З застосуванням загальносистемних дослідницьких підходів і економіко-екологічної теорії розроблено засади удосконалення національної економіко-екологічної політики в сфері використання ресурсів водно-болотних угідь, розглянутих як визначену складову національного природного багатства України. На базі загальної параметричної теорії систем розроблено методичні підходи до моделювання та економіко-екологічого прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Запропоновано методичні підходи до оцінки та сценарного прогнозування їх трансформацій та результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням ресурсів. На базі системного підходу, принципу інтегрування оцінки речовинно-просторових ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принципу комплектування різних методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу розроблено методологію інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя. Запропоновано підходи до створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу даних угідь.

         Розглянуто питання удосконалення системи економічного стимулювання природоохоронної діяльності промислових підприємств. Проведено комплексне дослідження ефективності чинної законодавчої та нормативної природоохоронної бази, її впливу на зацікавленість підприємств впроваджувати природоохороннні заходи. Запропоновано систему податкових пільг та інших стимулів, які дозволять перетворити екологічну діяльність підприємства на прибуткову, що сприятиме екологічному оздоровленню й економічному піднесенню у державі. Удосконалено методику визначення економічної ефективності впроваджуваних природоохоронних заходів на підприємствах.

         Удосконалено теоретичні положення та методичні засади формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки, наведено рекомендації щодо його удосконалення. Обгрунтовано зміст поняття економіко-екологічна безпека господарських систем, проаналізовано законодавче забезпечення в даній сфері. Встановлено критерії діагностики загроз і рівня економіко-екологічної безпеки та розроблено методи визначення їх порогових значень. Одержано модель залежності екологічних викидів від витрат на основні природоохоронні заходи, яку запропоновано використовувати як базову для кількісної оцінки порогових значень питомих викидів пересувними джерелами. Розроблено інструменти управління економіко-екологічною безпекою. На підставі адаптації методів кластерного та дискримінантного аналізу розроблено рекомендації щодо проведення актуарних розрахунків екологічного страхування. Удосконалено механізм управління економіко-екологічною безпекою на базі використання адміністративно-політичних і ринкових інструментів. Обгрунтовано схему відстеження індикаторів економіко-екологічної безпеки з використанням методів сканування та моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища соціально-економічної системи. Результати наукового дослідження впроваджено на металургійних підприємствах Донецької області, в навчальний процес Донецького національного університету та під час підготовки Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 р.

         Обгрунтовано теоретичні, методичні та практичні підходи щодо підвищення ефективності капітальних інвестицій у будівництво за рахунок бюджетних коштів. Наведено оцінку незадовільного стану інвестиційної діяльності будівельної галузі на прикладі Автономної Республіки Крим. Запропоновано ефективний механізм раціонального розподілу обмежених інвестицій на об'єкти капітального будівництва, в основі якого лежить економіко-математичний апарат, апробований на реальній інформації з використанням даних сформованого банку технічної та економічної інформації по кожному виду будівельних об'єктів в аспекті трьох великих замовників і в цілому на регіональному рівні. Показано, що практична реалізація запропонованих науково обгрунтованих шляхів підвищення ефективності інвестування капітального будівництва дозволить здійснювати раціональний набір найважливіших об'єктів з нового та незавершеного будівництва в програму капітального будівництва на черговий рік і ефективно розподіляти обмежені бюджетні кошти.

         Розглянуто теоретичні, законодавчі та методичні проблеми побудови та функціонування економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки (ЕБ) сільськогосподарської продукції. Досліджено структуру, зміст, основні етапи нормативного закріплення даного механізму як окремого міжгалузевого інституту права та законодавства. Наведено визначення й охарактеризовано головне поняття зазначеного механізму "екологічна безпека сільськогосподарської продукції". Обгрунтовано комплексність економіко-правового механізму забезпечення ЕБ сільськогосподарської продукції як зв'язок між її забезпечення та вимогами раціонального природокористування. Визначено, що складовими структури цього механізму є організаційно-правова, інституційна, функціональна й економічна підсистеми. Обгрунтовано необхідність удосконалення чинного законодавства України у цій сфері. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та прийняття Закону України "Про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції", Харчового Кодексу України та Довгострокової програми впровадження технологій ведення екологічно безпечного (органічного) сільського господарства.

         Розроблено й апробовано ринковий механізм перерозподілу ліцензій на право викиду забруднювальних речовин на підставі концепції "осередку" для підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об'єкта промисловості. Для основних підприємств-забруднювачів міста визначено вектор керованого перерозподілу ліцензій на право емісії забруднювальних речовин в атмосферне повітря, обгрунтовано можливість його застосування для встановлення економічної вигоди. Науково обгрунтовано економічну сутність використання розробленої економіко-математичної моделі перерозподілу ліцензій. Одержано залежності питомих капітальних витрат від ступеня уловлення шкідливих викидів підприємств промислового міста. Наведено практичні рекомендації для здійснення оперативного керування екологічним станом міста з мінімізацією капітальних витрат на підвищення ефективності роботи пилогазоочисних установок. Доведено економічні переваги використання механізму перерозподілу ліцензій на базі концепції "осередку".

         Розглянуто економічну суть та види іноземних інвестицій. Досліджено процес інвестування пререробних підприємств АПК. Запропоновано методику визначення регіонального інвестиційного клімату та прогнозування активності іноземних інвесторів за умов конкретного регіону. Обгрунтовано методику оцінки ефективності прямого іноземного інвестуваання з реінвестуванням капіталу. Проведено комплексний аналіз економічних умов інвестиційного процесу, структури іноземних інвестицій, ефективності інвестиційної діяльності підприємств галузі та регіону в цілому. Запропоновано механізми підвищення ефективності іноземних інвестицій у галузях переробної сфери АПК області та державного регулювання інвестиційної діяльності на рівнях країни та регіону, а також бізнес-планування підвищення ефективності функціонування спільних підприємств.

         Проаналізовано способи обчислення норми ефективності інвестицій, а також їх види. Наведено формули обчислення нормативу ефективності на основі економіко-математичної моделі, в якій показник - обсяг виробництва залежить від факторів, зокрема від величини інвестицій. Норму ефективності інвестицій визначено як похідну від обсягу виробництва за обсягом інвестицій. Показано метод розрахунку норми ефективності інвестицій на основі загального обсягу виробництва за певний період часу.

         Запропоновано шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока за умов кризових явищ в аграрному секторі економіки України. Доведено, що сучасний рівень інвестування сільського господарства, зокрема галузі молочного скотарства, не забезпечує навіть простого відтворення основних засобів. З урахуванням даного фактора обгрунтовано необхідність залучення інвестицій для оновлення та переоснащення галузі молочного скотарства. Розроблено механізм забезпечення мобілізації всіх джерел фінансування інвестицій на підставі створення і налагодження стабільного інвестиційного процесу за умов відповідної державної підтримки галузі.