1. Територіальний устрій України. 3
2. Референдуми в Україні 5
3. Права і свободи людини в національному і міжнародному праві 13
Список використаної літератури 19

         Вивчено еволюцію та сучасний стан територіального устрою й системи місцевого самоврядування Республіки Польща (РП). Висвітлено причини, передумови та наслідки проведення найбільш суттєвих реформ державотвірного характеру. Як недоліки під час здійснення адміністративно-територіального поділу Польщі визначено відсутність чітких концепцій територіальних змін та механізмів їх реалізації. Розглянуто досвід використання основного, допоміжного та спеціального рівнів територіального устрою, а також порядок їх реформування та ліквідації. Досліджено систему суб'єктів місцевого самоврядування за Конституцією 1997 р. та законодавством про базовий територіальний поділ РП. Здійснено комплексний критичний аналіз компетенції місцевого самоврядування на гмінному, повітовому та воєводському рівнях. З'ясовано правовий статус установчих і виконавчих органів місцевого самоврядування. Висвітлено питання про правові форми співпраці гмін, повітів та воєводств. Зроблено висновок про цільовий характер самоврядних об'єднань.

         Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

ПЛАН
1. Основні джерела і риси права Франції новітнього періоду. 2
2. Основні джерела і риси права Англії новітнього періоду. 5
3. Абсолютна монархія у Франції. Державний устрій в період абсолютизму. Реформи Рішельє та Людовика ХІV. 8
Список використаної літератури 12

План
Вступ 3
I. Напрямки інтеграційної політики Франції у 60-70-ті роки 7
1.1. Інтеграційна політика де Голля. Голлізм і атлантизм 7
1.2. Зовнішньополітичний інтеграційний курс Франції у 70-х роках. Підходи до європейської інтеграції Жискар д’ Естена 14
II. Напрямки інтеграційної політики Франції у 80-90-ті роки 20
2.1. Поворот до атлантизму у інтеграційній політиці Франції на початку 80-х років 20
2.2. Інтеграційна політика Франції з 1985 по 1989 рік 24
2.3. Характеристика підходів до інтеграційної політики Франції в 90-ті роки 28
III. Інтеграція Франції у структури Європейського Союзу 34
3.1. Становлення ЄЕС і ЄС. Участь Франції у цьому процесі 34
3.2. Вплив інтеграції в межах ЄС на економіку Франції 38
Висновки 41
Література 43
Періодичні видання 45

. Вступ.
ІІ. Зовнішня торгівля Франції.
1. Структура експорту та імпорту.
2. Зовнішньоекономічні зв‘язки з Росією.
3. Військова присутність Франції на Африканському континенті та її вплив на торгівлю з країнами Африки.
4. Зовнішньоторгівельні стосунки Франції з країнами ЄС та Азії.
5. Установи системи підтримки зовнішньої торгівлі Франції.
ІІІ. Заключення.
IV. Додатки.

         Досліджено еволюцію франко-американських стратегічних відносин, а також політику та стратегію США у процесі формування та розвитку оборонної стратегії Франції. Ця взаємодія була основою інтеграційних процесів, що відбувались у межах євроатлантичного співтовариства у другій половині XX ст. Розглянуто різноманітні аспекти впливу та військово-політичної взаємодії Франції та США. Еволюцію франко-американських стратегічних взаємовідносин розглянуто у контексті розвитку та реалізації політико-ідеологічних течій, що визначали стратегії США та Франції у міжнародному середовищі у 1960 - 90-х рр. Особливу увагу приділено дослідженню рольових особливостей Франції та США у процесах двосторонньої та багатосторонньої взаємодії, що призвели до мінімального політико-ідеологічного та військово-стратегічного консенсусу в збереженні гомогенності євроатлантичної спільноти. Зроблено узагальнюючий висновок, що чинник глобального лідерства США був загальним силовим фоном, який визначав формування французької військово-політичної стратегії у повоєнний період, яка мала адаптаційну мету, що вимагало від США ставлення до неї як до союзного, проте альтернативного фактору впливу та міжнародної взаємодії.

План
Вступ 3
Політичний устрій 4
Влада 5
Адміністративний устрій 9
Висновок 12
Список використаної літератури 13

Вплив ідеології НАТО на формування зовнішньої та оборонної політики Франції та ФРН у євроатлантичному просторі у 1991 - 2003 рр. (за матеріалами мас-медіа Франції та ФРН): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.03 [Електронний ресурс] / М.П. Мовчан; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с. — укp.
Досліджено особливості, методи й технології впливу ідеології НАТО на формування зовнішньої та оборонної політики Франції й Німеччини у євроатлантичному просторі та на їх двосторонні відносини. Проаналізовано роль французьких та німецьких мас-медіа як інструментів ідеологічного впливу. На основі вивчення досвіду відносин НАТО - Франція - Німеччина розроблено рекомендації для державних установ України, які формують, реалізують та досліджують зовнішню політику країни щодо перспектив розвитку відносин держави з НАТО, Європейським та Західноєвропейським Союзом.