Розроблено й апробовано агрозаходи посівного комплексу для технології вирощування зернового амаранту за умов південного степу України. Визначено відповідність різних сортів амаранту для використання на насіння або на корм. Досліджено вплив умов вирощування на польову схожість, процес органогенезу та формування популятивної продуктивності амаранту. Встановлено вплив основних агротехнічних прийомів на рівень його кормової та насіннєвої продуктивності. Вперше за умов вегетаційного досліду експериментально визначено оптимальну глибину заробки насіння. Розроблено математичну модель посіву трьох сортів амаранту для одержання максимальної насіннєвої та кормової продуктивності. Визначено оптимальний рівень загущення рослин амаранту залежно від генотипу з використанням математичних методів.

         Розглянуто питання щодо удосконалення технології вирощування ріпака в південному регіоні України. За результатами дослідження встановлено оптимальні строки та спосіб сівби у поєднанні з кращою нормою висіву. Вперше використано фенолого-метеорологічний метод визначення строку сівби, створено оптимальну модель посіву озимого ріпака. Запропоновані агротехнічні заходи дозволяють підвищити врожайність озимого ріпака на 20,2 % з одночасним поліпшенням якості продукції за посушливих умов.

План
Вступ 3
1. Аналіз обсягів виробництва товарної продукції 5
2. Аналіз асортименту і структури випуску товарної продукції 7
3. Аналіз якості продукції 11
4. Аналіз ритмічності та якості виробництва 15
5. Аналіз показників матеріалоємності товарної продукції 17
6. Аналіз прибутку від виробництва товарної продукції. 22
Висновок 25
Список використаної літератури: 26

         Досліджено особливості формування продуктивності жита озимого залежно від системи удобрення та засобів захисту рослин. Встановлено закономірності формування агроценозу жита озимого сорту Інтенсивне 95, а також його продуктивності та якості зерна залежно від засобів захисту та системи удобрення, яка передбачає застосування як мінеральних добрив, так і післядію побічної продукції попередника. Визначено закономірності перезимівлі, росту та розвитку рослин жита озимого. Показано специфіку продукційного потенціалу та якості зерна. Наведено комплексну оцінку економічної й енергетичної доцільності вирощування жита за інтенсивними технологіями. Досліджено нові прийоми підвищення його продуктивності за рахунок застосування біологічних препаратів на базі асоціативної азотфіксації, покращання якості безпеки продукції у результаті зменшення у зерні регламентованих мікотоксинів, зниження собівартості продукції та збільшення прибутку та рівня рентабельності.

         Сформульовано теоретичні та методологічні засади підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції за ринкових умов. З використанням системного та комплексного підходів обгрунтовано методику дослідження ефективності виробництва за умов Південного Степу. На підставі дослідження рівня розвитку та специфіки розміщення підприємств з виробництва плодово-ягідної продукції, дослідження системи збуту плодів та ягід визначено основні напрями поліпшення ефективності виробництва продукції шляхом поглиблення спеціалізації та посилення концентрації підприємств галузі, удосконалення системи збуту готової продукції та підвищення рівня якості й товарної привабливості плодів і ягід. Обгрунтовано прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції на 2010 - 2015 рр. Розроблено спеціальні заходи для впровадження перспективних технологій вирощування плодово-ягідних культур для сільськогосподарських підприємств Південного Степу України. Визначено напрями удосконалення системи збуту плодів і ягід шляхом створення фірмової торгівлі та маркетингових служб у сільськогосподарських підприємствах та організації діяльності оптового ринку та ярмарку в області. Розроблено приблизний Статут обслуговуючого кооперативу "Оптовий ринок "Черешня Мелітопольска". Обгрунтовано основні напрямки формування електронної торгівлі плодами та ягодами. Розроблено пропозиції щодо підвищення якості плодів та ягід у сільськогосподарських підприємствах на основі оптимізації технологічних умов виробництва та врахування споживчого попиту.

