На основі комплексного клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного обстеження учнів Донецького медичного ліцею (ДМЛ) встановлено рівні поширеності, клінічну структуру, феноменологію, фактори ризику невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (НПСР) у даного контингенту. Для оцінки впливу навчання у ліцеї на подальшу адаптацію до навчання у вузі аналогічне дослідження проведено серед першокурсників університету, частина з яких поступила після ДМЛ, а інші - після звичайних шкіл. Доведено, що умови навчання у медичному ліцеї у порівнянні зі звичайною школою створюють для одних учнів саногенне середовище діяльності та спілкування (що виявляються біьльшою питомою вагою психічно здорових підлітків), а для інших сприяють формуванню невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (відсоток учнів з клінічно окресленими НПСР серед ліцеїстів також вищий за звичайну школу). Доведено, що з іншого боку, нижчий рівень поширеності НПСР серед першокурсників вузів, що закінчили ДМЛ, у порівнянні зі студентами, що вступили до університету після звичайних шкіл, свідчить, що колишні ліцеїсти легше адаптуються до умов навчання у вищому навчальному закладі. Грунтуючись на одержаних даних, розроблено та впроваджено систему комплексних заходів з ранньої діагностики, профілактики та корекції НПСР.

         Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової смерті у гірників. Розвинуто новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології. Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії її індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й впроваджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

         Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

         Уперше вивчено роль особистісних та організаційних факторів у формуванні медичних наслідків техногенних аварій (ТА) на вугільних шахтах Донбасу. На підставі проведення динамічного спостереження за гірниками, які постраждали від ТА, виявлено фактори ризику формування віддалених наслідків (ВН) гострих інтоксикацій (ГІ), описано клініко-функціональні особливості їх перебігу. Наведено результати клінічного та психофізіологічного обстеження гірників з ГІ від моменту ТА до формування їх віддалених наслідків, встановлено закономірності їх динаміки. Уперше науково обгрунтовано доцільність використання гіпербаричної оксигенації (ГБО) в комплексній реабілітації гірників з ВН ГІ, розроблено алгоритми та методики індивідуального підбору режимів ГБО. Проведено оцінку ефективності та запропоновано нові критерії реабілітації гірників з ВНГІ на підставі застосування ГБО.

         Досліджено поширеність, визначено рівні та основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на вугільних шахтах Донбасу. Вперше визначено фоновий рівень інфразвуку на підземному шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Уточнено ризик виникнення порушень функціонального стану організму гірників вугільних шахт на підставі їх зіставлення з експозиційними стажовими дозами шуму та вібрації та з урахуванянм гігієнічної значущості інфразвуку та віброакустичних коливань низькочастотного діапазону. Вперше для вугільних шахт розроблено санітарно-технічні та медико-біологічні заходи щодо профілактики порушень стану здоров'я гірників з урахуванням нових даних про шкідливу дію інфразвуку і віброакустичних факторів низькочастотного діапазону.

         Установлено, що характерною особливістю органічних психічних розладів у віддалений період опромінення у дозах, більших за 0,3 Зв внаслідок Чорнобильської катастрофи, є наявність трьох основних синдромів порушення вищих психічних функцій: ураження кори лівої скроневої ділянки, серединних структур головного мозку, лівої лобної ділянки, які свідчать про структурно-функціональне ураження відповідних ділянок головного мозку: лівої скроневої та лівої лобної і серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. На підставі нейропсихологічного дослідження підтверджено дані щодо латералізації ушкодження головного мозку до домінантної гемісфери в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання (ІВ). Підтверджено дані щодо локального ураження головного мозку в даних осіб, визначено нейрофункціональні системи та структури, найбільш вразливі до дії ІВ. Доведено, що психічні розлади в опромінних осіб спричинені ураженням кортико-лімбічної системи з порушенням роботи лобних формацій, лівої скроневої ділянки та серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. Одержано залежність "доза - ефект" для нейропсихологічних параметрів за доз, більших 0,3 Зв. Розвинуто концепцію високої радіочутливості головного мозку. Відповідно до радіобіологічного закону щодо максимальної радіочутливості філогенетично "молодих" структур підтверджено, що у головному мозку найбільш вразливими до дії ІВ є найбільш філогенетично "молоді" структури (асоціативна лобна кора та ліва скронева частка, відповідальна за формування мови), на відміну від поширених уявлень щодо переважного ураження філогенетично "старих" утворень (діенцефально-стовбурових).

         Висвітлено питання оптимізації процесу лікування хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Встановлено, що на прогредієнтність та ефективність лікування захворювань наркологічного профілю значно впливає спадкова схильність до розладів після вживання психоактивних речовин. Розглянуто можливі моделі наслідування цієї схильності та ідентифіковано її числові маркери, на базі яких розроблено багатофакторні методики щодо визначення схильності до розладів внаслідок вживання психоактивних речовин і оцінки прогредієнтності їх перебігу. Наведено пропозиції щодо оптимізації лікування хворих з різним рівнем прогредієнтності захворювань наркологічного профілю з використанням нейролептиків. Запропоновано новий фармпрепарат для протирецидивного лікування залежності від опіоїдів - блокатор опіатних рецепторів тривалої дії.

         Дисертацію присвячено вивченню радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях і у побуті. Визначено величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах. Оцінено питомий внесок кожної з них щодо рівня впливу на легені і ефективну еквівалентну дозу опромінення гірників. Встановлено рівні радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону. Розраховано реальні дози опромінення гірників з урахуванням радіаційного чинника на робочих місцях і радону в повітрі житлових будинків. Визначено зміни показників здоров'я гірників в залежності від рівня радіаційного впливу. Розроблено і впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт, яка показала високу ефективність.

         Проаналізовано фактори, що впливають на пилові умови в шахтах та рівень захворюваності пневмоконіозом, пиловим бронхітом, розглянуто питання удосконалювання заходів запобігання захворюванням гірників. Досліджено, що рівень захворюваності залежить від рівня концентрації пилу, об'єму видобутку вугілля та виходу з нього летких речовин. Розроблено метод розрахунку прогнозованих показників концентрації пилу у вугільних шахтах. Визначено гранично допустимі пилові навантаження на організм людини в залежності від складності виконуваних робіт, виду, пилу і вмісту в ньому вільного діоксиду кремнію. Розглянуто метод розрахунку залишкової запиленості повітря в очисних вибоях на основі даних про умови виймання, гранулометричний склад зруйнованого вугілля та середніх значень ефективності знепилюючих заходів. Відзначено, що сьогодні на більшості шахт неможливо досягти санітарних норм за пиловим фактором. Запропоновано організувати на шахтах контроль середньозмінної концентрації пилу на робочих місцях та ввести обрахування і облік пилових навантажень на органи дихання шахтарів з метою виключення перевищення допустимих навантажень. Розроблено галузевий стандарт з пилового контролю та інструкція з обліку пилових навантажень.