Розглянуто український іконостас XVIII - XIX ст. як важливий елемент організації інтер'єру храму, твір архітектури та монументально-декоративного мистецтва. Розроблено методику комплексного графічного аналізу іконостасу в структурі храму, визначено основні типологічні групи іконостасів. Висвітлено еволюцію структури іконостасу дослідженого періоду в композиції та планувальній схемі. Визначено основні принципи та методи реставрації іконостасів в інтер'єрі храму, зокрема функціонуючого, які можуть бути застосовані на практиці.

         Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

         За умов південно-західного Лісостепу України вперше встановлено залежність росту, розвитку та формування продуктивності гречки від впливу зеленого удобрення, біопрепаратів та гербіциду. Виявлено сортові особливості гречки у формуванні фотосинтетичних параметрів посівів залежно від технологічних прийомів. Встановлено зв'язки між рівнем урожайності та різними чинниками, які впливають на продукційний процес. Удосконалено елементи технології вирощування зерна гречки за рахунок використання зеленого удобрення, біопрепаратів і внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС.

         Уперше за умов південно-західного Лісостепу України оптимізовано показники основних елементів технології вирощування проса весняних і літніх строків сівби, які забезпечують одержання високої врожайності зерна сортів "Веселоподолянське 176" та "Харківське 31" за грунтово-кліматичних умов даної зони з заощадженням ресурсів. Показано вплив комплексу елементів технології вирощування та екологічних умов на формування врожайності проса. Обгрунтовано оптимальні способи сівби, режими мінерального живлення та їх значення щодо забур'яненості посівів.

         Проведено повне регіональне типологічне дослідження грунтових олігохет природних і рекультивованих біогеоценозів західного регіону України. Установлено особливості формування комплексів даних олігохет залежно від гранулометричного складу грунтів та співвідношення їх фракцій. Доведено, що для автоморфних грунтів західного регіону України у формуванні комплексів грунтових олігохет визначальна роль належить мулистій фракції. Установлено параметри гідротермічної зони екологічної толерантності дощових червів у біогеоценозах західного регіону України. Виявлено морфо-екологічні системи адаптації організмів до екстремальних умов (гіпобіозу, криптобіозу, ангідробіозу). З'ясовано залежність розвитку комплексів грунтових олігохет від актуальної кислотності та перебігу окисно-відновного потенціалу грунтів. Визначено вплив концентрації карбон діоксиду у грунтовому повітрі на життєдіяльність дощових червів у біогеоценозах. З'ясовано особливості консортивних зв'язків дощовикових та їх значущість у функціонуванні грунтової біоти. Виявлено типи симбіозу за їх трофічною залежністю, а саме: протокооперація - коменсалізм - паразитизм - паразитоїдизм та хижацтво. Установлено вплив едафічних чинників біогеоценозів на інтеграцію життєвих циклів грунтових олігохет. Установлено особливості продукування яйцевих коконів грунтовими олігохетами різних морфо-екологічних груп. Визначено тривалість ембріонального та постембріонального розвитку залежно від кліматичних умов та належності до морфо-екологічної групи. Установлено особливості консортивної організації комплексів олігохет у біогеоценозах різних кліматичних зон західного регіону України.

         Проведено філософське дослідження храму як соціокультурного феномену, що дозволило описати його структуру і складові елементи в їх взаємодії, виділити функціональний аспект, показати традиційні і нетрадиційні історико-культурні, релігійно-філософські концепції, а також поставити нові завдання перед гуманітарною наукою. При зіставленні поглядів на храм різноманітних наук і світоглядних шкіл православний храмовий феномен розглянуто як цілісну багатовимірну соціокультурну систему, текст культури. Відмічено: аналіз подібних текстів з боку внутрішньої будівлі стосовно зовнішньої, позатекстової реальності з погляду прочитання деяких значень і наступного розшифрування може стати одним з шляхів вивчення вітчизняної філософської парадигми в цілому і, зокрема, національної ментальності.

         Розроблено та науково обгрунтовано принципи, методи і прийоми формування архітектурного середовища шкіл, які грунтуються на засадах антропософії. Визначено вимоги щодо архітектури альтернативної школи. Створено концептуальну модель шкільного простору, розроблено рекомендації щодо розміщення, архітектурно-планувальної структури, об'ємно-просторових рішень, організації внутрішнього простору.

         З'ясовано характерні риси погіршення стану навколишнього середовища міст та селищ Західного регіону України в період тотальної індустріалізації регіону. Проаналізовано весь спектр урбоекологічних проблем регіону та їх вплив на соціально-політичний розвиток. Досліджено діяльність органів місцевої влади природоохоронних структур та організацій у вирішенні урбоекологічних проблем. Розкрито основні характеристики розвитку ряду міст регіону, динаміки забруднення довкілля найбільш проблемними промисловими об'єктами краю, ліквідації наслідків локальних та великих техногенних катастроф.

         Розроблено типологічну класифікацію культової архітектури, де висвітлено об'ємно-планувальні, композиційні та стильові ознаки. Визначено принципи, методи та прийоми, які використовувалися під час створення православних культових споруд регіону. Виявлено вплив аналітико-конструктивних і прикладних методів на архітектурно-розпланувальні рішення храмів Слобожанщини періодів еклектики та модерну.