Розроблено підхід до аналізу уявлень суспільства про соціальний простір як прояв символічного аспекту соціальної трансформації . Визначено сучасне розуміння соціальної трансформації як динамічного, мінливого стану суспільства , що характеризується стихійним упорядкуванням його елементів. Обгрунтовано, що трактування соціальної трансформації як зміни соціального простору (як простору відмінностей між соціальними позиціями, вираженими в номінаціях соціальних позицій), пов'язаного зі зміною уявлень про нього, відкриває можливість інтерпретації соціальних уявлень як символічного аспекту соціальної трансформації . Розроблено методи прямого ("аналіз динаміки сприйняття соціальних дистанцій") та непрямого ("псевдодинаміка", "контекстний аналіз") вивчення уявлень про соціальний простір (які використовуються у роботі для вторинного аналізу емпіричної соціологічної інформації). Наведено отримані за результатом емпіричного аналізу нові дані про уявлення суспільства про соціальний простір та їх динаміку, що дозволяють наблизитися до розуміння трансформації сучасного українського суспільства .

Дисертацію присвячено розробці спеціальної соціологічної теорії соціального ризику. У роботі розробляється новий напрямок в українській соціології, мета якого - дослідження ймовірних небажаних соціальних явищ в період трансформації . Визначена специфіка соціологічного підходу до аналізу соціального ризику. Запропоновані соціологічні поняття та методи, які можуть стати основою цього аналізу.

35. Аграрні відносини, їхня специфіка і місце в економічній системі. Реформування АПК України. 1
78. Державний борг. Взаємозвязок бюджетного дефіциту та державного боргу, їх вплив на економіку. Управління державним боргом 2
92. Етапи еволюції маржиналізму (ХІХ-початок ХХ ст.) 3
95. Особливості методології та теорії інституціоналізму. 5
96. Інституційні технократичні концепції економічного розвитку суспільства 6
98. Еволюція кейнсіанського напряму у ХХ ст. 7
99. Економічний неолібералізм 9
100. Монетаризм як центральна теорія неоконсерватизму (М.Фрідмена) 9
101. Економічна теорія пропозиції. Крива Лаффера 10
102. Теорія раціональних очікувань (Р. Лукас, Т. Сарджент, Н.Уоллес) 11

Проведено теоретико-методологічне обгрунтування концепції управління ринком праці в умовах трансформації економічної системи . Запропоновано шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму управління ринком праці та напрями регулювання соціально-трудових відносин на регіональному рівні. Зроблено оцінку процесів формування, функціонування та ефективності впливу сучасних регуляторів на ринок праці. Обгрунтовано класифікаційну систему показників ринку праці на основі розробленої методики оцінки ефективності функціонування ринку трудових послуг. Визначено складові механізму функціонування системи управління ринком праці на регіональному рівні.

Досліджено теоретичні аспекти трансформації соціально- економічної системи , з'ясовано методологічні та теоретичні засади здійснення реформ і роль соціальних інститутів у перехідних процесах. Доведено недоцільність орієнтації практики трансформаційних перетворень на копіювання теоретичних логічних схем неокласичної теорії . Доведено, що розвиток даних систем зумовлено станом соціальних інститутів, а успіх трансформації залежить від інституціального середовища. Висвітлено основні положення інституціальної теорії , розкрито суть інститутів і наголошено на необхідності врахування їх стану у ході здійснення реформ.

Доведено, що інфляція - системне утворення, виникнення якого пов'язане з усією системою суспільних відносин, а не лише зі станом сфери грошового обігу. Інфляція в період ринкової трансформації економічної системи України має значні особливості, зумовлені загальною нерівновагою, характерною для перехідної економіки. За даних умов з однаковою спрямованістю впливу різних чинників виник ефект синергії, який полягає у тому, що величина інтегрального результуючого наслідку перевищила величину початкових впливів, які викликали даний наслідок. Поява гіперінфляції в Україні зумовлена зміною типу економічної системи суспільства та непослідовністю здійснення економічних реформ. Водночас інфляція, що початково була спричинена процесом трансформації економічної системи , за даних умов стала одним з економічних чинників, які об'єктивно сприяли зламу старої системи суспільних відносин та інституцій. Антиінфляційна політика за даних умов визначена з урахуванням усієї сукупності дійсних чинників інфляції.

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження світоглядних орієнтацій особи в умовах трансформації суспільства . Визначаються зміст понять "світоглядна орієнтація особи" і "соціальна трансформація", їх суттєві ознаки, тенденції розвитку. Вперше аналізується специфіка світоглядної орієнтації особи пострадянського типу. Дається теоретична розробка проблем світоглядної свободи та світоглядної істини. Виявлені фактори та критерії оптимізації світоглядної орієнтації особи в умовах становлення та розвитку незалежної України.

У дисертації розкривається поняття "соціальний статус працівника органів внутрішніх справ", пропонується система показників для його вимірювання, приводяться результати емпіричних досліджень престижу міліцейської професії в сучасному українському суспільстві, а також рівень його самооцінки з боку працівників органів внутрішніх справ. Результати досліджень дозволяють зробити висновок, що, з одного боку, міліція є силовою структурою, яка у змозі захистити інтереси тих, хто цього потребує. З другого боку, респонденти відмітили такі характеристики міліції як бюрократизм, грубість, байдужість до проблем населення, які не сприяють ефективності діяльності ОВС. Негативні оцінки української міліції превалюють серед населення і не зв'язані з їх соціальним статусом. Більшість розділяє думку, що міліція не заінтересована у захисті їх інтересів. Принцип, коли основним напрямком діяльності міліції повинна бути повага до інтересів особистості як до інтересів держави, є тільки декларативним. Виявлено зниження самооцінки престижу у залежності від посади, що вказує на гостру кризу індентифікації працівників органів внутрішніх справ з групою, кризу належності до неї.

На підставі аналізу наукових здобутків видатних західноєвропейських та українських вчених визначено теоретико-методологічні передумови комплексного дослідження економічних систем суспільства . Обгрунтовано, що теоретична парадигма соціально-економічного прогресу на межі XXI ст. є методологічною основою типологізації та порівняння сучасних економічних систем. Розглянуто концептуальні засади та методологію дослідження економічних систем. Запропоновано визначення категорії "економічна система суспільства ", обгрунтовано її елементну структуру. Встановлено особливості ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем, розроблено концепцію їх типологізації на підставі виявлених об'єктивних критеріїв. Обгрунтовно концепцію порівняння сучасних економічних систем з урахуванням об'єктивних показників-критеріїв, включаючи математичну модель порівняння. Доведено, що найбільш прийнятною для України економічною моделлю є економічна система Європейського Союзу.