Розкрито й уточнено сутнісно-функціональне призначення й особливості ринку праці, принципи його формування. Проведено емпіричний аналіз тенденцій на регіональному ринку праці, надано оцінку його розвитку. Розкрито особливості трансформації регіонального ринку праці. Запропоновано й обгрунтовано комплекс практичних заходів щодо вдосконалення механізмів трансформації регіонального ринку праці за умов інтеграційних процесів. Розроблено шляхи удосконалення ефективної системи розвитку ринку праці.

         Розроблено теоретико-методичні засади та практичні підходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального комплексу регіону за умов інтеграційних процесів з урахуванням світового й вітчизняного досвіду. Обгрунтовано визначення соціального комплексу регіону, зроблено структурну інтерпретацію системи його управління з урахуванням тенденцій світового ринку та перехідної економіки України, інтеграції держави до європейських структур. Розроблено методичні підходи до формування й визначено пріоритети розвитку соіального комплексу Харківщини за видами діяльності з урахуванням інтеграційних процесів. Створено модель прогнозування розвитку об'єктів соціального комплексу регіону на підставі визначення вигідності їх розміщення щодо інтенсивності купівельних потоків з використанням методів парних порівнянь і розміщення пріоритетів. Запропоновано модель визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу з застосуванням кореляційно-регресійного аналізу.

         Дисертацію присвячено вивченню математико-географічних закономірностей впливу середовища життєдіяльності трудових ресурсів регіону на їх відтворювальний потенціал для покращання ознак відтворення шляхом оптимізації середовища. Розроблено та застосовано нові підходи до вивчення соціально-економічних потенціалів у територіальних суспільних системах, і, зокрема, відтворювального потенціалу трудових ресурсів обласного регіону. Побудовано математичні моделі, що описують системні зв'язки в регіональній системі відтворення трудових ресурсів. Запропоновано алгоритм оцінки інтегрального відтворювального потенціалу. На основі моделей сформульовано і розв'язано задачі оптимізації середовища життєдіяльності, а також вироблено практичні рекомендації.

         Поглиблено поняття сутності трудових ресурсів і показників їх використання. Уточнено закономірності та тенденції зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили в аграрній сфері. Оцінено зайнятість та використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону. Визначено напрями зниження рівня безробіття шляхом відродження аграрного виробництва. Розглянуто раціональну структуру потреби та пропозиції робочої сили на ринку сільськогосподарської праці Хмельниччини. Спрогнозовано чисельність трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, попит та пропозиції на ринку аграрної праці регіону на 2001 - 2005 рр. Обгрунтовано основні напрями поліпшення використання трудових ресурсів аграрних підприємств.

         В дисертації досліджені теоретичні і методичні аспекти використання трудових ресурсів у тваринництві на прикладі аграрних підприємств Донецької області. Показана кількісна і якісна оцінка трудових ресурсів галузі, визначений рівень забезпечення аграрних підприємств суспільного сектора ресурсами живої праці, розроблений прогноз забезпеченості аграрних підприємств області працівниками тваринництва. Окреслені основні напрями поліпшення використання трудових ресурсів, зайнятих у тваринництві.

         Аналізується забезпеченість трудовими ресурсами, їх відтворення і використання в умовах переходу до ринкових відносин у сільському господарстві. Розраховано баланс трудових ресурсів колективних сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону. На основі балансу і результатів вирішення економіко-математичної задачі розроблені конкретні пропозиції з раціонального використання трудових ресурсів.

         Проведено дослідження кон'юнктури трудових ресурсів підприємств, що обумовлено необхідністю розробки нових методів її управління. Розкрито економічний зміст термінів "трудові ресурси" та "кон'юнктура", визначено сутність кон'юнктури трудових ресурсів. Розглянуто та упорядковано класифікаційні ознаки та уточнено сутність поняття "ситуаційне управління" на основі системного підходу. Визначено рівень розвитку кон'юнктурних досліджень попиту та пропозиції трудових ресурсів і можливості використання управлінських функцій на підприємствах. Обгрунтовано необхідність проведення кон'юнктурних досліджень попиту та пропозиції трудових ресурсів підприємств і визначено їх відмінності від моніторингу. Сформовано систему управління кон'юнктурних досліджень трудових ресурсів підприємств. Визначено послідовність прийняття управлінських рішень у системі кон'юнктурних досліджень з використанням критерію оцінки кон'юнктури трудових ресурсів для визначення стану підприємства щодо їх попиту та пропозиції.

         Досліджуються тенденції розвитку трудових ресурсів підприємств роздрібної торгівлі та методи їх планування. Запропоновані комплексна система показників для оцінки ефективності використання трудових ресурсів; ряд показників для поглиблення аналізу сучасного стану та ефективності використання трудових ресурсів. Розроблені методика аналізу затрат, пов'язаних з використанням трудових ресурсів, з метою управління їх розміром для підвищення ефективності господарювання; методики планування трудових ресурсів з урахуванням специфіки галузі, особливостей конкретного підприємства та можливостей для подальшого розвитку.

         Вперше досліджено проблеми підвищення ефективності підприємств у контексті трансформації та євроінтеграції на прикладі двох сусідніх країн, одна з яких (Польща) пройшла етапи трансформації і фактично є членом ЄС, а друга (Україна) активізує процес трансформації і декларує своє спрямування до ЄС. Обгрунтовано, що період підготовки до вступу в ЄС має свої особливості, що зумовлюють певні вимоги і полягають у розробці нових підходів до застосування організаційно-економічних механізмів, зокрема стосовно реструктуризації промисловості, інтеграційних процесів зважаючи на глобалізацію європейської економіки, створення відповідних інституційних структур. Доведено, що стримуючим фактором щодо євроінтеграції є нестабільність і низькі темпи зростання як польських, так і українських підприємств. Запропоновано систему оцінки ефективності підприємств базувати на групі показників, серед яких лише один виконує функцію мети діяльності підприємства і є головним показником (універсальним), так званим завжди респектованим підприємцем, натомість інші показники у різний спосіб підпорядковані головному показнику, який у ринковій економіці завжди є прибуток; тобто в такому обчисленні показників ефективності вживається не ринковий, а виробничий, затратний принцип. Сформульовано проблеми і задачі, що виникають перед підприємствами внаслідок участі держав у інтеграційних процесах. Визначено та критично оцінено деформації, що мали місце у промисловості за різних форм реструктуризації підприємств як Польщі, так і України. Запропоновано методологічний підхід до розробки оптимальної моделі транскордонної співпраці Польщі і України на основі зміни сценаріїв, що після входу Польщі у ЄС спричинили б суттєве поліпшення відносин і співпраці Польщі з Україною та обох цих держав з ЄС як у варіанті єврорегіонів, так і на рівні окремих підприємств.