         Вивчено вплив різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток, продуктивність і якість наступного врожаю озимої пшениці у південній Степовій зоні України та суходолі. Установлено рівень впливу попередників - чорного пару, озимого та ярого ріпаку, ярої гірчиці сарептської та білої, льону олійного, соняшнику, амаранта, рицини, гороху, сої та озимої пшениці на особливості водного та поживного режимів, фітосанітарного стану, біологічної активності грунту, темпів росту, розвитку, продуктивності, фізичних, технологічних і посівних якостей зерна різних сортів озимої пшениці. На підставі результатів проведених комплексних досліджень під час розробки організаційно-господарського плану господарств, розташованих у зоні південного Степу, показано доцільність використання олійних культур (гірчиці сарепської та білої, ріпаку озимого та ярого, льону олійного, рицини) у польових сівозмінах як попередників озимої пшениці без ризику суттєвого зниження рентабельності виробництва культури та не проводити повторні посіви озимої пшениці й не вирощувати її по амаранту та соняшнику.

         Установлено закономірності мінливості показників врожайності, тривалості вегетаційного періоду, зимостійкості, висоти рослин, стійкості до хвороб та їх взаємозв'язків залежно від умов навколишнього середовища й еколого-географічного походження сортозразків. Визначено напрями використання сортозразків колекції залежно від їх біохімічного складу насіння й олії. З використанням колекції сортозразків виділено джерельні для їх подальшого використання як вихідного селекційного матеріалу за умов створення нових високопродуктивних сортів ріпаку озимого з покращеними біохімічними показниками насіння. На підставі результатів дослідження укладено та видано "Класифікатор виду Brassica napus L. (ріпак)" (2002 р.), який містить рекомендації з оцінки та використання окремих та комплексу цінних господарських ознак у селекційному процесі.

         Проведено теоретичне узагальнення та розв'язано завдання щодо визначення селекційної цінності господарських ознак сучасного генофонду квасолі звичайної за мінливих кліматичних умов. Розглянуто питання успадкування та мінливості гібридного матеріалу ранніх поколінь. Проведено комплексне вивчення закономірностей прояву та мінливості цінних господарських ознак у сучасного генофонду. Установлено їх взаємозв'язки залежно від метеорологічних умов вирощування. Вивчено поліморфізм господарсько цінних ознак і на підставі результатів проведених досліджень виділено нові джерела цінних господарських ознак, важливих для селекційної практики. Проведено ідентифікацію сучасного генофонду за морфобіологічними ознаками та сформовано три ознакові колекції: урожайності та стійкості до хвороб, придатності до механізованого збирання та ранньостиглості покращаного амінокислотного складу з високим вмістом білка та розварюваності насіння. Створено новий селекційний матеріал квасолі звичайної, який має ознаки адаптивності та цінні господарські ознаки. Новий сорт "Отрада" проходить Державне сортовипробування.

         Наведено результати досліджень прояву показників продуктивності та посухо- і жаростійкості сортозразків чотирьох еколого-географічних груп гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench.) за умов південно-східного Лісостепу України, вивчено питання генотипної обумовленості елементів структури продуктивності (урожайності, маси та кількості зерен з рослини, тривалості вегетаційного періоду та його характеристик висоти рослини та кількості міжвузль) та критеріїв адаптивності (водного дефіциту, водоутримувальної здатності, інтенсивності транспірації, раннього скринінгу, водонасиченості тканин рослини, термостійкості листової пластинки). Розроблено систему діагностичних оцінок вихідного та селекційного матеріалу за ознаками продуктивності та адаптивності. За результатами вивчення зразків гречки селекціонерам рекомендовано використовувати як вихідний матеріал генетичні джерела за ознаками високої врожайності, індивідуальної насіннєвої продуктивності, скоростиглості, низькорослості, крупноплідності, одночасності достигання, стійкості до осипання, вилягання, посухо- та жаростійкості та з комплексом ознак адаптивності та високого рівня насіннєвої продуктивності.