Досліджено суть і особливості формування та функціонування інтелектуального капіталу. Розкрито основні теоретико-методологічні аспекти даного дослідження. Розглянуто структуру інтелектуального капіталу. Запропоновано тлумачення категорії "інтелектуальний капітал" як соціально-економічного явища, визначено його місце у загальній структурі категорії "капітал", виділено його особливості у порівнянні з матеріальними формами капіталу. Наведено методики оцінювання інтелектуального капіталу, який визначає ринкову вартість сучасного об'єкта господарювання. Досліджено умови й основні тенденції процесів формування даного капіталу. Визначено провідну роль держави у процесі становлення та розвитку об'єктів інтелектуальної власності та наданні інтелектуальних інвестицій для збільшення ітелектуального капіталу суспільства.

         Обгрунтовано теоретичні та практичні напрями формування та використання інтелектуального капіталу на підприємствах агропромислового комплексу України. Досліджено та визначено місце даного капіталу у виробництві аграрної продукції. Розкрито суть поняття та вивчено структуру інтелектуального капіталу, методику його оцінювання й організаційно-економічного механізму його функціонування як способу виробництва продукції. Розглянуто інтелектуальний капітал як фактичну та перспективну можливість використання нематеріальних активів підприємства у виробництві продукції шляхом матеріалізації інноваційних ідей. Розглянуто певні відмінності формування та використання інтелектуального капіталу аграрних підприємств завдяки використанню інтелектуального капіталу в інших виробничих сферах. Виявлено причини одержання незадовільного результату щодо моніторингу та розвитку інтелектуального капіталу на певних підприємствах агропромислового комплексу України. З урахуванням виявлених проблем на цих підприємствах запропоновано відповідні методики з метою усунення недоліків стосовно формування та використання інтелектуального капіталу. Розглянуто зарубіжний досвід щодо його формування та використання. Запропоновано розглядати інтелектуальний капітал як засіб виробництва майбутнього. Відзначено, що сучасне інноваційне підприємство агропромислового комплексу та будь-якого іншого напряму виробництва неможливе без вірогідного та раціонального використання інтелектуального капіталу як основи науково-технічного прогресу.

         Розкрито суть і зміст поняття інтелектуального капіталу (ІК) як нового явища, притаманного інформаційному постіндустріальному суспільству. Визначено історичне місце даного капіталу у процесі еволюції суспільства як економічного явища. Обгрунтовано визначальну роль творчої інтелектуальної праці у процесі формування ІК й інформаційного постіндустріального суспільства. Визначено роль ІК в процесі формування конкурентоспроможного ринкового господарства в Україні. На підставі аналізу науково-практичної літератури визначено основні форми реалізації та вияву ІК. Доведено, що інтелектуальний капітал пов'язаний з поняттям інтелектуальної власності. Встановлено взаємозв'язок між цими поняттями, який має прояв у явищі - зростання ІК є передумовою зростання інтелектуальної власності і навпаки. Доведено, що зі становленням нового суспільства зростає роль і значення творчості та інтелектуалізації виробництва. Даний процес сприяє формуванню доданої вартості, ефективності економіки. Для побудови сучасного конкурентоспроможного вітчизняного господарства запропоновано розвивати сферу нематеріального постіндустріального виробництва, стимулювати розвиток творчої інтелектуальної праці та виробництво інтелектуальної наукомісткої продукції в економіці України.

План.
І. Вступ.
1. Актуальність теми.
2. Визначення терміну «акціонерний капітал».
ІІ. Акціонерний капітал та його організаційні форми.
1. Структура акціонерного капіталу.
2. Економічна суть елементів акціонерного капіталу.
3. Номінальна вартість.
4. Балансова вартість.
5. Зарезервовані і викуплені акції.
6. Статутний капітал.
6.1. Оплата акцій і інших цінних паперів.
6.2. Зміна статутного капіталу акціонерного товариства.
6.3. Прибуток акціонерного товариства.
6.4. Резервний і інші фонди акціонерного товариства.
7. Становлення акціонерного капіталу: тенденції і проблеми.
ІІІ. Заключення.
ІV. Література.

Вступ 3
1. Класики економічної теорії про капітал 6
2. Сутність капіталу 17
3. Структура і функціонування капіталу підприємства 25
4. Функціональні форми капіталу. Теорія капіталу Поля Самуельсона 32
Заключення 37
Література 40

Вступ 3
1.Джерела позичкового капіталу 4
2.Кредитний механізм функціонування позичкового капіталу 7
Висновки 10
Список літератури 11

         Досліджено питання щодо економічного механізму формування та функціонування ринку ріпаку та продуктів його переробки. Проаналізовано його сучасний стан у Карпатському економічному регіоні. Проведено оцінку ефективності виробництва насіння, а також структурних змін у сфері переробки ріпаку та кон'юнктури регіонального ринку. З'ясовано тенденції зміни співвідношення між структурними елементами ринку ріпаку та продуктів його переробки у зазначеному регіоні з метою нарощування обсягів та підвищення ефективності виробництва. Визначено напрями удосконалення економічного механізму функціонування даного ринку. Обгрунтовано можливості розширеного застосування продуктів переробки ріпаку стосовно поповнення енергетичних ресурсів у сільськогосподарському виробництві. Сформовано регіональну сировинну зону виробництва ріпаку, базуючись на використанні інтенсивних ресурсоощадних технологій. Удосконалено систему управління та функціонування інтегрованого олієпродуктового ріпакового об'єднання, шляхом забезпечення організаційно-технологічної єдності виробництва сировини, її промислової переробки та реалізації.

         Досліджено економічний зміст інтелектуального капіталу та розроблено концепцію його відтворення за умов транзитивного стану економіки. Вивчено загальноцивілізаційні тенденції відтворення даного капіталу у постіндустріальній економіці та їх особливості за умов транзитивності. Визначено оптимальне співвідношення ринкових і державних методів регулювання інтелектуального капіталу. Обгрунтовано вибір джерел його фінансування в українській економіці з урахуванням фаз його відтворення та ризиків інтелектуальної діяльності. Наведено теоретичні та практичні рекомендації з метою відтворення інтелектуального капіталу, впровадження нових знань, інноваційних технологій, створення об'єктів інтелектуальної власності, розвиток людського капіталу. Створено методику інтегральної оцінки стану інтелектуального капіталу мікросистеми.

         Обгрунтовано новітні політекономічні підходи до визначення суті інтелектуального капіталу, його місця та ролі у сучасних процесах суспільного відтворення. Сформульовано основні концептуальні принципи та підходи до визначення інтелектуального капіталу як факторного ресурсу. На підставі результатів проведеного у загальному контексті аналізу еволюції економічних систем та історичного процесу зміни домінуючої ролі економічних факторів у суспільному відтворенні доведено відповідність ознак інтелектуального капіталу як "п'ятого" економічного фактора виробництва, критеріям, які характеризують фактори виробництва у межах традицій економічної теорії. Запропоновано методологічні підходи до визначення специфіки постіндустріальної парадигми у термінах "інформаційна економіка", "економіка знань", "креативна економіка" на підгрунті розуміння інтелекту як процесуальної цілісності, яку формує та визначає система інформація - знання - креативність. Досліджено принципи та специфіку відтворення на мікро- та макрорівні за умов становлення та розвитку постіндустріального суспільства. Відображено дію механізмів відтворення та руху вартості, які набувають змін з залученням до виробничих процесів інтелектуального капіталу. Розроблено модель інституційного забезпечення інтелектуально-інноваційного типу економічного відтворення. Діагностовано дієвість інтелектуальної складової конкурентоспроможності національної економіки.