|
|
|
На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...
|
Смотрите также: Політична мова як чинник формування інтерсуб'єктивного політичного знання Проаналізовано феномен інтерсуб'єктивного політичного знання, який розглянуто як результат процесу, що є дискурсивним за своїм характером. Виділено та проаналізовано чинники, які обумовлюють формування ітерсуб'єктивного політичного знання: політична мова, наявні у суспільстві "фонові" політичні знання, політичний світогляд суб'єкта пізнання, морально-етичні норми та цінності, проведення процедури публічного дискурсу щодо визначення змісту політичного знання. Доведено, що дані фактори є соціокультурними та становлять систему, в якій політичній мові належить системотвірна роль. Знання як форма зв'язку свідомості і буття Подано філософську концепцію знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Аргументовано необхідність розвитку епістемології як філософської теорії знання на відміну від західних епістемологічних студій, що подають епістемологію як метатеорію наукового знання, тобто як інструментальну науку. Детально проаналізовано знання в аспектах: екзистенціальних особливостей становища людини в світі; соціального відношення; структури образу як вихідної одиниці людини в світі та базової одиниці знання; вихідних компонентів знання в його зв'язках з пізнавальними процесами. Розглянуто знання у трикомпонентній будові (наданості, конструктивності, смисловому компоненті) та як форму і результат активної конструктивної діяльності людської свідомості стосовно видобування універсуму людського бачення дійсності, в якому провідну роль грають смислові орієнтири, іманентні природі свідомості та фундаментальні за значущістю. Через них знання постає органічно вписаним до культурно-історичного процесу. Висвітлено аспекти зв'язку епістемології з культурними та історико-філософськими традиціями. Природа та гносеологічні функції особистісного неявного знання Досліджено структурні та функціональні особливості феномену неявного особистісного знання, що розглядається як елемент цілісної неявної суб'єктивності людини. Виявлено своєрідність феномену на підставі зіставлення характеристик особистісного неявного знання з особливостями інших компонентів людської суб'єктивності. Доведено, що неявне знання знаходиться на межі свідомого та неусвідомленого. Визначено специфіку його участі у пізнавальній діяльності. Суттєва особливість досліджуваного феномену полягає у тому, що неявне особистісне знання функціонує у вигляді цілісного об'єднання - інтерпретативної схеми, яка формується відповідно до конкретного пізнавального завдання. Саме в такому вигляді неявне знання бере участь у здійсненні науково-пізнавального процесу. Обгрунтовано, що однією з головних функцій неявного знання є забезпечення взаємодії між свідомістю та неусвідомленням. Імітаційне моделювання наукового знання (методологічний аналіз) Досліджуються філософсько-методологічні засади моделювання наукового знання у галузі штучного інтелекту. Виокремлено головні напрямки імітаційного моделювання та проведено їх систематизацію як таких, що відображають різноманітні аспекти цілісної системи наукового знання. Виявлено структури знання у предметній галузі імітаційного моделювання та показано, що висловлювальні структури складають лише їх підмножину. Введено й обгрунтовано поняття міркуваннь у вузькому розумінні як перетворень висловлювань згідно до правил висновку і у широкому розумінні як перетворень будь-яких структур знання. Проведено класифікацію засобів імітаційного моделювання. Запропоновано розуміння проблеми як структури, за допомогою якої здійснюють розвиток знання, а завдання як структури застосування вже отриманих знань. Визначено головні елементи знання й пов'язані з ними процеси. Соціально-економічне знання як чинник адаптації населення до ринкових умов Проведено дослідження соціально-економічного знання як чинника адаптації до нових економічних умов. З використанням інтегративного підходу обгрунтовано визначення поняття соціально-економічного знання. Розглянуто особливості соціального механізму його формування та функціонування у суспільстві, що трансформується. На підставі результатів емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку населення та запропоновано основні шляхи щодо їх поглиблення. Наведено оцінку ціннісного значення соціально-економічних знань на буденному та професійному рівні, а також у сфері економічних інновацій. На теоретико-емпіричному рівні визначено основні типи особистості у різних вікових групах населення щодо оволодіння та використання соціально-економічного знання. Феміністська епістемологія як постнекласичний феномен Досліджено феміністську епістемологію як постнекласичний феномен. Простежено теоретичні витоки виникнення феміністської теорії знання (постпозитивізм, соціологію знання, постмодернізм). Визначено її методологічні засади. Проаналізовано головні напрямки - емпіризм, постмодернізм, соціальну епістемологію. Запропоновано визначення феміністської епістемології. Висвітлено її головні принципи та методи. Розглянуто феміністські підходи, що застосовуються у біології, антропології, соціології, освіті, етиці та теорії міжнародних відносин, окреслені як феміністська методологія в природничо-науковому і гуманітарному знанні. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму. Формування основ інформаційної культури у студентів вищих навчальних закладів прикладного та декоративного мистецтва Досліджено питання формування основ інформаційної культури студентів на базі комплексного використання нових інформаційних технологій (НІТ) у вищому навчальному закладі прикладного та декоративного мистецтва. Розглянуто теоретико-методологічні засади формування основ інформаційної культури студентів на базі комплексного використання НІТ, психолого-педагогічні основи використання НІТ у вищому навчальному закладі прикладного та декоративного мистецтва. Запропоновано шляхи формування основ інформаційної культури студентів за допомогою комплексного використання нових інформаційних технологій у вказаних закладах. Соціальне знання в структурі комунікації Міститься концептуалізація феномена соціального знання як основи соціального семіозису і допредикативного регулятора практик. Визначається онтологічний і гносеологічний статус соціального знання в контексті інтеракції, механізми його об'єктивації і стандартизації, рівні кодифікації, від первинних схем означування соціальної реальності до складних дискурсивних формацій. Поряд із процесуальними характеристиками соціального знання розглядаються універсальні форми споглядання соціальності - простір і час, а також тіло, будь-які прояви якого завжди навантажені соціальними сенсами.
|
