-
Теорія і практика домашньої освіти в Україні у першій половині ХІХ ст.
З'ясовано витоки та генезис, досліджено проблеми теорії та практики домашньої
освіти
в
Україні
у
першій
половині
XIX ст. Визначено тенденції
розвитку
домашнього навчання та виховання від часів Київської Русі до XIX ст. Розкрито погляди світових і вітчизняних філософів, просвітників, педагогів щодо організації домашньої
освіти
. Конкретизовано мету домашньої
освіти
у досліджуваний
період
. Розкрито нормативні засади діяльності домашніх наставників і вчителів в
Україні
у
першій
половині
XIX ст. Проаналізовано законодавчі документи та педагогчні ідеї, які впливали на характер домашньої
освіти
даного історичного
період
у. Науково обгрунтовано етапи
розвитку
діяльності гувернерів як професійних учителів в
Україні
у
першій
половині
XIX ст. Охарактеризовано провідні методи та форми діяльності гувернерів у досліджуваний
період
. Обгрунтовано шляхи творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду діяльності гувернерів за сучасних умов. До наукового обігу введено значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів, положень, які пов'язані з розвитком домашньої
освіти
в
Україні
.
-
Класи духових інструментів у музичному училищі при Харківському відділенні ІРМТ (1886 - 1917 рр.)
Розглянуто питання, пов'язані з роботою класів
духових
інструментів у музичному училищі при
Харківському
імператорському Російському музичному товаристві в
період
з 1886 р. до 1917 р.
-
Розвиток шкільної музичної освіти на Волині (кінець XIX - початок XX ст.)
Уперше системно відтворено ретроспективу шкільної
музичної
освіти
правобережного регіону України, що відбувалася за особливих соціокультурних умов. Проаналізовано вплив загального культурного фону
музичної
освіти
у вищій та професійній
школі
на розвиток шкільної
музичної
освіти
у досліджуваний
період
. Виявлено провідні тенденції її
розвитку
протягом тривалого історичного проміжку часу. До наукового обігу вперше введено декілька архівних джерел.
-
Активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах
Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки
музичної
освіти
, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових
інструментах
дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних
інструментах
, які відповідають вимогам сучасної
освіти
та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових
інструментах
можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.
-
Конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі
Уперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено принципи конструювання творчого компонента змісту
музичної
освіти
. Визначено дидактичний творчий модуль як засіб цього конструювання. Розроблено етапи реалізації й еспериментально перевірено доцільність дидактичного творчого модуса у музичному навчанні основної школи. Розкрито суть поняття творчого компонента як наскрізного складника змісту
музичної
освіти
, що на базі діяльності відносного сприймання, створення, виконання творів мистецтва конструктивно впливає на тісний стан інших компонентів змісту
музичної
освіти
(музичний досвід, музичну грамотність, емоційно-ціннісне ставлення до світу).
-
Духова музика України у XVIII - XIX століттях
Досліджено вплив духового виконавства на розвиток інструментальної музики та
музичної
педагогіки в
Україні
XVIII
- XIX ст., виявлено специфічні ознаки національної традиції у процесах формування професійних форм духового виконавства. Набули подальшого
розвитку
характеристики творчих взаємозв'язків української духової музики з європейською музикою
XVIII
- XIX ст. на рівні її стильових ознак. Введено до наукового обігу нові джерельні матеріали, невідомі імена видатних виконавців, які відіграли значну роль в
музичній
культурі України в
XVIII
- XIX ст. Розкрито поняття "українська духова музика" в категоріях культуротворчої діяльності даного
період
у. Розглянуто особливості духової виконавської практики (розмаїття оркестрових, сольних і ансамблевих форм аматорського та професійного музикування на
духових
інструментах
), фахового навчання, виробництва духового інструментарію, концертної діяльності і "репертуарної" творчості.
-
Система оцінювання результатів музичної освіти школярів
Визначено поняття, сутність і структуру контрольно-оцінювальної діяльності на уроках музики, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено систему оцінювання результатів
музичної
освіти
школярів, яка грунтується на принципі єдності музичного навчання, виховання та
розвитку
, на принципі диференціації навчання, що забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до процесу
музичної
освіти
школярів та принципі культуровідповідності. Це передбачає врахування реальних освітніх можливостей школярів, індивідуальних особливостей підготовки учнів до проведення контрольно-оцінювальної діяльності та стимулювання їх праці на межі можливого, забезпечення сприятливого психологічного клімату, надання учням правильного вибору. Експериментально перевірену систему оцінювання результатів
музичної
освіти
та розроблену технологію контрольно-оцінювальної діяльності підготовлено для впровадження у практику роботи школи.
-
Форми навчання історії у вітчизняній школі ХХ ст
Форми навчання історії у вітчизняній
школі
ХХ ст.: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 [Електронний ресурс] / А.С. Приходько; Ін-т педагогіки АПН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.
Проаналізовано генезу форм навчання історії в українській
школі
XX ст. як цілісного історико-методичного феномену. Розкрито основі етапи
розвитку
форм навчання у системі шкільної історичної
освіти
: перші десятиліття XX ст. 1923 - 1934 рр., 1934 - 1964 рр., 1965 - до початку 1990-х рр., 1990-ті рр. Визначено особливості практичного застосування форм навчання історії на кожному з зазначених етапів. Розглянуто процес становлення та
розвитку
наукових підходів щодо вивчення форм навчання історії у дидактичній і методичній науці. Визначено передумови, основні етапи, чинники і тенденції
розвитку
досліджуваного феномену в теорії та практиці навчання історії. Обгрунтовано доцільність використання набутого досвіду у сучасній вітчизняній системі шкільної
освіти
.
-
Становлення політичної системи в Україні наприкинці 1980-х - в першій половині 1990-х років
Здійснено комплексний аналіз процесу становлення політичної системи в
Україні
наприкінці 1980-х - у
першій
половині
1990-х рр. Досліджено трансформації органів влади та управління в цей час, роль громадсько-політичних рухів у цьому процесі (Народного руху України та Української Гельсинської спілки) та процес структуризації партійної системи за принципом відношення до влади. Особливу увагу приділено проблемі становлення влади та опозиції. Простежено стпецифіку протистояння гілок влади в досліджуваний
період
.