|
На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...
|
Смотрите также: Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості Проведено соціально-філософське дослідження особливостей міфологізації сучасної політичної свідомості, розглянуто теоретико-методологічні засади та принципи їх вивчення. Виявлено та проаналізовано категоріальний ряд, що відображає сутність та специфіку особливостей міфологізації сучасної політичної свідомості. Доведено, що дане явище є універсальним процесом створення символічних образів влади та держави як результат сприйняття, пізнання й осмислення політичного індивідуальним суб'єктом суспільно-історичної дійсності. Виділено детермінанти оптимізації розвитку міфологізації сучасної політичної свідомості як визначальні умови, причини та наслідки найкращого варіанта історичного буття досліджуваного феномену. Трансформаційні та модернізаційні аспекти політичної системи сучасної України: політологичний аналіз Проведено концептуальний аналіз реформування політичної системи як послідовного процесу інстутиційних змін в організації та функціонуванні органів влади на засадах цілеспрямованої модернізації. Визначено принципи дослідження політичних відносин засобами сучасної політичної транзитології, висвітлено теоретичні та методологічні засади вивчення політичної модернізації, здійснено класифікацію та систематизацію джерельно-інформаційної бази, необхідної для аналізу процесів вітчизняного реформування політичної системи. Розглянуто авторитарну та демократичну моделі політичних систем, визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники та передумови політичної реформи в Україні щодо утворення демократичної, соціально-правової держави. Доведено доцільність використання на сучасному етапі суспільного розвитку пропорційної виборчої системи до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. Трансформація політичної культури перехідних суспільств В дисертації досліджується відтворення політичної культури в контексті її впливів на демократизацію суспільних відносин. На основі аналізу і синтезу політичної реальності країн латиноамериканського континенту показані фактори впливу політичної культури в Бразилії, Нікарагуа, Чилі. Проаналізована специфіка адаптивності і взаємозалежності політичної культури на тлі політичного процесу перехідного типу сучасної України. Політична опозиція як інститут сучасної демократії Проаналізовано функціональний і структурно-організаційний підходи щодо визначення політичної опозиції. Розкрито сутність поняття "політична опозиція" як організованої політичної сили, яка критикує владу та здійснює контроль за її діяльністю. Виокремлено й систематизовано функції й типи політичної опозиції за умов сучасної демократії. Встановлено, що основними функціями політичної опозиції у демократичній політичній системі є репрезентація інтересів, комунікативна функція, критика й формування альтернатив у політиці, а також зняття громадського невдоволення та участь у вирішенні конфліктів. Охарактеризовано такі типи політичної опозиції, як: структурна - неструктурна; парламентська - непарламентська; активна - пасивна; відповідальна - невідповідальна; лояльна, нелояльна та напівлояльна. Досліджено основні етапи становлення інституту політичної опозиції, якими є: філософсько-етичне осмислення явища опозиційності; раціональне, природничо-правове обгрунтування протесту владі; інституціоналізація політичної опозиції у демократичних країнах. Розглянуто основні моделі інституціоналізації опозиції у країнах сучасної демократії, зокрема, у Великобританії, Німеччині, Франції, США та Швейцарії. Проаналізовано актуальні проблеми інституціоналізації опозиції у політичній системі України. Доведено, що важливу роль відіграють: консенсус у політиці, слабкість опозиційного лідерства, недостатній кадровий потенціал професійних чиновників вищого рангу, недоліки політичної реформи, невизначеність суб'єктів опозиційної діяльності та низький рівень демократичної політичної культури суспільства. