогнозування розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на бронхіальну астму запропоновано лабораторний симптомокомплекс повної елімінації ДНК-вмісним сорбентом ДНК-Е-РУК, підвищення вмісту внутрішньоклітинного глікогену в нейтрофілах периферичної крові, а також зміни протеолітичної активності в клітинах крові.

         Досліджено ефективність застосування інгаляцій беклометазону дипропіонатом і салметеролом та електромагнітного випромінювання надвисокої частоти та таблеток "Фітору" для лікування бронхіальної астми у період загострення хвороби. Визначено динаміку клінічних та інструментально-лабораторних даних - показники функції зовнішнього дихання, системного імунітету, стан місцевого імунітету, рівень кортизолу у плазмі крові. Встановлено, що використання електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (НВЧ-терапії) та табелеток "Фітору" сприяє стабілізації перебігу бронхіальної астми з позитивною динамікою показників функції зовнішнього дихання та підвищенням рівня кортизолу. Зазначено, що місцева імунокоригувальна дія проявляється нормалізацією адгезивної та поглинальної здатності альвеолярних макрофагів у групі з викорстанням НВЧ-терапії та нормалізацією поглинальної здатності нейтрофільних гранулоцитів (у групах з НВЧ-терапією та "Фітором"). Розроблено диференційований підхід щодо корекції клініко-імунологічних порушень у хворих на бронхіальну астму з застосуванням НВЧ-терапії та таблеток "Фітору".