Доведено фінансово-правову природу державного боргу та визначено його особливості й основні характеристики. З'ясовано зміст цього боргу як фінансово-правової категорії у контексті аналізу механізму правового регулювання. Сформульовано визначення цієї категорії. Наведено принципи правового регулювання державного боргу. Досліджено загальні та видові характеристики правових норм, що регулюють відносини у даній сфері, а також зміст і особливості цих правовідносин, правовий статус їх учасників, особливості виникнення, зміни та припинення правовідношення у сфері державного боргу, практику їх реалізації, правове регулювання державним боргом та фінансовий контроль за його станом. Обгрунтовано цілісність фінансово-правового інституту державного боргу та його місце у системі права та національного права України. Запропоновано визначення проблем класифікації державного боргу, визначення його структури, базових категорій з цієї проблематики й обгрунтовано доцільність їх введення до фінансово-правового понятійного апарату, а також до чинного законодавства. Здійснено порівняльно-правовий аналіз положень чинного українського законодавства та міжнародних принципів і стандартів у сфері державного (публічного) боргу. Запропоновано заходи щодо вдосконалення правового регулювання цього боргу, зокрема шляхом прийняття змін і доповнень до чинного законодавства України.

         Обгрунтовано економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки. Доведено діалектичну єдність ринкових і державних регуляторів економіки. Визначено загально-філософські, соціально-економічні, правові та політичні передумови державного регулювання економіки. Проаналізовано суперечності інтересів суб'єктів господарської діяльності та трансформаційних процесів в економіці (організаційного, економічного та психологічного характеру, а також у владних інституціях держави). Розкрито сутність державного регулювання економіки як економічної категорії. На підставі визначення стратегічних пріоритетів випереджального інноваційного розвитку, сполучення класичних елементів кейнсіанства з елементами неокейнсіанства та урахування важелів монетарного впливу держави на економіку розроблено економічний механізм державного макроекономічного регулювання.

         Розглянуто проблеми державного боргу за умов перехідної економіки України. З'ясовано суть і значення державного боргу в економіці та представлено сучасний інструментарій дослідження. Проаналізовано еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл на роль і наслідки державного боргу в національній економіці. Визначено основні чинники та виокремлено ключові періоди нагромадження державного боргу в Україні. Охарактеризовано сучасний світ і тенденції вітчизняної боргової політики, розглянуто світовий досвід врегулювання боргових проблем.

         Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні питання управління урядовими запозиченнями. Визначено теоретичні засади функціонування державних внутрішніх позик, розроблено схему їх класифікації. Проаналізовано основні теоретичні розробки у сфері державного кредиту та його вплив на основні макроекономічні показники. Визначено особливості нормативно-правового регулювання державного внутрішнього боргу України, досліджено процес його формування. Розроблено методичні рекомендації щодо аналізу ризиків портфеля внутрішніх боргових зобов'язань уряду, здійснено оцінку ризиків вітчизняного ринку державних цінних паперів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення системи управління державним внутрішнім боргом. Досліджено можливості оптимізації структури боргу шляхом залучення коштів населення.

         Вперше розкрито сутність макроекономічних ефектів державного боргу як об'єкта статистичного вивчення, що дозволило обгрунтувати методичні засади комплексного статистичного аналізу державного боргу. Розкрито соціально-економічну сутність поняття "державний борг", його взаємозв'язок із процесами й явищами ринкової економіки. Визначено сутність поняття "макроекономічні ефекти державного боргу". Запропоновано напрями гармонізації статистики державних фінансів України з міжнародними стандартами в частині узгодження підходів до оцінки та консолідації боргових зобов'язань держави. Проведено комплексний аналіз формування державного боргу на базі регресійної та ARIMA моделей. Оцінено циклічну складову варіації державного боргу, обчислено значення та здійснено екстраполяцію коефіцієнта циклічності приросту державного боргу України. Вивчено методологічні й організаційні засади системи статистичного моніторингу державного боргу. Надано комплексну економіко-статистичну оцінку обсягу державного боргу України.

         На підставі результатів дослідження функціонування організаційно-економічного механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу України обгрунтовано концептуальні підходи до його вдосконалення. Проаналізовано стан нафтогазовидобувної та вугільної галузей України у контексті зарубіжного досвіду. Виокремлено п'ять функціональних блоків, з урахуванням яких диференційовано вдосконалено діючий організаційно-економічний механізм державного регулювання паливно-енергетичного комплексу. Цими блоками є організаційний, економічний, технологічний, соціальний і екологічний. Наведено класифікацію факторів, які стримують державне регулювання паливно-енергетичного комплексу України. З метою вдосконалення системи управління паливно-енергетичним комплексом розроблено структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму державного управління даним комплексом.

         Досліджено організаційно-економічний механізм державного регулювання агропромислового виробництва в Україні, визначено і обгрунтовано роль та функції держави у формуванні ринкової економіки. З методологічних позицій розкрито соціально-економічну сутність аграрної політики в перехідний період, проаналізовано форми і методи державної підтримки агропромислового виробництва. Проаналізовано сукупність організаційних методів державного забезпечення розвитку агропромислового виробництва, розроблено систему державного управління агропромисловим комплексом (АПК) з обгрунтуванням сучасних організаційних методів регулювання розвитку аграрної сфери у період становлення ринкової економіки. Визначено основні напрями та складові проекту Національної програми розвитку агропромислового виробництва та соціального відродження села на 1999 - 2010 роки. Розкрито сутність, зміст і шляхи удосконалення економічного механізму регулювання діяльності (АПК), формування фінансово-кредитної і податкової системи, цінової політики і ціноутворення, розвитку інвестиційного процесу в АПК. Обгрунтовано напрями соціального захисту агропромислових товаровиробників, розроблено пропозиції щодо розвитку соціальної інфраструктури на селі, а також наведено рекомендації державної підтримки економічної безпеки агропромислового виробництва.

         Розглянуто теоретичні та практичні питання державного регулювання трансформаційної економіки. Розроблено науково-практичні основи адаптування теоретичних концепцій, накопиченого світового досвіду ефективного державного регулювання економіки до конкретних історичних умов України. Запропоновано механізм реалізації соціально-економічних функцій держави, що безпосередньо стимулюють ринковий характер трансформаційних процесів. Науково обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення державного регулювання трансформаційної економіки України. Висвітлено концепцію державного регулювання трансформаційної економіки України; модель державного регулювання, що передбачає створення соціально орієнтованої економіки, на підставі реформування відносин власності, податкової та інвестиційної політики держави.

         Розглянуто теоретичні, методичні та практичні питання формування державної політики в сфері діяльності недержавних пенсійних фондів, розкрито їх економічну сутність та викладено концептуальні підходи до організації державного регулювання їх діяльності. Проаналізовано економічні передумови впровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Описано організаційно-економічний механізм державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів та визначено основні напрями його розвитку з урахуванням особливостей перехідної економіки. Наведено рекомендації щодо впровадження схем пільгових пенсій у систему недержавних пенсійних фондів.