Обгрунтовано ефективність використання місцевих фосфоворитоносних агроруд на дерно-слабопідзолистих глеєвих супіщаних грунтах зони Полісся Західного регіону України. Визначено вплив різних типів місцевих фосфоритів на фосфатний режим грунту. Розроблено ефективні, економічно вигідні та екологонебезпечні норми їх застосування. Установлено роль місцевих фосфоритів у формуванні величини врожаю картоплі, ячменю ярого та зеленої маси конюшини лучної. Наведено дані стосовно агроекологічної ефективності використання зазначених фосфоритів. Розраховано показники економічної й енергетичної ефективності внесення місцевих фосфоритоносних агроруд.

         Запропоновано систему екотоксикологічної оцінки миш'яку (As) у компонентах агроекосистеми за результатами дослідження процесів його кумуляції, міграції та транслокації під впливом природних і антропогенних чинників. Вивчено поведінку валового та рухомих форм миш'яку у компонентах агроекосистеми. Установлено фоновий вміст миш'яку у верхніх шарах грунту та вивчено особливості розподілу його у профілі грунтів, характерних для різних грунтово-кліматичних зон України. Досліджено вплив тривалого внесення добрив за умов зрошення на процеси вилуговування та вертикальної міграції миш'яку, також значущість добрив стосовно процесів його транслокації в органи різних сільськогосподарських культур (пшениці, ріпаку, сої). Запропоновано екологічне нормування миш'яку у грунті за допомогою різних біологічних тест-систем для встановлення допустимої для екосистеми концентрації. Розроблено систему екотоксикологічної оцінки потенційної небезпечності миш'яку за умов застосування агрохімікатів з метою запобігання негативному впливу на екосистему. Здійснено екотоксикологічну оцінку фосфоритів місцевих родовищ України за вмістом миш'яку. Розроблено регламенти стосовно його допустимих значень у фосфоритах за використання їх як добрив.

         Проведено агромеліоративне оцінювання фосфоритів Рівненщини та Волині. Розроблено заходи щодо підвищення родючості меліоративних торфових і дерново-підзолистих грунтів. Розглянуто питання можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта. Запропоновано підід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів. Розроблено методику, що грунтується на базі даних їх хімічного складу, екологічних, технологічних і економічних показниках. Запроваджено комплексне меліоративне оцінювання фосфоритів України за шкалою оцінювання їх стану від критичного (0 - 0,2) до еталонного (0,8 - 1,0). Виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ. Установлено агреговані показники агромеліоративного оцінювання за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісного та якісного оцінювання фосфоритів. Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів і добрив підтверджено результатами відповідних економічних розрахунків. Відзначено щодо можливості використання результатів проведених досліджень для встановлення придатності певних меліорантів до екологічно безпечного їх застосування на грунтах, які потребують меліоративного покращання.

         Уперше досліджено особливості розподілу фтору у різних типах грунтів України залежно від їх генезису, встановлено вплив довготривалого застосування мінеральних добрив на процеси акумуляції та міграції фтору у цих грунтах, показано вплив зрошення на дані процеси. За результатами досліджень проведено екотоксикологічну оцінку небезпечності фтору. Розроблено методичні підходи щодо екотоксикологічної регламентації мінеральних добрив за вмістом фтору з урахуванням фонового вмісту у грунті, гранично-допустимої концентрації, стійкості грунтів до забруднення цим елементом. Проведено розрахунки допустимого вмісту фтору у фосфоритах родовищ України. Досліджено новий вид вітчизняних фосфорних добрив агрофоски на предмет забруднення компонентів агроекосистеми рухомими сполуками фтору під час застосування даного виду добрива під озиму пшеницю.

         Обгрунтовано доцільність використання та покращання природних кормових угідь гірсько-лісового поясу Карпат, а також дози та раціональні поєднання вапняків, доломітів і фосфоритів з місцевих покладів агроруд і гною. Уперше залежно від їх дії для даних умов установлено особливості росту та розвитку лучних рослин, формування та трансформації природних і сіяних лучних травостїв, їх продуктивність, якість корму, агрофізичні й агрохімічні показники родючості грунту. Розроблено заходи управління формуванням сінокісних травостоїв, їх продуктивністю, якістю корму та показниками родючості грунту шляхом створення оптимальних умов для лучних рослин на базі роздільного та поєднаного застосування в оптимальних дозах хімічних меліорантів і фосфоритів з місцевих родовищ та гною, що дає змогу ефективніше використати біокліматичні ресурси регіону та одержати від їх внесення на 20 - 140 % вищу врожайність у порівнянні з неудобрюваними травостоями.

         Наведено оцінку агроекологічного стану гідроморфних грунтів поліської зони Волинської області. Розроблено заходи щодо покращення родючості осушених грунтів і запобігання деградаційним процесом шляхом використання місцевих меліорантів і добрив. На підставі результатів проведеної оцінки осушених грунтів запропоновано технології підвищення врожайності та покращання агроекологічного стану осушених земель за допомогою місцевих меліорантів і добрив. Запропоновано економічно ефективні способи застосування місцевих добрив і меліорантів на гідроморфних грунтах.

         Досліжено вплив застосування фосфорних добрив на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся. Проведено комплексну екотоксикологічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування нового виду фосфорного добрива агрофоска на дерново-підзолистому грунті Полісся. Виявлено, що фосфорні добрива впливають на поведінку важких металів (ВМ) у грунті, зокрема зменшують кількість потенційно рухомих сполук ВМ та обмежують їх міграцію за грунтовим профілем у фільтраційні води. Розраховано коефіцієнти переходу (Kn) ВМ в системі грунт - рослина. Доведено, що фосфорні добрива прискорюють швидкість детоксикації десикантів і дають змогу одержати доброякісну продукцію рослинництва щодо вмісту ВМ і залишків пестициду.

         Встановлено закономірності та особливості впливу застосування зернистих фосфоритів Волині на ріст, розвиток і продуктивний процес рослин цукрових буряків, мінеральне живлення й агрохімічні показники сірих лісових грунтів правобережного Лісостепу України. Виявлено кількісні критерії динаміки форм фосфору у грунті, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін. Наведено енергетичну та економічну оцінку застосування зернистих фосфоритів на культурі цукрових буряків.

         Встановлено закономірності формування якості та високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої. Розроблено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі та збереження його високої якості на базі застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин у фазу відростання квітконосіїв та використання біодобрива "Байкал ЕМ-IУ". Досліджено типи галуження насінників капусти білоголової. Доведено вплив архітектоніки куща на продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння. Для програмування врожайності встановлено оптимальні дози внесення поживних речовин і коефіцієнти їх використання насінниками капусти. Доведено позитивний вплив біодобрива "Байкал ЕМ-IУ" на ріст, розвиток, продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння капусти білоголової. Виявлено збереженість сортових та основних господарсько-цінних ознак рослинами капусти білоголової у разі використання насіння, одержаного з застосуванням запропонованих добрив. Розраховано енергетичну й економічну ефективність внесення добрив під насінники капусти білоголової.