Вперше науково обгрунтовано сутність ключового поняття дослідження "гендерне виховання молодших школярів", розроблено технологію його засобами фольклору за умов полікультурного регіону. Визначено значні потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання молодших школярів. Проведено дослідження, яке дозволило перевірити ефективність педагогічних умов гендерного виховання молодших школярів та розробити й впровадити в навчально-виховний процес початкової школи технологію гендерного виховання учнів початкових класів, яка включала такі етапи: ознайомлювальний, емоційний, творчий, етап самостійної діяльності.

План
Вступ 3
1. Особливості розвитку і виховання молодших школярів 5
2. Нові підходи до навчання і виховання 10
3. Національне виховання 13
Висновки 17
Література 19

         Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

         Системно досліджено зміст україномовної навчальної книги для молодших школярів як засобу родинного виховання. Визначено передумови, етапи та тенденції розвитку навчальної книги на західноукраїнських землях. Вивчено питання, що стосується еволюції понять "навчальна книга", "родинне виховання". Обгрунтовано перспективи творчого використання змісту навчальної книги у родинному вихованні молодших школярів за сучасних умов.

         Досліджено основні підходи до вирішення проблеми статевого виховання школярів у вітчизняній педагогічній теорії та шкільній практиці 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано вплив соціальних і політичних трансформацій на розвиток основних положень статевого виховання. Розкрито основні ідеї та педагогічні підходи до статевого виховання, висвітлено досвід їх реалізації у практичній діяльності школи, сім'ї, громадських організацій і дитячих об'єднань. З'ясовано, що О. Коллонтай, Н. Крупська, В. Ленін, А. Луначарський надавали перевагу соціально-класовим чинникам у статевому вихованні, визнавали пріоритетним соціальний аспект, а такі науковці, як Д. Азбукін, П. Блонський, Л. Виготський, А. Залкінд, М. Рубінштейн, Л. Сосюра обгрунтували необхідність поєднання соціального та біологічного чинників у процесі формування та розвитку особистості. Висвітлено погляди А. Залкінда щодо організації статевого виховання школярів на принципах системності, єдності навчання та виховання, урахування вікових особливостей розвитку дитини. Систематизовано напрями, форми та методи виховного впливу на формування статевої культури школярів у сім'ї, школі й піонерській організації у досліджуваний період.

         Визначено суть і компонентну структуру готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів. Наведено визначення понять "мораль", "моральна вихованість", "моральні якості", "професійно-моральна культура вчителів". Визначено критерії, показники, якісні характеристики рівнів зазначеної готовності. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей цих школярів та визначено педагогічні умови її реалізації. Розроблено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів сформованості даної готовності. Розроблено й апробовано спецкурс "Основи формування моральних якостей молодших школярів засобами фізичної культури".

         Вперше визначено та обгрунтовано педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів (формування готовності майбутніх учителів до сприйняття економічних знань; забезпечення взаємозв'язку підготовки майбутнього фахівця до економічного виховання даних школярів із його психолого-педагогічною, методичною та практичною підготовкою у процесі навчання; спрямованість змісту, форм, методів підготовки на розвиток економічного мислення студентів; посилення мотивацій особистості до систематичного економічного самовиховання; розширення меж і підвищення ролі самостійної роботи; об'єктивне оцінювання рівня виховної діяльності у процесі економічного виховання учнів початкових класів). Розроблено критерії професійної готовності майбутнього вчителя до діяльності з економічного виховання молодших школярів (активність студентів у навчально-пізнавальній діяльності; ставлення до занять педагогічного циклу; саморегуляцій поведінки під час навчання; самореалізація професійних якостей особистості). Розвинуто методику підготовки вчителя до економічного виховання особистості на основі сучасних педагогічних технологій, що забезпечують формування творчого вчителя, здатного до прояву позитивних загальнолюдських якостей: бережливості, людяності, чесності, дисциплінованості, відданості ідеям національного відродження. Уточнено зміст понять "економічне виховання", "економічне мислення" та "економічна свідомість".

         Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідженої проблеми, узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів. Розроблено компоненти, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів до даного виховного процесу з використанням засобів народної творчості. Визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено до практики підготовки даних вчителів навчальні дисципліни "Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості", "Хроматична сопілка у загальноосвітній школі" та їх методичне забезпечення.

         Досліджено проблеми теорії та практики формування культури побуту молодших школярів за умов шкільного та сімейного соціумів. Здійснено аналіз наукової літератури, на підставі якого розкрито суть і структуру дослідженого поняття, з'ясовано особливості його реалізації молодшими школярами у навчальній і позанавчальній діяльності. Визначено структурні компоненти, показники, критерії та рівні сформованості їх культури побуту, обгрунтовано умови її ефективного становлення. Розроблено методику педагогічного керівництва процесом формування даної культури засобами естетичного виховання. Доведено ефективність теоретично обгрунтованої й експериментально перевіреної системи формування культури побуту молодших школярів.