Досліджено чинники, тенденції та закономірності становлення і розвитку системи забезпечення зобов'язань у Стародавньому Римі. Проаналізовано стан вивчення зазначеного питання в історико-правовій літературі. Розглянуто загальний перебіг розвитку зобов'язань, засобів забезпечення їх виконання у період розвитку римського права. Детально висвітлено спеціальні гарантії виконання зобов'язань, а також наведено універсальний засіб, яким була компенсація завданої невиконанням договорів шкоди. Сформульовано оцінку загальних тенденцій розвитку системи засобів забезпечення виконання зобов'язань, наявності їх впливу на сучасне право України.

         Проаналізовано історичний розвиток притримання, регулювання за чинними законодавством України і окремих країн. Визначено правову природу і специфічні ознаки притримання. З'ясовано його місце у системі способів забезпечення зобов'язань та здійснено відмежування від інших інститутів, а саме: застави, самозахисту, зупинення зустрічного виконання зобов'язань, права продажу чужої речі, зарахування зустрічних однорідних вимог, заходів оперативного впливу, юридичної відповідальності. Наведено характеристику елементів зобов'язального правовідношення притримання. Досліджено підстави та моменти виникнення та припинення права притримання. Сформульовано теоретичні висновки стосовно досліджених питань. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення регулювання притримання у цивільному законодавстві України.

         Розкрито зміст основних понять, що використовуються у кредитно-грошовій сфері, досліджено юридичний статус банку як виду фінансових посередників, установлено форми й особливості його участі у кредитних правовідносинах, визначено поняття банківського кредиту. Проаналізовано фінансово-правові й організаційні аспекти розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні. Сформульовано принципи, на яких грунтується правове регулювання банківського кредитування, розглянуто аспект їх практичної реалізації. Виявлено основні елементи цього регулювння, зокрема заходи фінансової безпеки у банківській системі, процедури переддоговірних відносин у приводу надання банківського кредиту, механізми забезпечення виконання кредитних зобов'язань і стягнення заборгованості за банківським кредитом. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у галузі банківського кредитування.

         Проведено комплексний криміналістичний аналіз злочинів у сфері банківського кредитування. Визначено їх поняття, розкрито сутність і запропоновано класифікацію. Виявлено та розкрито зміст основних елементів криміналістичної характеристики даних злочинів. Розроблено основи спеціальної методики розслідування злочинів у сфері банківського кредитування, що охоплює проблеми їх виявлення, типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування, організаційні та тактичні особливості проведення окремих слідчих дій, порядок та умови використання спеціальних знань, актуальні проблеми оперативно-розшукового забезпечення та взаємодії.

         Комплексно досліджено ресурсне забезпечення банківського іпотечного житлового кредитування. Розроблено теоретичні, методичні засади та рекомендації прикладного характеру з метою комплексного формування та розвитку банківського ресурсного забезпечення іпотечного житлового кредитування. З використанням великої кількості джерельних матеріалів уточнено іпотечний понятійний апарат, суть і структуру діючої системи ресурсного забезпечення банківського іпотечного житлового кредитування. Розроблено та запропоновано для практичного застосування методичні підходи до аналізу формування та розподілу банківських ресурсів даного кредитування, оптимізації їх планування, запропоновано модифіковану фінансову модель, управління та регулювання банківськими ресурсами іпотечного житлового кредитування.

         Обгрунтовано природу грошового зобов'язання учасників господарських відносин як окремого виду зобов'язань та субінституту господарського зобов'язального права, визначено статичні та динамічні складові системи даних зобов'язань. Досліджено специфічні чинники утвердження суспільного господарського порядку в сфері функціонування грошей. Проаналізовано особливості грошових зобов'язань держави та територіальних громад і в багаторівневих господарсько-фінансових системах. Розкрито зміст правової роботи з оперування грошовими зобов'язаннями як складової управління грошовими потоками господарської організації. Розроблено напрями удосконалення господарського законодавства з питань регулювання господарських грошових зобов'язань, зокрема, у сфері примусового стягнення боргів, застосування штрафних санкцій, процентів, валютних публічних обмежень, реалізації господарської компетенції публічних органів та суб'єктів господарювання.

         Висвітлено комплекс проблем стосовно кримінальної відповідальності за примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства обгрунтовано тезу про виправданість доповнення кримінального законодавства України від 20 листопада 1996 р. новим складом злочину - примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. Досліджено особливості законодавчої конструкції цього складу злочину, проаналізовано його елементи та ознаки. Наведено певні рекомендації щодо удосконалення ч. 1 ст. 355 КК. Проаналізовано кваліфікований та особливо кваліфікований склади цього злочину. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства та кримінально-правової оцінки скоєного. Здійснено аналіз співвідношення примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань з суміжними складами злочинів, а саме: з вимаганням (ст. 189 КК), протидією законній господарській діяльності (ст. 206 КК) і самоправством (ст. 356 КК).

         Досліджено правові засоби забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції та напрямки їх застосування в окремих сферах господарювання. Обгрунтовано використання термінів "договори з реалізації продукції", "комерційне посередництво" та удосконалено визначення поняття "забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції". Проведено систематизацію видів забезпечення виконання господарських договорів за критерієм підстав їх встановлення. Доведено доцільність законодавчого закріплення комерційного притримання та принцип вибору правового засобу забезпечення виконання господарських договорів. Запропоновано зміни щодо порядку застосування державної гарантії та реалізації закладеного майна. Внесено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері регулювання відносин з забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції.

         Досліджено історико-правові аспекти становлення гарантії в цивільному законодавстві, проаналізовано її ознаки та функції, наведено класифікації. Описано правову природу договору про видачу гарантії, особливості правового статусу суб'єктів гарантійного правовідношення, виконання гарантійних зобов'язань, прав гаранта на пред'явлення регресних вимог до боржників, припинення гарантії. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання гарантії у вітчизняному цивільному законодавстві.