|
|
|||||||||||||||
|
||||||||||||||||
Смотрите также:
-
Польсько-німецькі відносини другої половини X - початку XIV століття у сучасній польській медієвістиці
Досліджено сучасною польською медієвістикою зародження і розвиток польсько-німецьких стосунків другої половини Х - початку ХІV ст. Розглянуто погляди польських вчених на основні проблеми цих відносин у даний період. Особливу увагу приділено аналізу істориками дискусійних питань двосторонніх стосунків: початку встановлення перших польсько-німецьких міждержавних контактів, характеру політико-правової залежності Давньопольської держави від Імперії, місцю Помор'я та Сілезії у генезі польсько-німецьких відносин, впливу християнства на їх розвиток, німецькій колонізації та колонізації на засадах німецького права. -
Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини XIX - XX століття
Проаналізовано історико-педагогічну літературу з проблеми виховання на підставі принципу народності. Висвітлено передумови становлення ідеї народності у вихованні в дихотомії часу-простору. Проаналізовано розвиток принципу народності у вихованні в період становлення модерної педагогічної думки, у період 1905 - 1920 рр. та у сучасній педагогічній теорії. Запропоновано дефініцію принципу народності. Відзначено, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено великий досвід з проблеми дослідження. У працях О. Духновича, К. Ушинського, Б. Грінченка, С. Русової, І. Огієнка, Я. Чепіги, М. Грушевського, В. Сухомлинського розкрито народність як принцип виховання, обгрунтовано її роль і значення у вихованні молодого покоління. Зауважено, що ця проблема актуальна на сучасному етапі відродження національної ідеї. -
Ідея виховання моральної особистості у спадщині українських педагогів-мислителів другої половини XVIII ст.
Проаналізовано розвиток ідеї виховання моральної особистості у спадщині українських мислителів другої половини XVIII ст. Досліджено шляхи вирішення цієї проблеми у межах європейської філософсько-педагогічної думки до другої половини XVIII ст. Визначено мету й основні завдання та принципи морального виховання, розкрито його зміст і перспективи подальшого реформування. Досліджено основні підходи щодо вирішення проблеми виховання моральної особистості у працях українських мислителів. Висвітлено безпосередній зв'язок української філософсько-педагогічної думки з кращими європейськими традиціями у вирішенні даного питання. -
Методи навчання історії у вітчизняній школі другої половини XIX - початку ХХ століття
Проаналізовано генезу методів навчання історії у вітчизняній школі другої половини XIX - на початку XX ст. як цілісного історико-методичного феномену. Установлено й охарактеризовано основні етапи розвитку даних методів у системі тогочасної шкільної історичної освіти , а саме: кінець 1850 - 1871 рр.; 1872 - 1889 рр.; 1890 - 1916 рр. Визначено передумови формування теоретичних засад методів навчання історії, а також зовнішні та внутрішні чинники, що зумовлювали тенденції їх генезису, специфіку практичного застосування методів навчання історії на кожному з них. Розкрито особливості становлення та розвитку підходів до їх вивчення у дидактичній і методичній науці. Узагальнено досвід провідних тогочасних вчителів історії, доцільний для використання у практиці сучасної вітчизняної школи. -
Формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини XIX - початку XX ст.
Досліджено генезу підприємництва в наукових працях українських економістів другої половини XIX - початку XX ст. Досліджено закономірності й особливості становлення та розвитку підприємництва в Україні, вплив законодавчого забезпечення на його еволюцію, суть підприємництва, висвітлений у працях українських економістів. Розглянуто проблему організаційних форм підприємництва, значення підприємця як вирішального суб'єкта господарської системи. Проаналізовано різні форми впливу держави на розвиток підприємництва, трактовані українськими економістами другої половини XIX - початку XX ст. -
Індивідуальний підхід в естетичному вихованні учнівської молоді у навчальних закладах України другої половини XIX - початку ХХ століття
Визначено передумови зародження ідеї індивідуального підходу в історії світової педагогічної думки. Систематизовано та узагальнено теоретичні здобутки видатних представників вітчизняної педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. з питань формування індивідуальної естетичної культури та форми, методи, прийоми їх реалізації в шкільній практиці тогочасних навчальних закладів. Висвітлено досягнення та внесок відомих представників музичного та художнього мистецтва у вирішення проблеми індивідуального підходу в естетичному вихованні. -
Місцевошановані ікони як головні святині монастирів Слобожанщини ІІ половина XVII - початку ХХ ст. і твори мистецтва
Розглянуто деякі мистецтвознавчі та культурологічні аспекти традиції вшанування ікон, що були головними святинями монастирів Слобожанщини другої половини XVII - початку ХХ ст. і місцевошанованими образами всього регіону. -
Діяльність органів державної влади в галузі жіночої середньої освіти в Наддніпрянській Україні другої половини ХІХ століття
На підставі аналізу широкого кола джерел визначено специфіку головних типів середньої школи для жінок в Наддніпрянській Україні другої половини XIX ст., виявлено регіональні особливості освітньої політики царизму в Правобережній Україні, досліджено головні показники динаміки жіночих шкіл різних відомств, кількісного та соціального складу їх вихованок, виділено два періоди у розвитку жіночих навчальних закладів, які відповідно до участі держави в їх фінансуванні та управлінні розподілено на три групи. З використанням результатів вивчення досвіду організації державними органами жіночих середньоосвітніх закладів розроблено практичні рекомендації щодо сучасного реформування освіти . -
Колекція Олександра Лазаревського як джерело історії України другої половини XVII століття
Досліджено документи другої половини ХVII ст. з колекції О.М. Лазаревського, що зберігаються у київському Інституті рукописів Національної бібліотеки України як джерела історії України. Вперше отримано дані про кількісний та якісний склад документів зазначеного періоду. Досліджено форму актових матеріалів Гетьманщини другої половини ХVII cт. Здійснено аналіз потенціалу даного комплексу документів для подальшого вивчення історії України. Розглянуто використання матеріалів колекції самим Лазаревським та іншими дослідниками. Складено зведений реєстр документів другої половини ХVII cт. (2278 порядкових одиниць), який рекомендовано використовувати для роботи над відповідними актами колекції.
© 2007-2018