Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.