Військова могутність сучасної Української держави (політологічний аналіз): Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 [Електронний ресурс] / В.Ф. Смолянюк; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2001. — 36 с. — укp.
Здійснено комплексний аналіз сутності, змісту, структури, механізмів формування та напрямів практичної реалізації військової могутності сучасної Української держави . Розглянуто військову могутність як складне багатопотенціальне соціально-політичне утворення, що визначає характер адаптації незалежної України до регіональних і світових геополітичних реалій, а також впливає на кількісно-якісні характеристики подальшого становлення національної воєнної організації. Систематизовано й оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики забезпечення військової могутності держави . Розкрито взаємозв'язок між військовою могутністю сучасної держави та її воєнною безпекою і обороноздатністю. Визначено сукупність державних механізмів, призначених для формування військової могутності України. Досліджено шляхи підвищення ефективності їх функціонування. Висвітлено взаємовплив військової політики Української держави та її військової могутності на прикладі взаємодії України з Російською Федерацією та НАТО.

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

Соціальна політика сучасної держави

Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави . Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

Визначено природу та сутність функцій держави як загальнотеоретичної категорії, їх основні ознаки. Досліджено концептуальні підходи до класифікації функцій держави , розкрито зміст понять держави й економічної сфери (ЕС), висвітлено вплив держави на ЕС та їх взаємозв'язок. Розглянуто проблеми меж втручання та напрямків взаємодії держави та ЕС суспільства, методи державного регулювання економічних відносин, зміст економічних функцій держави (ЕФД), принципи та форми їх здійснення. Охарактеризовано процеси економічної системи суспільства в цілому з метою з'ясування основних тенденцій розвитку ЕФД, проаналізовано основні передумови, що впливають на їх тенденції та ефективність.

Проведено соціально-філософське дослідження особливостей міфологізації сучасної політичної свідомості, розглянуто теоретико-методологічні засади та принципи їх вивчення. Виявлено та проаналізовано категоріальний ряд, що відображає сутність та специфіку особливостей міфологізації сучасної політичної свідомості. Доведено, що дане явище є універсальним процесом створення символічних образів влади та держави як результат сприйняття, пізнання й осмислення політичного індивідуальним суб'єктом суспільно-історичної дійсності. Виділено детермінанти оптимізації розвитку міфологізації сучасної політичної свідомості як визначальні умови, причини та наслідки найкращого варіанта історичного буття досліджуваного феномену.

Розглянуто вплив народних традицій на розвиток народного житла, його предметно-просторове середовище.

1. Осмислення античними філософами поняття про буття .
2. Суспільство, його зрівняння з організмом.
3. Проблема суспільно буття та суспільного пізнання в системі цінностей.
4. Співвідношення свободи та відповідальності.
Література.

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буття м Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття ) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.