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні. Розвиток політичної психології в Україні: історична ретроспектива і новітній досвід Досліджено процес становлення вітчизняної політичної психології у період з XIX по XXI ст., здійснено її періодизацію, проаналізовано особливості та напрямки розвитку. Визначено науковий статус вітчизняної політичної психології у дореволюційний, радянський та сучасний періоди. Розкрито теоретико-методологічні підходи щодо вивчення та аналізу специфіки формування української політичної психології у зазначені періоди. Проаналізовано вплив зарубіжної політичної психології на формування вітчизняної. Охарактеризовано стан і тенденції становлення сучасних політико-психологічних концепцій та теорій. Визначено предмет, об'єкт і термінологію вітчизняної політичної психології, виявлено актуальні напрямки її розвитку та наведено опис сучасної проблематики. Здійснено систематизацію загальних методів політичної психології. Наведено психологічну характеристику основних об'єктів політико-психологічних досліджень в Україні та доведено необхідність розвитку політичної психології в державі. Політична аргументація як засіб раціоналізації політичної комунікації Проведено дослідження політичної аргументації як найбільш оптимального способу перетворення політичної комунікації демократичного суспільства на раціональних засадах. Визначено концептуальний та конкретно-політичний рівні обгрунтування політичної комунікації як засобу її раціоналізації. Проаналізовано поняття політичної аргументації, раціональної політичної комунікації, демократичної публічної сфери. Обгрунтовано дисфункційність сучасного стану політичної комунікації. На підставі використання результатів фундаментальної комунікативної теорії на предметному полі політичної науки встановлено базові засади раціональності політичної аргументації у морально обумовленій прагматиці мовленнєвої діяльності. Виявлено ресурси раціоналізації політичної комунікації за допомогою політичної аргументації у сучасному ліберальному суспільстві. Становлення політичної культури молоді в умовах демократизації сучасного українського суспільства Проаналізовано ступінь підготовки сучасної молоді до участі у державотворчих процесах в Україні, фактори, які впливають на формування її політичної культури. Визначено форми політичної участі молоді в країні та їх вплив на демократичний політичний процес. Розглянуто фактор громадянської освіти за умов формування політичної культури молоді у ВНЗ. Висвітлено проблеми запровадження громадянської освіти в Україні. Ідейно-політична діяльність В.Липинського в контексті формування політичної культури сучасного українського суспільства Наведено результати дослідження ідейно-теоретичної спадщини та суспільно-політичної діяльності В. Липинського у контексті становлення світової політичної думки (від античних мислителів до сучасних дослідників політичної сфери суспільства) й особливостей становлення сучасної української державності та політичної культури українського суспільства. В історико-політичному та теоретико-методологічному аспектах вивчено базові категорії політології, а саме: держави, громадянського суспільства, нації, політичного режиму, форми державного устрою, політичної партії, які розглянуто у контексті ідейно-теоретичних і політико-культурних поглядів засновника державницької школи та фундатора українського консерватизму В. Липинського. Проаналізовано його концепцію класократичної трудової монархії та погляди щодо ролі політичної еліти та релігії у становленні української нації та державності, розглянуто практичну політичну діяльність. На емпіричному рівні досліджено особливості ідейно-політичної структури масової свідомості сучасного українського суспільства. Особливості трансформації політичної системи України в епоху Гетьманщини Проаналізовано умови виникнення та подальшого розвитку політичної системи українського суспільства в епоху Гетьманщини. Визначено й охарактеризовано її основні структурні елементи. З використанням типологізації системи досліджено основні особливості трансформації політичної системи у порівнянні з європейською, зокрема, польською та російською практикою. Доведено, що на території Гетьманщини існувала система, яка формувалася протягом другої половини XVII - XVIII ст. на рівні інституціональної, нормативно-правової, ідеологічної та культурної підсистем. Формування політичної системи Гетьманщини відбувалося на базі традицій різних держав, вплив яких зумовлював зміни у самій системі, а її трансформація - відповідно до зміни політичного режиму, геополітичного та людського фактора. За цього трансформація політичної системи, політичної культури та політичної особи не була синхронізованою. Виявлено фактори, які негативно впливали на процес державотворення. На підставі узагальнення політичного досвіду політичної системи Гетьманщини сформульовано рекомендації у контексті сучасного використання здобутків минулих часів у процесі формування державного правління, оптимального для сучасної України.
|