Виявлено причини, що ускладнюють формування стохастичних уявлень в учнів I - VI класів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Обгрунтовано технологію цього формування, яка базується на системі дидактичних розвивальних вправ як засобі управління процесом формування стохастичних уявлень у даних учнів та педагогічної майстерності вчителя, використанні новітніх інформаційних технологій у процесі формування зазначених уявлень. Визначено критерії та рівні їх сформованості в учнів.

         Вперше теоретично обгрунтовано комплекс педагогічних умов інтеграції професійних знань засобами інформаційних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх будівельників. На основі інтеграційно-технологічного підходу розроблено модель реалізації даного процесу. Конкретизовано шляхи й уточнено особливості інтеграції професійних знань майбутніх будівельників засобами інформаційних технологій під час підготовки майбутніх будівельників у ВНЗ I - II рівнів акредитації. Удосконалено теоретичні засади інформаційно-технологічного підходу до інтеграції професійних знань у процесі підготовки майбутніх будівельників.

         Проаналізовано концептуальні засади компетентнісного підходу в освіті. Наведено загальну характеристику базових професійних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури. Зроблено педагогічну діагностику рівнів їх сформованості у студентів. Розроблено організаційні засади впровадження компетентнісного підходу у процес професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови формування базових професійних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін.

         Проаналізовано концептуальні засади компетентнісного підходу в освіті. Наведено загальну характеристику базових професійних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури. Зроблено педагогічну діагностику рівнів їх сформованості у студентів. Розроблено організаційні засади впровадження компетентнісного підходу у процес професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови формування базових професійних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури у процесі вивчення фахових дисциплін.

         Розглянуто проблему підвищення рівня фундаментальної та професійної підготовки вчителя фізики у процесі встановлення та реалізації міжпредметних зв'язків (МПЗ) природничо-математичних і спеціальних дисциплін. Теоретично обгрунтовано методологічну функцію МПЗ як основу цілісності навчально-виховного процесу. Визначено й охарактеризовано структурні компоненти підготовки вчителя фізики на міжпредметній основі. Створено модель МПЗ як цілісну систему змістового та процесуального складових навчання. Визначено педагогічні умови реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у навчальному процесі. Розроблено і впроваджено у навчальний процес методику реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін з використанням інноваційних технологій навчання. Удосконалено зміст підготовки студентів до діяльності з реалізації МПЗ за умов профільного навчання середньої загальноосвітньої школи.

         Уперше визначено педагогічні умови забезпечення наступності у неповній середній загальноосвітній школі (СЗШ) і професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) на змістово-процесуальному, контрольно-оцінювальному та особистісному рівнях, а саме: наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ і ПТНЗ; обов'язкову ліквідацію прогалин у природничо-математичних знаннях учнів на I курсі ПТНЗ, використання сучасних педагогічних технологій, особливо інтерактивних, проективних технологій, технології "Портфель учня"; застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій. Розроблено модель реалізації наступності змісту даних дисциплін, а також удосконалено методику реалізації наступності у підготовці фахівців електро- та радіотехнічного профілю у системі "неповна СЗШ - ПТНЗ" на базі застосування сучасних педагогічних й інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання (навчання у співробітництві, інтерактивне, проективне та дослідницьке навчання, використання сучасних методів і засобів роботи з навчальною інформацією, застосування педагогічних програмних засобів. Розвинуто методи, форми та прийоми вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ.

         Досліджено проблему інтеграції знань з природничо-математичних і спеціальних дисциплін у професійній підготовці вчителя трудового навчання. Розглянуто інтеграцію знань, шляхи їх застосування у підготовці вчителя за трьома напрямками: міжпредметні зв'язки, синтез різнопредметних знань на базі однієї кооперуючої дисципліни та інтегровані курси. Визначено основні шляхи інтеграції знань: розв'язання міжпредметних задач і засвоєння виконання комплексних завдань; проведення навчально-комплексних спостережень; організація олімпіад і конкурсів. Розглянуто методичні аспекти проблеми інтеграції знань. З метою підготовки вчителів трудового навчання до здійснення міжпредметних зв'язків у школі запропоновано ввести до навчального плану вузів написання курсових і дипломних робіт з проблем інтеграції.

         Розкрито теоретичні засади залучення школярів до художньо-трудової діяльності та шляхи їх використання у практиці роботи навчальних закладів різного типу. Синтезовано підходи щодо побудови змісту навчальних програм для профільного навчання старшокласників. Розкрито зміст і операційний склад методики діагностування базових професійних якостей вишивальниць. Визначено принципи удосконалення процесу управління формуванням базових професійних якостей старшокласників. Обгрунтовано необхідність навчання учнів за профілями народних художніх ремесел як чинника виховання та розвитку творчого потенціалу особистості. Запропоновано систему завдань і вправ, спрямованих на розвиток і корекцію базових професійних якостей учнів, які навчаються за спеціальністю вишивальниці.

         Досліджено проблеми вивчення машинобудівного матеріалознавства та гумнітарних дисциплін у вищих професійних училищах на основі інтегративного підходу. Визначено методологічні, психологічні та педагогічні передумови формування інтегрованих знань і уявлень учнів з різноциклових дисциплін. Розроблено модель інтегративного підходу щодо вивчення матеріалознавства та гуманітаринх дисциплін. На підставі визначених передумов обгрунтовано дидактичні принципи відбору змісту навчальної інформації (мотиваційного забезпечення, асоціативності, особистісного підходу, індивідуалізації та рефлективності), які відповідають певній сфері структури особистості учня, розроблено критерії добору гуманітарних знань. Удосконалено зміст матеріалознавства, визначено ефективні форми та методи навчання. Розроблено методику вивчення матеріалознавста, яка дозволяє сформувати в учнів уявлення щодо професійного, естетичного, економічного аспектів навчальної дисципліни. Розкрито інтеграційний потенціал взаємодіючих дисциплін за допомогою субмеханізмів інтеграції. Доведено вплив нової методики вивчення машинобудівного матеріалознавства та відповідної моделі інтегративного підходу щодо вивчення даного навчального предмету та гуманітарних дисциплін на успішність і творчий розвиток учнів.