Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

         Дисертацію присвячено вивченню радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях і у побуті. Визначено величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах. Оцінено питомий внесок кожної з них щодо рівня впливу на легені і ефективну еквівалентну дозу опромінення гірників. Встановлено рівні радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону. Розраховано реальні дози опромінення гірників з урахуванням радіаційного чинника на робочих місцях і радону в повітрі житлових будинків. Визначено зміни показників здоров'я гірників в залежності від рівня радіаційного впливу. Розроблено і впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт, яка показала високу ефективність.

         Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової смерті у гірників. Розвинуто новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології. Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії її індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й впроваджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

         Встановлено, що раптові ускладнення серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт характеризуються високою частотою, розмаїттям форм, швидким прогресуванням і підвищеною смертністю. Висвітлено низьку якість діагностики серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт під час проведення медичних оглядів. Виявлено нестійкість адаптаційних функцій, наявність передпатологічних і патологічних відхилень з боку серцево-судинної системи. Наведено пропозиції щодо динамічного нагляду за станом серцево-судинної системи у гірників. Розроблено критерії оцінки ступеня індивідуального ризику серцево-судинних захворювань у гірників. Виділено 5 ступенів ризику: мінімальний, помірний, підвищений, високий та надвисокий. Впроваджено у практику роботи медичних закладів систему заходів щодо профілактики гострих ускладнень серцево-судинних захворювань, яка складається з організації невідкладної кардіологічної допомоги на робочих місцях та організаційно-методичних прийомів ранньої діагностики серцево-судинних захворювань і динамічного контролю за її станом у гірників.

         Вперше встановлено особливості формуванння теплових уражень (ТУ) у гірників глибоких вугільних шахт залежно від мікрокліматичних і гірничо-геологічних умов, ступеня трудового навантаження, спеціальності, вікового та статевого чинників. За результатами динамічного спостереження виявлено та уточнено клініко-функціональні особливості перебігу гострого та хронічного перегрівів. Встанвлено закономірність формування характеру ТУ на підставі вивчення основних зрушень гомеостатичних показників і тривалості впливу теплового фактора. Виявлено залежність між віковим чинником, стажем роботи за умов нагріваючого мікроклімату та розвитком наслідків ТУ. Науково обгрунтовано використання гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з проявами ТУ. Розроблено режими гіпербаричної оксигенеації та доведено їх ефективність у комплексній реабілітації гірників з гострим і хронічним перегрівами на підставі уточнення їх віддалених наслідків. Одержано дані щодо використання гіпербаричного кисню як універсального адаптогену в комплексній реабілітації гірників з ТУ.

         Досліджено проблему розробки заходів профілактики наслідків гострих отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт на підставі гігієнічної оцінки умов і ризику виникнення та впливу інтоксикацій на постраждалих. З'ясовано особливості формування вегетативних (порушень функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом, тахікардії, підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах), психофізіологічних (зниження швидкості зорово-моторної реакції, зменшення кількості пререробленої інформації) та біохімічних (помірного лейкоцитозу, нейтрофільозу зі зміщенням формули вліво, відносної лімфопенії, підвищення концентрації сечової кислоти й активності ксантиноксидази) порушень у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю. Доведено ефективність використання у комплексній реабілітації гірників з отруєннями монооксидом вуглецю альфа-ліпоєвої кислоти у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Установлено взаємоз'язок між кількістю випадків гострих отруєнь монооксидом вуглецю та категорійністю шахт за метаном, раптовими викидами вугілля та газу, збільшення глибини залягання пластів.Розроблено систему профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівнів захворюваності й інвалідності, відновлення працездатності постраждалих внаслідок отруєння.

         Обгрунтовано концепцію активації механізмів здійснення професійної діяльності гірників за принципом компромісного оптимуму, межі якої встановлено з урахуванням соціального значення результату діяльності та оцінки працюючими особистих можливостей організму. Виявлено фізіологічні закономірності формування рівня вегетативного забезпечення діяльності під впливом факторів трудового процесу та змін адаптаційних можливостей організму, обумовлених віком і станом здоров'я гірників. Встановлено регламент безпечної дії на гірників нагрівного мікроклімату під час виконання ними робіт. Розроблено математичну модель для розрахунку допустимого рівня функціонального напруження організму працюючих шляхом регулювання енергетичних і часових параметрів праці. Викладено методи оцінки та прогнозування відповідності функціонального стану організму вимогам професійної діяльності за підземних умов вугільних шахт і запропоновано медико-фізіологічні підходи щодо підтримання працездатності гірників, спрямовані на підсилення процесів відновлення, усунення порушень регуляції та підвищення стійкості організму до факторів трудового процесу.

         Розглянуто проблеми розвитку виробничо-обумовленої недостатності імунної системи гірників вугільних шахт і розроблено організаційні та лікувально-профілактичні заходи щодо їх усунення. Комплексно вивчено стан здоров'я, імунні системи і сенсибілізацію організму гірників різних вікових, стажевих і професійних груп. Виявлено групи ризику розвитку імунної недостатності і сенсибілізації організму, досліджено вплив виробничих чинників вугільних шахт на імунний та алергологічний статус гірників, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. Розроблено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів щодо усунення імунної недостатності та алергізації організму, що враховує характер впливу виробничих чинників на організм.

         Вперше здійснено комплексну оцінку умов праці та досліджено особливості комбінованого вплив шуму та вібрації на стан репродуктивного здоров'я жінок, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві. Доведено, що серед усіх факторів виробничого середовища шум і вібрація мають домінуючий вплив на репродуктивну функцію жінок. Встановлено закономірності порушень здоров'я працівниць ткацької галузі залежно від рівнів шумового та вібраційного навантаження за умов ізольованої та комбінованої дії цих чинників. Науково обгрунтовано профілактичні заходи щодо мінімізації шкідливого впливу шумо-вібраційного комплексу на здоров'я жінок, що працюють у ткацькому виробництві.