Досліджено вплив доктрини римського права на юридичну науку та право країн романо-германської правової сім'ї України, а також виникнення, розвиток і функціонування римського права, його джерела, систему, структуру. Опрацьовано та проаналізовано наукові праці, першоджерела й інші нормативно-правові акти. Вивчено історіографію та методологію досліджень римського права, починаючи з часів Юстиніана до сьогодення. Установлено, що методологічний інструментарій сучасної романістичної науки характеризується поліваріантністю. За специфікою змістового навантаження його виокремлено за двома спрямуваннями, якими є методи науково-теоретичного пізнання та методи, які використовуються у площині пошуку потенціальних перспектив практичного застосування окремих норм та інститутів римського права. Вивчено та досліджено проблеми започаткування римським правом системи та структури права країн романо-германської правової сім'ї, рецепції римського права. Визначено його роль у процесі формування джерел права держав континентальної Європи. Значну увагу приділено дослідженню римського права як історичного джерела формування правової доктрини у країнах романо-германської правової сім'ї та України. Сформульовано положення науково-теоретичного характеру. Доведено, що практичне використання римського приватного права можливе засобом удосконалення чинного цивільного законодавства шляхом внесення запропонованих на базі Кодифікації Юстиніана змін до Цивільного кодексу України.

         Досліджено особливості розвитку правової реальності романо-германської правової сім'ї у контексті вираження в ній інтелектуальної традиції епохи. Показано, що правова реальність, як специфічна форма відображення духовного потенціалу суспільства постійно перебуває під впливом інтелектуальної традиції конкретного часу, що є необхідним чинником її розвитку. З'ясовано, що саме інтелектуальна традиція визначає настанови правової свідомості та є імпліцитною передумовою юридичного мислення, формування якого відбувається відповідно до логіки норм та закономірностей розвитку конкретної культури. Доведено, що правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї перебуває під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції на засадах пріоритетності антропоцентризму, єдності суб'єктивності та інтерсуб'єктивності, принципів плюралізму, ціннісного підходу, гуманізму та верховенства права. Доведено необхідність здійснення глибинного та докорінного реформування правової системи України шляхом переосмислення існуючої інтелектуальної традиції у вітчизняній юриспруденції, що зумовить зміну праворозуміння, юридичної доктрини та правосвідомсті. Відзначено, що удосконалення вітчизняного законодавства сприятиме узгодженню змісту й основних парадигм розвитку правових систем України, РЄ та ЄС, а національна система правового забезпечення трансформується у стимулювальний чинник суспільного розвитку.

         Проведено комплексне дослідження питань правочиноздатності юридичної особи, визначено особливості її здійснення за цивільним законодавством України. З'ясовано сутність правочиноздатності юридичних осіб, встановлено специфіку її реалізації за допомогою діяльності органів юридичної особи та інституту представництва за сучасних умов, визначено особливості укладання та виконання таких правочинів та їх значення як підстав виникнення цивільних відносин у системі цивільного права України. Встановлено особливості та умови здійснення відповідних суб'єктивних прав та обов'язків юридичної особи, проаналізовано наслідки неналежно укладених правочинів. Досліджено історичний розвиток правочиноздатності юридичної особи, послідовно вивчено генезис даної категорії, наведено її цивільно-правову характеристику, здійснено порівняльний аналіз з іншими елементами правосуб'єктності. Наведено пропозиції щодо удосконалення цивільного законодавства України.

         Дисертацію присвячено проблемам контрольної діяльності юридичної служби Державного комітету у справах охорони державного кордону України як основного способу забезпечення законності в діяльності військових організацій ПВ України. З'ясовано поняття, суть та завдання контролю юридичної служби системи Прикордонних військ України. Визначено основні напрямки і форми здійснення контрольної діяльності юридичної служби Держкомкордону, її місце та роль в забезпеченні законності нормотворчої та договірної діяльності військових організацій ПВ України, основні способи та методи здійснення контролю за станом правової роботи в частинах і з'єднаннях Прикордонних військ України. Намічено шляхи і напрямки вдосконалення правової теорії та чинного законодавства з питань контрольної діяльності юридичної служби ПВ України.

