Досліджено функціонування не подільних дієслівно-іменникових сполук у стилях сучасної української мови. Проаналізовано традиційно виділені у сучасній українській мові функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній і розмовно-побутовий. Охарактеризовано поширеність і стилістичну роль не подільних сполук у функціональних різновидах сучасної української мови для з'ясування здатності цих поєднань відповідати вимогам кожного зі стилів. На підставі проведеного аналізу констатовано, що неподільні сполуки поширені у всіх стилях мови, а не в окремих з них, що має стати доказом їх загальностильового характеру. Доведено, що їх використання у всіх стилях мови зумовлене притаманній спрямованості мови до використання більш точних засобів вираження дії. Визначено статус, запропоновано назву, розкрито структурно-семантичні особливості цих сполук. Охарактеризовано семантико-стилістичні відношення між неподільною дієслівно-іменниковою сполукою та її замінником. Проаналізовано синтаксичну роль досліджених сполук.

Обгрунтовано та викладено узагальнені діаграми радіаційно-термічної повзучості для не подільних (конструкційних) і подільних (паливних) металів. Якісно визначено області застосування теоретичних моделей радіаційної повзучості. З'ясовано, що нелінійності кривої термічної залежності сталої швидкості радіаційної повзучості зумовлені особливостями використовуваної теоретичної моделі радіаційної повзучості, що грунтується на концепції дислокації як неідеального стоку для точкових дефектів та працездатна в разі пересичення точкових дефектів, і особливостями генерації радіаційних точкових дефектів у подільних металах. Отже, нелінійності кривої термічної залежності сталої швидкості радіаційної повзучості, очевидно, характерні лише для подільних матеріалів.

1. Правоздатність і дієздатність у Стародавньому Римі 3
2. Поняття і види речей 6
3. Способи забезпечення зобов’язань 11

План
1. Поняття суб’єкта соціальної дії 3
2. Поняття “народ”, “маса”, “натовп” 5
3. Видатні особи в історії 7
Література 9

Досліджено поняття гештальту в онтологічному ракурсі й обгрунтовано засади цього поняття у філософії. З'ясовано можливості його застосування у гуманітарних дослідженнях. Визначено домінантну тенденцію до динамічного вираження буттєвих інтенцій людської свідомості гештальтом свідомості, що відповідає назрілій потребі впровадження до поняттєвого апарату філософії більш транзитивних і цілісних понять. На підставі аналізу гегелівського підходу висвітлено основні аспекти та принципи поняття "гештальт", виявлено новітні тенденції щодо застосування цього поняття у сучасній феноменологічній думці, що дало змогу розглянути теорію обгрунтування цього концепту та виявити поняття як медологічний засіб для філософських (гуманітарних) наук.

Варіант І. 2

1. Поняття і ознаки умисного убивства без обтяжуючих обставин 2

2. Поняття транспортних засобів як предметів злочинів, передбачених ст. 286 та 287 ККУ 5

Задача 7

Список використаних джерел 8

ЗМІСТ 1
ВСТУП 2
1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА 3
1.1. Поняття та види інвестицій 3
1.2.Види інвестіцій. 3
2. ВИДИ ТА ФОРМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7
2.1. Види інвестиційної діяльності. 7
2.2. Форми інвестиційної діяльності. 7
2.3. Інвестиційний цикл. 9
3. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН 10
3.1. Основні права суб'єктів інвестиційної діяльності 11
3.2. Основні обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності. 11
3.3. Неоднорідні інвестиційні правовідносини. 12
4. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА 14
4.1. Методи правового регулювання. 14

План
1. Поняття “штучна мережа” 3
2. Локальні та мережеві ресурси 4
3. Призначення та основні функції мережевих адаптерів 4
4. Поняття “мережа на основі сервера” 5
5. Принципи формування доменної адреси комп’ютера 5
6. Налагоджування програми Microsoft Outlook 5
Література 5

Вступ
1. Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства (фірми)
1.1. Об’єкти промислової власності
1.2. Об’єкти інтелектуальної власності
1.3. Інші нематеріальні ресурси
2. Поняття й елементний склад нематеріальних активів та їх оцінка
2.1. Поняття та охорона права власності
2.2. Реалізація права власності на нематеріальні ресурси
2.3. Оцінка і терміни зносу нематеріальних активів