Розроблено науково-методичні та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування оборонно-промислового комплексу (ОПК) України на підставі формування та реалізації нової інвестиційно-інноваційної стратегії його розвитку. Розкрито сутність і роль ОПК України у забезпеченні національної безпеки держави, охарактеризовано його сучасний стан. Узагальнено позитивний досвід реформування ОПК провідних країн світу. Виявлено фактори, що найбільш суттєво впливають на розвиток та ефективність функціонування ОПК України. З використанням методології стратегічного планування розроблено методичні підходи та структурно-логічну схему формування та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України на коротко- та довгострокову перспективи. Наведено рекомендації щодо впровадження нової інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України.

         Досліджено передумови та причини створення вишеградського блоку, показано його роль в інтеграції Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини до ЄС і НАТО. Висвітлено основні етапи та проблеми розвитку співробітництва Вишеградської четвірки у контексті процесу європейської інтеграції. Розглянуто особливості становлення та функціонування системи та механізмів багатосторонньої взаємодії країн-членів даного міжнародного регіонального об'єднання. Узагальнено історичний досвід співробітництва країн "Вишеграду", проаналізовано тенденції розвитку вишеградської співпраці у структурі Європейського Союзу. Акцентовано увагу на координації зовнішньої політики й євроатлантичній солідарності РП, УР, ЧР і СР. Охарактеризовано стан і перспективи зв'язків України з країнами Вишеградської групи.

         На підставі аналізу базових підприємств старопромислових регіонів розвинуто теоретичні та методологічні засади ринкової трансформації промислового комплексу регіону. Обгрунтовано новий підхід до класифікації мезорівнів у теорії мезоекономіки. Запропоновано парадигму розвитку ринкових процесів за умов трансформації регіонів "структура регіонального ринку - поведінка - результативність", яка є аналітичною побудовою, спрямованою на з'ясування взаємодії суб'єктів промислового комплексу. Обгрунтовано доцільність використання маркетингу взаємодії як найважливішої складової регіонального маркетингу - сучасної концепції розвитку регіонального промислового комплексу. Запропоновано модель регіонального наукоємного промислово-технічного комплексу як управлінське нововведення за умов реалізації регіональних програм інноваційного розвитку. Обгрунтовано необхідність формування нових виробничих структур за умов реформування господарського механізму промислового комплексу регіону. Обгрунтовано певні концепції, а саме: взаємодії менеджменту та маркетингу у рамках ринкової трансформації; маркетинг-логістичного управління у процесі синтезу підсистеми менеджменту та маркетингу, інформаційного процесу маркетингового управлінського рішення за умов трансформації економіки регіонів. Сформульовано методологічні засади антикризового маркетингу з використанням запропонованих методик оцінювання цінності інформації та невизначеності й ризику за умов розробки стратегії та тактики суб'єктів регіонального промислового комплексу.

         Досліджено концептуальні засади формування зовнішньоторговельної політики країн-членів ЄС. Розглянуто проблему впливу екологічної політики на економічну інтеграцію та глобалізацію у сучасному світі. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні дослідження щодо формування зовнішньоторговельної політики за умов екологізації економічного розвитку. Досліджено вплив ефектів, виникнення яких обумовлено лібералізацією торгівлі, на навколишнє середовище. Охарактеризовано сучасний стан зовнішньої торгівлі країн-членів ЄС екологічно сприятливими товарами. Запропоновано методику аналізу впливу процесу розширення ЄС на стан навколишнього середовища та торговельну політику.

         На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

         На підставі результатів аналізу теорії та практики управління розвитком промислових комплексів регіонів обгрунтовано, що процес глобалізації світової економіки, новий етап розвитку економіки - інформаційна економіка - є об'єктивно зумовленим етапом для вітчизняної регіональної економіки, її територіальних промислових комплексів і потребує нових методологічних підходів до розробки та реалізації системи управління їх розвитком. Сформульовано методологічні підходи до управління розвитком промислового комплексу, які базуються на новому позиціонуванні та передбачають врахування нової ролі людського фактора у структурі управління. Уточнено парадигму регіону як асоціації індивідуальних і колективних інтелектів, а економіку промислового комплексу розглянуто як спосіб господарювання, що базуться на інтелекті як капіталі, джерелі багатства, зростання та розвитку. Суттю управління визначено створення умов для успішного функціонування суб'єктів господарювання галузі. Механізм управління розвитком промислового комплексу визначено як механізм управління інтелектуальним капіталом підприємств галузі, творчою активністю колективів і працівників. За рахунок трансформації економіко-математичних моделей та їх адаптації до потреб промислового комплексу регіону вдосконалено модель управління його розвитком.

Моделювання системи оперативного управління кредитами і платежами великого промислового комплексу: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.03.02 [Електронний ресурс] / В.В. Мандра; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.
Досліджено особливості оперативного управління платежами та короткостроковими кредитами у системі фінансового менеджменту великого промислового комплексу. Розроблено концептуальну модель системи оперативного управління платежами та короткостроковими кредитами великого промислового комплексу, що забезпечує підвищення ефективності його фінансово-економічної діяльності завдяки формалізації процесів прийняття рішень, їх оперативності, точності та вірогідності, а також несуперечності та наочності аналітичної інформації, яка надається для прийняття управлінських рішень. Створено економіко-математичі моделі ведення договорів, розрахунку бюджетів, ефективного планування платежів, розрахунку моменту часу залучення кредиту, його розміру та вибору організації, що кредитує, розрахунку рейтингу підприємства. Запропоновано структуру інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень, найважливіше значення в якій має експертна система оцінки рейтингу.

         Визначено сутність конкурентоспроможності промислового комплексу, розроблено методику визначення її показника. Охарактеризовано підприємства з точки зору енергоємності та нанесення екологічної шкоди. Удосконалено методику оцінки пріоритетності видів промислової діяльності шляхом визначення інтегрального коефіцієнта пріоритетності. Розглянуто особливості формування потоків коштів для різних варіантів стратегій розвитку, а також методологію формування програми розвитку промислового комплексу.

         Розглянуто стан та тенденції світового ринку озброєння, показано місце України на цьому ринку. Сформульовано основні принципи та виявлено особливості маркетингових досліджень світового ринку військово-технічного призначення з урахуванням специфіки здійснення переговорного процесу. Визначено показники ефективності діяльності системи ВТС та шляхи її удосконалення.