Розглянуто основні компоненти художньої компетентності майбутнього вчителя музики. Подано короткий виклад авторської програми спецкурсу "Інтеграція дисциплін художньо-естетичного циклу".

         Виокремлено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики. Визначено критерії та рівні його сформованості. Доведено, що впровадження методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості на базі її поетапної реалізації за аналітико-рефлексивним, творчо-пошуковим етапами, а також етапом творчої самореалізації сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості індивідуального стилю професійної діяльності у майбутнього вчителя музики.

         Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано зміст, методи, форми та педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів географії засобами проектної діяльності. Проаналізовано соціально-економічний і педагогічний аспекти фахової підготовки. Уточнено зміст понять "проект", "проектна діяльність", "проектне навчання", "метод проектів". Обгрунтовано модель формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії засобами проектної діяльності. Визначено мету, навчальні завдання, базові принципи, форми і методи педагогічної роботи. Встановлено показники, критерії та рівні сформованості професійної готовності майбутніх учителів географії та з'ясовано вплив проектної діяльності на рівень фахової компетентності студентів. Обгрунтовано доцільність використання нетрадиційних методів навчання у процесі спеціальної підготовки майбутніх учителів географії. Обгрунтовано зміст основних педагогічних курсів, розроблено тести, питання для самоконтролю, а також творчий студентський проект "Моя педагогічна практика".

         Розроблено й обгрунтовано організаційно-методичну систему формування художнього світогляду майбутнього вчителя музики у процесі вивчення музично-історичних дисциплін на засадах культурологічного підходу. Здійснено теоретичний аналіз суті, змісту та структури художнього світогляду вчителя музики. Розкрито педагогічний потенціал культурологічного підходу стосовно формування дослідженого світогляду у студентів вищих навчальних закладів. Виявлено роль музично-історичних дисциплін як фактора його становлення у майбутніх учителів музики у системі їх фахової підготовки. Визначено критерії, показники та рівні сформованості художнього світогляду майбутніх учителів музики. Впроваджено до практики вищих навчальних закладів організаційно-методичну систему формування художнього світогляду студентів у процесі вивчення музично-історичних дисциплін, з'ясовано основні педагогічні умови її ефективності.

         Роботу присвячено проблемі інструментальної підготовки студентів вищих навчальних закладів педагогічної освіти до ефективної професійної діяльності на етапі організації слухання школярами "живого" звучання музики. Обгрунтовано сутність, структуру, і критерії феномена педагогічно-виконавської майстерності вчителя музики. Розроблено й експериментально перевірено модель педагогічного управління процесом формування педагогічно-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики, яка базується на педагогічному спрямуванні інструментальної підготовки.

         Досліджено проблему створення професійно-педагогічної культури студентів. Розкрито її сутність і зміст. Охарактеризовано її структурні та функціональні компоненти. Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя музики у процесі занять з постановки голосу. На основі педагогічного експерименту підтверджено доступність та ефективність методики формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя.

         Розглянуто проблему формування вокально-слухових навичок вчителя музики у процесі фахової підготовки. Визначено структурні компоненти вокального слуху та вокально-слухових навичок, зокрема, мотиваційний, когнітивний та операційний. Розкрито специфіку формування вокально-слухових навичок педагогів-музикантів, доведено залежність ефективності даного процесу від реалізації педагогічних умов: формування вокально-слухацької установки, оволодіння спеціальними вокально-теоретичними знаннями, опанування практичними прийомами вокально-слухового діагностування власного та дитячого співацького процесу. Розроблено систему критеріїв визначення рівнів сформованості вокально-слухових навичок вчителів музики. Проаналізовано педагогічну модель, яку реалізовано в експериментальній методиці поетапного формування вокально-слухових навичок вчителя музики.

         Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування індивідуального стилю майбутнього вчителя музики у процесі професійно-педагогічної підготовки, визначено сутність даного поняття, охарактеризовано його структурні компоненти. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності, розроблено технологію його формування. Проведено поетапне впровадження експериментальної технології, що базується на розвитку індивідуальних якостей майбутніх учителів музики, у професійну підготовку та музично-педагогічну діяльність студентів. Доведено її позитивний вплив на ефективність розвитку досліджуваної професійної якості. Зокрема, виявлено, що експериментальна технологія сприяє формуванню у майбутнього вчителя музики мотивації щодо вироблення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності та знаходженню оптимальних шляхів його реалізації.

         Досліджено актуальну проблему сучасної мистецької освіти - формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Розкрито суть, зміст і структуру мистецької компетентності, принципові засади її формування у процесі фортепіанної підготовки студентів. Визначено критерії та показники дослідженого процесу. Змодельовано й апробовано методику формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки, збагачення досвіду виконавської практики, педагогічної проекції набутих у процесі фортепіанного навчання знань і умінь, доведено її ефективність.