Визначено залежність якості зерна нових сортів озимої пшениці від рівня агрофону та їх стійкості до шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps). Показано вплив на якість зерна попередників, мінеральних добрив, виявлено низьку ефективність вуглеамонійних солей в порівнянні з карбомідом за умов позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна. Вивчено залежність пошкодженості зерна від агротехнічних заходів та шляхи оптимізації захисту посівів озимої пшениці від личинок клопа. Визначено найбільш раціональні з економічної точки зору агротехнічні заходи підвищення якості зерна в Степу.

         На підставі вивчення екологобіологічних особливостей росту і розвитку рослин сортів озимої пшениці та формування структури урожаю встановлено оптимальні строки і норми висіву насіння, що сприяють підвищенню врожайності і поліпшенню якості зерна. За умов західного Лісостепу вперше досліджено взаємовплив азотних добрив і способів використання емістиму С на формування зернової продуктивності пшениці. Надано комплексну оцінку запропонованих агротехнічних прийомів підвищення урожаю і поліпшення якості зерна районованих і перспективних сортів пшениці озимої.

         Вивчено вплив різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток, продуктивність і якість наступного врожаю озимої пшениці у південній Степовій зоні України та суходолі. Установлено рівень впливу попередників - чорного пару, озимого та ярого ріпаку, ярої гірчиці сарептської та білої, льону олійного, соняшнику, амаранта, рицини, гороху, сої та озимої пшениці на особливості водного та поживного режимів, фітосанітарного стану, біологічної активності грунту, темпів росту, розвитку, продуктивності, фізичних, технологічних і посівних якостей зерна різних сортів озимої пшениці. На підставі результатів проведених комплексних досліджень під час розробки організаційно-господарського плану господарств, розташованих у зоні південного Степу, показано доцільність використання олійних культур (гірчиці сарепської та білої, ріпаку озимого та ярого, льону олійного, рицини) у польових сівозмінах як попередників озимої пшениці без ризику суттєвого зниження рентабельності виробництва культури та не проводити повторні посіви озимої пшениці й не вирощувати її по амаранту та соняшнику.

         Надано різнобічну оцінку дії п'яти попередників озимої пшениці (з урахуванням впливу систем удобрення та основного обробітку грунту) на фактори родючості грунту, формування урожаю та якості зерна культури. Встановлено, що найвищий урожай зерна отримано у разі посіву озимої пшениці по чорному пару (42,2 - 49,2 ц/га). Визначено, що застосування чизельного обробітку грунту замість оранки не зменшує урожайності озимої пшениці та дозволяє економити 6 - 8 кг/га паливно-мастильних матеріалів на 18 - 26 % трудових затрат.

         Вперше надано комплексну оцінку впливу абіотичних факторів на ритми росту і розвитку рослин різних сортів озимої пшениці за умов південного Степу України. Досліджено адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб) та гомеостатичність у добраних сортів. Визначено оптимальні погодні умови осіннього періоду для формування високого адаптивного потенціалу, який забезпечує формування відповідного високого рівня урожаю якісного зерна та насіння. Встановлено залежність урожайності озимої пшениці від кількості опадів у різні періоди вегетації рослин. Надано характеристику якості зерна та насіння різних екотипів озимої пшениці, а також комплексну економічну оцінку ефективності вирощування сортів озимої пшениці за різних умов.

         Розглянуто питання комплексного використання макро- і мікродобрив під час вирощування озимої пшениці (сорт Альбатрос одеський) у північних районах Степу України. Визначено умови росту та розвитку озимої пшениці за різних строків та доз внесення азотних добрив. Виявлено ефективність обробки насіння і обприскування посівів мікродобривами у фазі виходу рослин у трубку. Досліджено енергетичні та матеріальні витрати під час застосування нових елементів інтенсивної технології вирощування. Розроблено рекомендації щодо виробництва, які забезпечують максимальний збір зерна озимої пшениці з високими показниками якості з найменшими витратами.

         Досліджено особливості поширення, шкодочинності та розвитку збудників септоріозу залежно від екологічних факторів за умов Полісся та Північного Лісостепу, удосконалено систему захисту посівів озимої пшениці. Визначено збудники септоріозу, встановлено первинні джерела інфекції хвороби на досліджуваних територіях. Вивчено вплив систем удобрення та обробітку грунту на розвиток септоріозу, встановлено стійкість до хвороби у сортів озимої та ярої пшениці. Виявлено ефективні протруйники насіння (раксіл 2 % з.п. і реал 200 т.к.с.) і фунгіциди (альто супер 330 ЕС к.е. та фолікур БТ 22,5 % к.е.) для сумісного їх застосування з біопрепаратом (різопланом) і регулятором росту рослин (агростимуліном) проти септоріозу для припосівної обробки насіння й обприскування посівів. Розроблено агроекологічноощадну систему захисту озимої пшениці від септоріозу, встановлено її біологічну ефективність, визначено вплив на підвищення врожаю зерна та покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність застосування нової системи захисту зернових рослин.

         Узагальнено теоретичні положення та методичні підходи щодо проведення комплексної оцінки економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці та застосування новітніх технологій її вирощування. Досліджено сучасний стан та структурно-динамічні тенденції розвитку галузі в Дніпропетровській області. Охарактеризовано сталість і циклічність у процесі зміни врожайності сільськогосподарської культури. Досліджено особливості формування регіонального ринку зерна озимої пшениці, встановлено вплив природних та економічних факторів на ефективність виробництва, показано специфіку його територіальної організації в регіоні. Розроблено оптимальну структуру раціонального розміщення посівів озимої пшениці й обгрунтовано доцільність застосування інноваційних агрозаходів і технологій з метою підвищення економічної та біоенергетичної ефективності виробництва. Розроблено диференційовані нормативи витрат праці, матеріально-грошових засобів та енергетичних затрат на виробництво озимої пшениці залежно від попередника та рівня врожайності. Обгрунтовано перспективні напрямки виробництва та використання зерна озимої пшениці у регіоні.

         Установлено біологічну цінність посівів, урожайність і якість зерна та насіння досліджених короткостеблових сортів м'якої та твердої пшениці у взаємозв'язку зі строками сівби та нормами висіву на зрошуваних і неполивних землях півдня України. Вивчено різноякісність насіння різних сортів даної рослини залежно від формування його на головних і бічних стеблах. Визначено посівні якості насіння материнських рослин, вирощених за різних строків сівби та норм висіву за умов зрошення та без зрошення, обгрунтовано оптимальні умови вирощування високоякісного зерна та насіння. Розроблено математичні моделі врожаю зерна різних генотипів озимої пшениці залежно від умов вирощування. Визначено економічну ефективність вирощування її зерна та насіння за досліджених чинників.