Визначено суть, принципи й особливості організації особистісно орієнтованого навчання слухачів післядипломної освіти. З метою визначення об'єктивної динаміки встановлено критерії та рівні якості післядипломної освіти слухачів з управлінських спеціальностей. Розроблено й експериментально перевірено технологію організації особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної педагогічної освіти за етапам: діагностування соціально-педагогічного досвіду слухачів, диференціації навчання на підставі індивідуальних освітніх програм, аналітико-корекційним етапом. З'ясовано вплив даної технології на якість післядипломної освіти слухачів зі спеціальності "Менеджмент організації (освіти)", "Управління навчальним закладом" засобами кваліметрії. На підставі результатів експериментальної роботи доведено ефективність підготовки у системі післядипломної освіти у впровадженні етапів її організації, які забезпечують здійснення особистісно орієнтованого навчання за умов врахування соціально-педагогічного досвіду слухачів, а також побудові на цій основі індивідуальних освітніх програм і розробки кваліметричної моделі з метою вивчення результатів підготовки та її корекції.

         Розкрито суть професійної діяльності кваліфікованого робітника з професії "Кравець" за умов динамічного розвитку сучасних підприємств швейної галузі. Теоретично обгрунтовано концептуальні засади організації виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) швейного профілю. Визначено критерії та показники, за якими визначається ефективність педагогічних умов організації даного навчання. Здійснено відбір та структурування змісту виробничого навчання учнів з зазначеної професії. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність інтерактивних форм і методів такого навчання, його комплексне навчально-методичне забезпечення. Розроблено та впроваджено до практики діяльності ПННЗ швейного профілю методику рейтингового оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання. Наведено методичні рекомендації "Організація виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю".

         Розкрито особливості психофізичного розвитку дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) на початковому етапі навчання, що суттєво впливають на ефективність організації навчального процесу. Досліджено фізичний і психомоторний розвиток, психологічну зорієнтованість, формування навчально значущих функцій і пізнавальних можливостей у дітей з ДЦП. Вперше розроблено корекційну методику спеціальної організації індивідуального навчання молодших школярів з ДЦП, використання якої сприяє розвитку в учнів рухової сфери, сенсорних функцій, розширює й уточнює уявлення про навколишнє середовища, активізує пізнавальну діяльність та коригує мовленнєвий і емоційно-особистісний розвиток. Удосконалено освітньо-реабілітаційний процес навчання дітей з ДЦП на підставі доцільного структурування змісту індивідуальної програми з основних освітніх галузей, використання адекватних психофізичним можливостям учнів методів, прийомів, засобів і видів роботи для системного навчання. Розроблено своєрідну структуру уроку, виявлено та проаналізовано складові взаємодії у системі учень - учитель - батьки. Конкретизовано організаційно-педагогічні умови індивідуального навчання, які враховують збережені функціональні системи дитини, забезпечують психолого-педагогічну підтримку особистісного розвитку та початкової освіти учня з ДЦП за умов сім'ї.

         Вивчено становлення системи безперервної освіти як фактора, що впливає на соціалізацію особистості. Розроблено оригінальний підхід до освіти впродовж життя, яка через певні механізми, нові та традиційні для освітнього простору здійснює безпосередній вплив на соціалізацію особистості впродовж життя. Розглянуто питання щодо сучасного розуміння безперервної освіти як можливості на будь-якому етапі життя включатися до освітньої діяльності, здійснювати самовдосконалення та саморозвиток. Виявлено соціальні механізми впливу даної освіти на соціалізацію особистості, а саме: виховання, гуманізацію та гуманітаризацію освітнього простору, інформатизацію освітньої діяльності. Базуючись на зазначеному підході, описано та порівняно структуру процесу соціалізації та безперервної освіти. Описано та класифіковано агенти соціалізації. Визначено місце системи дослідженої освіти серед них. Наведено дані соціологічних досліджень стосовно уявлень та конкретної реалізації ідей безперервної освіти, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз уявлень різних суб'єктів освітньої діяльності про цю освіту та їх оцінкою реального втілення зазначеної ідеї.