Вступ. 3
Розділ 1. Цивільно-правова відповідальність в комерційній діяльності. 17
1.1 Поняття цивільно-правової відповідальності. 17
1.2. Функції цивільно-правової відповідальності. 21
1.3. Види цивільно-правової відповідальності. 24
1.4. Підстави (умови) цивільно-правової відповідальності. 35
1.5. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. 42
Розділ 2. Матеріально-правова відповідальність в комерційній діяльності. 44
2.1. Поняття матеріально-правової відповідальності. 44
2.2. Матеріальна відповідальність працівників. 44
2.2.1. Умови (підстави) матеріальної відповідальності працівників. 45
2.2.2. Види матеріальної відповідальності працівників. 48
2.2.3. Відшкодування шкоди заподіяної працівниками. 56
2.3. Матеріальна відповідальність власника підприємства як суб’єкти комерційної діяльності. 59
Розділ 3. Дисциплінарно-правова відповідальність в комерційній діяльності. 62
3.1. Поняття дисциплінарно-правової відповідальності. 62
3.2. Заходи дисциплінарного стягнення. 63
3.3. Строки накладання дисциплінарних стягнень. 65
3.4. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення. 66
3.5. Прядок застосування і зняття дисциплінарних стягнень. 66
Розділ 4. Адміністративно-правова відповідальність в комерційній діяльності. 68
4.1. Поняття адміністративно-правової відповідальності. 68
4.2. Ознаки адміністративно-правової відповідальності. 69
4.3. Види адміністративних стягнень. 73
4.5. Адміністративно-правова відповідальність за порушення порядку застосування електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА) та касової дисципліни. 80
4.6. Адміністративно-правова відповідальність за порушення митної дисципліни. 83
4.7. Адміністративно-правова відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та за недобросовісну конкуренцію. 88
4.8. Адміністративно-правова відповідальність за порушення порядку заняття торговельною діяльністю та законодавства про захист прав споживачів. 91
4.9. Адміністративно-правова відповідальність за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. 94
Розділ 5. Кримінально-правова відповідальність в комерційній діяльності. 97
5.1. Поняття кримінально-правової відповідальності. 97
5.2. Кримінально-правова відповідальність за злочини проти держави. 98
5.3. Кримінально-правова відповідальність за господарські злочини. 100
Висновки та пропозиції. 117
Список літературних джерел. 125

Особливості здійснення навчально-виховного процесу старшокласників в умовах виробництва

         Досліджено сучасні правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у процесі реалізації державної правової політики. Обгрунтовано значення державної правової політики як юридичної категорії, визначено основні напрями її здійснення. З'ясовано місце та роль Міністерства юстиції України у забезпеченні реалізації державної правової політики. Визначено правовий статус Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади та особливості його правового регулювання. Висвітлено основні правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у процесі реалізації державної правової політики. Обгрунтовано необхідність реформування органів юстиції, удосконалення правового регулювання їх діяльності та механізму реалізації функціонального призначення у сфері реалізації державної правової політики. Наведено пропозиції щодо поліпшення правових та організаційних форм діяльності Міністерства юстиції України у здійсненні державної правової політики.

         Визначено організаційно-правові засади діяльності підрозділів юридичної служби органів внутрішніх справ (ОВС) України. З'ясовано місце даної служби у системі ОВС, функції її підрозділів, особливості оганізаційної побудови цієї служби. Запропоновано заходи щодо її вдосконалення. Охарактеризовано основні напрямки діяльності підрозділів юридичної служби ОВС, зокрема, нормотвірну, претензійно-позовну та договірну роботу щодо систематизації нормативно-правових актів, методичного керівництва правовою роботою в ОВС та пропаганди законодавства, а також особливості їх кадрового забезпечення та взаємодії з іншими підрозділами ОВС і державними органами. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-правових засад діяльності підрозділів юридичної служби ОВС.

         Обгрунтовано існування конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної віповідальності, з'ясовано її місце в системі видів соціальної та юридичної відповідальності, визначено суб'єкти, фактичні та юридичні підстави. Досліджено склад конституційного делікту (правопорушення), особливості конституційно-правових санкцій. Розглянуто окремі процедури конституційно-правової відповідальності (на прикладі відповідальності президента, уряду та міністрів).