На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження одержано дані щодо синдромальної структури та особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів. Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено співвідношення рівнів нейротизму, тривоги та депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери. Встановлено електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів. За результатами дослідження розроблено систему диференційованої терапії, що включає фармакотерапію та комплекс психотерапевтичних заходів. Доведено високу клінічну ефективність застосування даної системи терапії.

         Проаналізовано безпосередні і віддалені результати оперативного лікування 1588-ми хворих на ускладнені гастродуоденальні виразки (УГВ). Розроблено диференційний підхід до післяопераційного лікування залежно від виду ускладнення хвороби, способу оперативного лікування, наявних післяопераційних ускладнень, супутньої патології, професійної діяльності. На підставі покрокового дискримінантного аналізу розроблено систему прогнозування ризику настання інвалідності. Розроблено алгоритми медичної, професійної та соціальної реабілітації оперованих хворих, а також новий спосіб хірургічного лікування хворих з гастрокровоточивими виразками шлунку. Доведено, що застосування органозберігаючих операцій, алгоритмів реабілітації, нового способу оперативного лікування, прогностичної та бальної системи прогнозування настання інвалідності можна вважати ефективними та радикальними методами комплексного лікування хворих на УГВ.

         З використанням комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів залежно від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенію, циклотимію, дистимію та судинну депресію. Відзначено, що їх рання діагностика на базі розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

         Проведено комплексне дослідження поширеності, структурно-синдромологічної, психодинамічної типології й закономірностей формування та динаміки депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у 250-ти пацієнток та 81-ої вагітної жінки з групи порівняння. На підставі інтеграції клініко-психопатологічного та психодинамічного підходів вивчено закономірності формування та динаміки депресивних і тривожних розладів у жінок у період вагітності та після пологів, а також пограничної психічної патології їх немовлят. Розроблено, апробовано та впроваджено систему діагностики, лікування, психотерапії та профілактики депресивних і тривожних розладів у вагітних і матерів, а також пограничних психічних розладів у їх дітей.

         Вивчено нейрохімічні механізми патогенезу, особливості нейродинаміки головного мозку у випадку простої та параноїдальної форми шизофренії у підлітків і дорослих у порівняльно-віковому аспекті. На підставі установлених клінічних особливостей виділено синдроми ініціального періоду, клініко-психопатологічні особливості маячних, симплексних розладів. Вперше проведено патопсихологічне порівняльно-вікове вивчення функцій мислення, пам'яті, уваги, інтелекту, емоційної сфери, самооцінки з виділенням характерих симптомокомплексів. Описано патогенетичні нейрохімічні механізми шизофренії в порівняльно-віковому аспекті, визначено роль порушень в обміні катехоламінів, індоламінів, бета-ендорфіну у разі розвитку різних форм захворювання. З'ясовано особливості нейродинаміки мозку з урахуванням змін частотних характеристик, спектральної потужності та порушень регіонального розподілу ритмів електроенцефалограми.

         На підставі результатів комплексного вивчення структури невротичних розладів і проведеної ідентифікації клінічної феноменології у працівників вугільної галузі, визначено клінічні та діагностичні особливості, а також розроблено принципи диференційованої відновлювальної терапії. Найбільш частими розладами психічної сфери даних працівників є гостра реакція на стрес (F 43.0) - 32,3 %, тривожно-фобічні (F 40) - 24,0 %, соматоформні розлади (F 45) - 23,6 %. За цього для працівників підземних виробіток найбільш характерними є гостра реакція на стрес (32,3 %) і тривожно-фобічні розлади (24,0 %), для допоміжного персоналу - соматоформні розлади (23,6 %) і генералізований тривожний розлад (15,0 %). Для всіх хворих характерний підвищений рівень реактивної й особистісної тривожності. Виявлено високий рівень інтраверсії та нейротизму. За типами організації особистості 59,8 % становили особи з сенситивною та психоастенічною організацією, 19,6 % - з істероїдною, 13,1 % - з ригідною, 7,5 % - з іпохондричною та нав'язливою. Розроблено комплексну систему мультимодальної психотерапії та психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного реєстру у працівників вугільної промисловості, грунтуючись на головних патогенетичних механізмах їх формування, що дозволяє поліпшити показники медичної та соціальної ефективності. Установлено високу ефективність застосування гіпносугестивної, когнітивної й особистісно-орієнтованої психотерапії за їх сполучення з метою проведення комплексного лікування зазначених розладів, а саме - у 78 % випадків у шахтарів і у 82 % - працівників наземного персоналу.

         За допомогою клінічних, клініко-психопатологічних, експериментально-психологічних методів дослідження розв'язано задачу діагностики, визначено причини розвитку й особливості невротичних розладів (НР) у військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України за сучасних умов, а також розроблено комплексну систему їх терапії та профілактики. Виявлено зростання патології у солдатів з 61,7 % у 1994 р. до 77,2 % у 2000 р. Клінічно визначені форми НР діагностовано в 32 (29,9 %) військовослужбовців, невротичні реакції - у 70 (65,4 %), передневротичні реакції у 5 (4,7 %). Доведено ефективність психотерапевтичного підходу, що базується на комплексному використанні особистісно-орієнтованої психотерапії на базовій основі "Ериксонівського гіпнозу". Визначено умовні критерії: "норми - передхвороби - хвороби". Градація рівнів виразності симптоматики набуває важливого значення. Висвітлено можливість ранньої експрес-діагностики НР, що допомагає на практиці застосовувати профілактичний принцип медицини, а з урахуванням специфіки військової служби запобігти звільненням і надзвичайним подіям у військах.

         Розглянуто питання удосконалення диференціальної діагностики тривожних і депресивних розладів, яка кардинально впливає на терапевтичну тактику й прогноз, а також має економічне значення. На основі комплексного аналізу, закономірностей формування, клініко-психопатологічної та феноменологічної структури встановлено зв'язок клініко-психопатологічних даних і даних аналітично орієнтованої діагностики у разі тривожних і депресивних розладів. Розроблено й обгрунтовано метод аналітично орієнтованої диференціальної діагностики та прогнозу тривоги і депресії, що дозволить підвищити якість діагностики й уточнити прогноз цих станів. Оцінено ефективність методу комплексної клініко-психопатологічної та клініко-аналітичної диференціальної діагностики афективних розладів.

Вступ 3
1. Принципи соціальної роботи з дітьми та молоддю в Україні 5
2. Основні напрямки державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю 6
3. Сучасні підходи до соціальної роботи з молоддю 8
Висновки 12
Література 14