         Досліджено організаційно-педагогічні умови навчання безробітних у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Проаналізовано нормативно-правову базу професійного навчання безробітних й обгрунтовано напрями її удосконалення. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ як цілісну педагогічну систему та розроблено навчально-методичний комплекс її реалізації. Встановлено критерії оцінки готовності ПТНЗ до здійснення професійного навчання безробітних та забезпечення їх психологічної підтримки. Досліджено особливості професійної підготовки безробітних та удосконалено методику відбору майбутніх суб'єктів навчання на базі залучення до його проведення майбутніх роботодавців і спеціальних навчальних закладів. Розроблено науково-методичні рекомендації для педагогічних працівників і співробітників центрів зайнятості щодо організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ.

         Досліджено теоретичні основи запровадження системи безперервної освіти у технічному університеті. Проаналізовано особливості формування такої вітчизняної системи у контексті Болонської конвенції. Запропоновано схему організації безперервної освіти у технічному унверситеті: довузівська підготовка - додипломна освіта - післядипломна освіта. Обгрунтовано роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних систем у навчальному процесі вищої технічної школи. Визначено переваги інформаційних освітньо-наукових порталів. Запропоновано підходи, які базуються на принципах декомпозиції виділення окремих компонент готовності майбутнього випускника до виконання професійних функцій. Досліджено особливості організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті та сформульовано положення педагогічної концепції дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ. Розроблено вимоги до організаційного та програмно-методичного супроводу порталу.

         Розкрито суть, зміст і компонентну структуру вокального навчання китайських студентів у системі музично-педагогічної освіти України. Визначено принципові підходи й умови інтенсифікації даного навчання. Розроблено методичні умови, які передбачають створення позитивної емоційної атмосфери вокального навчання у контексті діалогу, що є специфічною формою педагогічної взаємодії викладача та студента; забезпечення фазової компетентності майбутніх учителів, яка має прояв у системності становлення індивідуального фонду педагогічних і мистецьких знань; організацію спільної творчої навчальної діяльності викладача та студентів, у процесі якої мають реалізуватися музично-вокальні інтереси кожної особистості. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості вокального навчання китайських студентів. Розроблено та впроваджено в практику ВНЗ освіти методику даного феномену. Доведено ефективність її впровадження та значущість для подальшого вдосконалення теорії та практики вокального навчання майбутніх учителів музики.

         Вперше розроблено й обгрунтовано наукові засади розміщення продуктивних сил сільськогосподарського комплексу адміністративної області із застосуванням інформаційно-аналітичних моделей, а також територіальних балансів матеріальних, трудових, природних і фінансових ресурсів. Визначено сутність територіальної організації агропромислового комплексу та сучасні проблеми його регулювання. Виявлено закономірності та принципи розширеного відтворення агропромислового виробництва. Досліджено сучасний стан агропромислового комплексу України, узагальнено та систематизовано організаційно-економічний механізм управління регіональним АПК за умов інституціональних перетворень. Систематизовано узагальнюючі показники, що визначають ступінь впливу соціально-економічних та екологічних факторів на інтенсифікацію розвитку АПК регіону. Запропоновано прогноз розвитку їх просторової організації на рівні регіонів.

         Розкрито суть основних дефініцій дослідженої проблеми (лідерство як процес організації та управління колективом, лідер - особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу. Виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови їх формування у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, а саме: спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство у процесі навчання, здобуття ним сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності, забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя у процесі навчання, набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики. Ефективність реалізації педагогічних умов перевірено у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу за допомогою певних способів, а саме: розробки індивідуального освітнього маршруту, організації навчально-дослідницького проекту, проведення професійно-педагогічного тренінгу. Виявлено позитивну динаміку рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.