Вперше висвітлено питання становлення музично-педагогічної думки в Україні на початку XX ст. На підставі аналізу рукописних документів, архівних джерел, наукових праць і періодичних видань,методичних розробок, репертуарних збірок для дітей розкрито сутність головних ідей та педагогічних концепцій, розроблених діячами музичної освіти України досліджуваного періоду. Проаналізовано умови становлення української видавничої справи, зокрема, видавництва нотної продукції як впливового фактора у формуванні національних основ музичної освіти в Україні. Запропоновано шляхи впровадження відродженої музично-педагогічної спадщини початку XX ст. в сучасну практику музичної освіти молодших школярів.

         На підставі системного ретроспективного аналізу вивчено та теоретично узагальнено особливості становлення та розвитку системи педагогічної освіти Німеччини. Розглянуто теорії щодо підготовки вчителя фундаторів німецької педагогіки Й. Гербарта, В. Гумбальдта, А. Дістервега, Г. Кершенштейнера, Й. Фіхте, А. Франке, Ф. Фребеля, Р. Штайнера, Й. Штурма. Проаналізовано їх внесок у формування системи педагогічної освіти у даній країні. Досліджено вплив соціально-економічних процесів на розвиток професійної підготовки вчителів Німеччини. Визначено інтеграційну роль Болонського процесу у розвитку та реформуванні зазначеної системи у ФРН. Охарактеризовано основні напрями та суть реформ педагогічної освіти в сучасній Німеччині. Визначено шляхи екстраполяції перспективного досвіду німецьких колег у площину реформування та модернізації української системи даної освіти.

         Проведено ретроспективний аналіз становлення та розвитку теорії й практики естетичної підготовки студентів-майбутніх учителів у Харківському університеті у другій половині XIX - початку XX ст. Показано внесок харківських педагогів досліджуваного періоду в розробку теоретичних і методологічних питань естетичної підготовки вчителя. Виявлено особливості й охарактеризовано провідні напрями, проаналізовано та систематизовано аудиторні та позаудиторні форми та методи естетичної підготовки студентів-майбутніх учителів. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, нормативних документів та широкого кола архівних і публіцистичних матеріалів досліджуваного періоду визначено основні етапи розвитку естетичної підготовки студентів-майбутніх учителів: 50-ті - перша половина 60-х рр. XX ст - період творчого розвитку теоретичних засад естетичної підготовки, започаткованих в університеті у першій половині XIX ст; друга половина 60-х - початок 70-х рр. XIX ст. - період зменшення кількості науково-теоретичних розробок і обмеження практичної діяльності з естетичної підготовки студентської молоді; друга половина 70-х рр. - початок XX ст. - період інтенсивної розробки естетико-педагогічної теорії та практики. Показано можливості творчого використання теоретичних ідей та естетико-педагогічного досвіду Харківського університету другої половини XIX - початку XX ст. Обгрунтовано прогностичні тенденції подальшого розвитку й удосконалення теорії та практики естетичної підготовки студентів сучасних українських педагогічних закладів освіти.

         Вивчено французький досвід розвитку системи підготовки педагогічних кадрів з метою можливого використання у системі педагогічної освіти в Україні. Проаналізовано соціально-економічні передумови реформування системи педагогічної освіти у Франції у другій половині XX - на початку XXI ст. Розроблено та теоретично обгрунтовано періодизацію її розвитку. Виявлено провідні тенденції розвитку системи підготовки педагогічних кадрів на сучасному етапі. Розкрито шляхи інтеграції педагогічної освіти Франції до загальноєвропейського освітнього простору. Досліджено модернізацію змісту форм і методів професійної підготовки педагогічних кадрів у Франції. З'ясовано теоретико-методичні принципи побудови навчальних планів і програм у даній системі. Охарактеризовано зміст психолого-педагогічної підготовки вчителів за умов реформування педагогічної освіти. Виявлено подібне та відмінне у розвитку систем підготовки педгогічних кадрів у Франції та в Україні. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо можливостей творчого використання прогресивних ідей французького досвіду в зазначеній системі України.

         Вивчено наукову діяльність та історико-культурну спадщину академіка М.Петрова (друга половина XIX - початок XX ст.). На підставі джерельної бази досліджено формування світогляду й особливості наукової діяльності вченого, а також його інтелектуальну біографію, основою якої була багатогранна творчість. Результатом плідної праці М.Петрова є історико-культурний доробок, який становить понад 280 публікацій з малодосліджених проблем. Значну увагу приділено науковій праці вченого в Церковно-історичному та археологічному товаристві, а також Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії, участі у наукових товариствах і наукових (археологічних) з'їздах України, студіюванні регіональної історії України, історії Києво-Могилянської академії, історії міста Києва.

         Досліджено проблему становлення та розвитку еволюційної теорії в Україні в історично-науковій ретроспективі (друга половина ХІХ - перша чверть ХХ ст.). Розкрито місце теорії еволюції у суспільно-політичному, науковому та культурному житті України у даний період. Здійснено цілісний науковий аналіз розвитку еволюційної теорії зазначеного періоду як соціально-наукового феномену, розглянуто основні етапи її розвитку. Визначено роль теорії еволюції в Україні для розвитку еволюційної біології. Оцінено внесок вітчизняних учених-еволюціоністів у розвиток теорії еволюції.

         Проаналізовано загальні тенденції позитивних зрушень та характерні особливості викладання географії в школах України з 1900 до 1950 рр. Значну увагу приділено системі та змісту географічної освіти. Обгрунтовано періодизацію її становлення та розвитку. Показано значення історичних постанов вищих державних органів влади країни, які поклали початок новому етапу змін у викладанні географії, зміцніли її позиції серед предметів шкільного навчання. Розглянуто питання удосконалення навчальних планів і програм з географії, їх значення для становлення та розвитку географічної освіти в Україні на підвищення її наукового та методичного рівня впродовж першої половини XX ст. З використанням історичного підходу висвітлено закономірності поступового розвитку шкільної географічної освіти.

: автореф. дис... д-ра пед. наук : 13.00.01 [Електронний ресурс] / Олена Іванівна Огієнко; АПН України; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. — К., 2009. — 44 с. — укp.

         Визначено роль і функції, а також обгрунтовано класифікацію засобів наукової комунікації в педагогічній науці. Визначено етапи розвитку даних засобів в другій половині XX - на початку XXI ст. Розкрито особливості розвитку найбільш поширених засобів наукової комунікації в педагогічній науці в Україні - наукової педагогічної періодики, наукових педагогічних заходів, електронних засобів комунікації в зазначений період. Систематизовано відомості про українські наукові педагогічні видання, наукові педагогічні конференції, вітчизняні веб-ресурси науково-педагогічної тематики. Визначено тенденції розвитку засобів наукової комунікації в педагогічній науці в Україні у другій половині XX - на початку XXI ст. і перспективи їх подальшого розвитку.