Досліджена система містить у собі коліматор пучка, що складається з двох прямокутних діафрагм, а також фокусувальну систему на базі дублета магнітних квадрупольних лінз. Розроблено числовий код, який дозволяє розрахувати траєкторії іонів у системі та визначити внески в розмір пучка в площині мішені для таких аберацій, як хроматична, сферична, крайова та паразитна аберації, пов'язані з дефектами виготовлення та зборки лінз, юстирування системи лінз. Доведено, що домінуючими абераціями є паразитні аберації, пов'язані з неточностями установки полюсів у квадрупольній лізі; хроматична аберація й аберація, викликана обертальним роз'юстируваням з дублета. Розміри діафрагм оптимізувалися для одержання максимального струму пучка з заданим розміром намішені. Параметри пучка ядерного мікрозонда дозволяють реалізувати різні ядерно-фізичні методи аналізу (резерфордівське зворотне розсіювання, рентгеноспектральний аналіз із протонним збудженням, гамма-спектральний аналіз на протонному пучку). Виміряно концентраційні профілі основних і домішкових елементів на глибині до 1500 мкм. У покриттях з фторидного вольфраму на межі покриття - підкладка виявлено збільшення концентрації фтору в 10 разів, на відміну від об'ємної концентрації. Досліджено дифузію Cr з покриття до підкладки з пористого графіту.

         Проведено комплексне дослідження джерела негативних іонів водню з відбитковим розрядом. Вперше розроблено теорію, яка найбільш повно враховує усі суттєві фізичні процеси, що відбуваються у такому джерелі. Вивчено вплив питомої потужності, що вводиться у розряд, і тиску в джерелі на його основні характеристики. Пояснено відмінності у швидкості зростання концентрації негативних іонів водню для різних розрядних струмів. На підставі вивчення часових залежностей концентрацій плазмових компонент зроблено висновок про можливість збільшення концентрації негативних іонів під час роботи джерела в імпульсно-періодичному режимі. Вперше одержано розподіл компонент у проміжку між розрядною колоною та анодом, який для негативних іонів має суттєво немонотонний характер, що обумовлює існування оптимального співвідношення між радіусами розрядної колони та аноду. Досліджено вплив цезію на процеси в джерелі негативних іонів водню. На підставі експериментальних даних і теоретичних розрахунків встановлено, що у разі додавання в розряд цезію основна частина негативних іонів утворюється не в об'ємі джерела, а на його поверхні.

: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.01 [Електронний ресурс] / О.Г. Пономарьов; Сумський держ. ун-т. — Суми, 1999. — 19 с. — укp.

         Роботу присвячено теоретичному опису енергетичного спектра колективних збуджень типу фонон-палазмових мод, які спостерігались у штучних надгратках на основі GaAs. Визначено, що у надгратках уздовж шарів поширюються одна оптична й одна акустична мода, або дві акустичні фонон-плазмові хвилі, якщо хвильовий вектор не паралельний шарам. Виявлено, що у шаруватих провідниках, які містять дефектні шари, існують фонон-плазмові хвилі, локалізовані поблизу цих шарів. Відповідно до знака зсуву величин концентрації та маси носіїв заряду, які визначаються параметром відхилення DELTA, можливим є поширення двох локальних мод акустичного типу, або однієї оптичної та однієї оптичної локальної моди. Отриманий на підставі розрахунків спектр узгоджується з експериментальними даними у шаруватих ВТНП купратах за умови неоднорідного розподілу кисню у шарах. Одержано систему рівнянь, яка дозволяє описувати власні моди у шаруватих провідниках без додаткових обмежень, що пов'язані із періодичністю розташування шарів, а також однорідністю діелектричного середовища впоперек шарів. Чисельно та аналітично розраховано закони дисперсії геліконів, гелікон-плазмонів, квантових хвиль у шаруватих надгратках, а також з'ясовано спектр магнітодомішкових хвиль у шаруватих провідниках та надгратках, які містять домішкові стани.

         Проаналізовано особливості металогідридних електродів у відбивному розряді. Розглянуто питання застосування катодів у плазмових джерелах іонів водню для підвищення ефективності їх роботи. Досліджено вплив ступеня насиченості воднем металогідридного катоду на розрядні характеристики та параметри плазми відбивного розряду. Вивчено особливості порожнистого металогідридного катоду у відбивному розряді, а також збудження ефекту металогідридного катоду за менших розрядних напруг. Описано фізичну модель джерела позитивних іонів водню з металогідридним плоским та порожнистим катодом. Висвітлено нові методи керування функцією розподілу за енергіями іонних генеруючих пучків. Визначено особливості механізмів утворення негативних іонів водню в об'ємі відбивного розряду з металогідридним катодом.

Вступ 3-6
1. Правоутворення та форми (джерела) права 6
1.1 Поняття правоутворення 6-8
1.2 Правотворчість 8-9
1.3 Джерела, форми права та їх класифікація 9-14
2. Форми (джерела) права окремих правових сімей 15
2.1 Форми (джерела) права у країнах романо-германської правової сім'ї 15-18
2.2 Англосаксонська правова сім’я 18
2.2.1 Структура і джерела англійського права 18-21
2.2.2 Джерела права США 21-23
2.2.3 Форми (джерела) права інших країн англосаксонської правової сім'ї 23-26
2.3 Джерела мусульманського права 26-29
2.4 Сім’я традиційного права. 29-30
Висновки 31-33
Література 35-35

         Суттєві зміни концентрації іонів і збільшення активності АТФаз у разі олігозооспермії призводять до зменшення або збільшення концентрації, зниження рухливості та збільшення кількості патологічних форм сперматозоїдів в еякулятах. За умов тривалого зберігання сперми за оптимальної та зниженої температур змінюється спосіб транспорту іонів: у кожній дослідній групі еякулятів установлено відповідну схему змін вектора руху іонів.

         Вивчено кінетичні властивості транспорту іонів Ca у мітохондріях (МХ) міометрія. З використанням методу флуоресцентної спектроскопії у термінах константи швидкості транспортного процесу k досліджено кінетику акумуляції даних іонів у МХ гладенького м'яза матки. Протонофор СССР й азид здатні спричинювати пасивне вивільнення іонів Ca з МХ за умов попереднього накопичення цього катіону в них. Одержані дані можна використовувати для дослідження мембранних механізмів, задіяних у регуляції концентраціі Ca2+ у гладеньких м'язах, ролі МХ у забезпеченні електро- та фармакомеханічного спряження у цих м'язах.

         Розроблено наукові засади технології вилучення іонів важких металів із водних розчинів з використанням полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Встановлено наявність асоціації іонів важких металів з макромолекулами ПГМГ у водних розчинах з утворенням метало-полімерних комплексів за механізмом депротонування полімерного ліганду. Розраховано ступінчасті та повні константи стійкості комплексів, та побудовано графіки розподілу форм сполук іонів металів залежно від pH-середовища. Відзначено, що зв'язування іонів металів макромолекулами ПГМГ відбувається всередині статистичних макроклубків, а здатність макромолекул зв'язувати іони важких металів збільшується в концентраційному інтервалі, де проявляється поліелектролітний ефект. Досліджено поверхневу активність ПГМГ і його здатність переводити іони металів у виді метало-полімерних комплексів в поверхневий шар розчину. Обгрунтовано застосування ПГМГ для вилучення іонів важких металів із водних розчинів на основі методу флотації. Проаналізовано технологічні умови синтезу ПГМГ, розроблено метод аналітичного визначення концентрації ПГМГ в присутності іонів важких металів.