Досліджено теоретико-методологічні підходи щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування господарського комплексу Карпатського регіону в процесі його структурної перебудови. Розкрито суть структурної перебудови як важливого засобу екологізації господарського комплексу регіону, що досягається за рахунок здійснення екологоорінтованої політики трансформації територіально-галузевої структури регіональної економіки. Обгрунтовано концептуальні підходи щодо впровадження екологічних норм в механізми регіональної політики. Розроблено сценарії інвестиційного забезпечення екологічної політики структурної перебудови господарства регіону з використанням різних варіантів прогнозованих показників економічного розвитку території. Запропоновано методичні підходи до розробки регіональних екологічних програм, обгрунтовано шляхи екологізації управління соціально-економічними процесами.

         Розроблено основні напрямки структурної перебудови розвитку лісоресурсного комплексу України як передумови переходу галузі до екологічно збалансованих форм господарювання. Узагальнено науково-методологічні засади еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Визначено їх місце у соціально-економічній сфері, а також роль у стабілізації природно-економічних систем. Наведено оцінку еколого-економічних втрат лісоресурсного потенціалу від природних чинників і антропогенного навантаження. Висвітлено рентні лісоресурсні відносини за умов модернізації економіки. Розкрито суть рентної лісоресурної політики. Показано місце ренти у системі кадастрової оцінки різних компонентів лісу. Сформульовано визначення поняття рентного доходу від експлуатації лісових ресурсів. Проведено аналітичне оцінювання тенденцій розвитку лісоресурсного комплексу за умов реформувння економіки. Наведено пропозиції щодо вдосконалення науково-методологічних засад оподаткування у сфері лісоресурного комплексу з метою значного збільшення фінансових надходжень за рахунок плати та платежів за лісокористування, а також поліпшення еколого-економічного регулювання лісового комплексу, яке базується на лісогосподарському виробництві, лісоексплуатації, первинній і глибокій переробці деревини.

         Розкрито суть поняття "передкорпоратизаційна підготовка", обгрунтовано об'єктивну необхідність введення його в теорію та практику роботи транспорту. Визначено, що передкорпоратизаційна підготовка - це комплекс організаційних, фінансових економічних і технічних заходів, що необхідно проводити до прийняття рішення про корпоратизацію підприємства з метою створення сприятливих умов для реформування форм власності, адаптації їх до ринкових умов та підприємницької діяльності. Базуючись на комплексному підході, обгрунтовано шляхи структурної перебудови підприємств промислового залізничного транспорту (ППЗТ). Проаналізовано економічну суть процесу демонополізації ринку підприємств промислового залізничного транспорту та визначено сценарії його здійснення. Доведено доцільність введення нового Закону "Про особливості приватизації підприємств залізничного транспорту", визначено основні етапи та особливості цього процесу відповідно до рівня економічного розвитку країни. Розроблено рекомендації щодо побудови моделі організаційної структури ППЗТ з використанням відносного показника зміни коефіцієнтів ефективності витрат для економічної оцінки їх структурної перебудови. Обгрунтовано стратегію трансформації ППЗТ на базі впровадження економічного механізму його структурної перебудови з метою підвищення економічної ефективності діяльності цієї сфери господарювання. Удосконалено методологічні підходи до організації управління ППЗТ, функції управління діяльності у цій сфері виробництва. Розвинуто підходи щодо адаптації організаційної структури підприємств промислового транспорту до зовнішнього середовища.

         Досліджено теоретичні засади організації зайнятості за умов адаптації економіки регіону до ринкових відносин. Обгрунтовано інституційні засади розвитку трудової зайнятості у трансформаційній економіці. Розроблено методичні підходи до аналізу трудового потенціалу за умов становлення ринку праці за видами економічної діяльності. Проаналізовано особливості використання соціально-трудового потенціалу за умов поглиблення ринкових реформ. Досліджено процес трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності, розкрито вплив безробіття та міграційних процесів на використання трудового потенціалу у регіонах Карпат України та природноекономічних зонах Закарпаття. На підставі визначення стратегічних цілей та орієнтирів розроблено прогнозні сценарії зростання виробництва регіонального валового продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів, які працюють у зарубіжжі, що сприяє розширенню трудового потенціалу регіону.

         Досліджено розвиток державних фінансів з початку формування української державності до сучасного етапу. Висвітлено зарубіжний досвід реформування системи державних фінансів у країнах Східної Європи та розвинутих західних країнах. Оцінено можливі схеми, що можуть бути застосовані в Україні. Розглянуто питання чинного законодавства стосовно розробки бюджетної політики, правових засад формування міжбюджетних відносин, проведення процесів приватизації підприємств державної власності. Визначено проблеми, що існують у сфері управління системою державних фінансів України в розрізі головних складових системи: управління державним бюджетом і фінансами підприємств державної форми власності. На підставі проведеного аналізу визначено основні шляхи вдосконалення системи управління державними фінансами України. Доведено необхідність відмови від варіанта жорсткої податкової політики, що має місце на сучасному етапі економічного розвитку. Запропоновано новий підхід до формування бюджету на основі програмно-цільового методу. З'ясовано суть і показано необхідність процесів приватизації та реструктуризації сучасних державних підприємств. Обгрунтовано доцільність децентралізації управління, як важливого засобу підвищення дієздатності бюджетної системи України та важливої складової проведення процесу реструктуризації державних підприємств.

Функції фінансів держави і фінансів суб’єктів, що господарюють

         Досліджено теоретико-методологічні підходи щодо ефективного використання локального трудового потенціалу за умов ринкових економічних трансформаційних процесів. Поглиблено зміст категорій "локальний трудовий потенціал", "трудовий потенціал обласного центру", "соціально-трудовий потенціал". На матеріалах економічного функціонування Ужгорода проаналізовано ефективність використання праці, а також з'ясовано основні тенденції у сфері зайнятості, ситуацію на ринку праці та стан безробіття. Досліджено вплив локальних факторів на трудозайнятість. Обгрунтовано перспективні напрямки зайнятості населення за умов реструктуризації територіального господарства.

Суть та функції фінансів. Основні джерела формування фінансів 2
Державний бюджет: особливості його формування та використання 10
Грошова система держави та основи стабільності грошового обігу. Регулювання грошового обігу 18

         Розвинуто теоретико-методологічні та практичні засади функціонування інституту державних фінансів з метою формування національної моделі суспільного добробуту. Досліджено генезис категорії "суспільний добробут", визначено його властивості, межі та структуру. Теоретично обгрунтовано соціально-економічну природу державних фінансів, їх функції та роль у формуванні суспільства добробуту. Проаналізовано зарубіжний досвід формування моделей добробуту. Систематизовано їх принципові відмінності, які полягають у розбіжностях стосовно кількісних показників - рівня державної централізації валового внутрішнього продукту (ВВП) та його розподілу через державну систему фінансів. Досліджено основні напрями бюджетного забезпечення соціальної функції держави в Україні, визначено її особливості та проблеми реалізації. Розглянуто національну модель суспільного добробуту в аспекті показників - рівня податкових вилучень і соціальних видатків у ВВП. Обгрунтовано роль фіскальної політики у перерозподільчих процесах. Наведено рекомендації щодо запровадження податку на майно в Україні. Визначено шляхи вдосконалення фінансових відносин в Україні, зокрема, структури державних видатків у контексті їх орієнтації на соціальну сферу.