Охарактеризовано сучасний стан залізничних пасажирських перевезень на Україні, узагальнено теоретичні положення та вітчизняний і зарубіжний досвід організації пасажирських перевезень. Розглянуто доцільність підвищення економічної ефективності пасажирських перевезень за рахунок розвитку додаткових послуг. Запропоновано методологічний підхід до формування структури комерційних підрозділів на підприємствах промисловості та транспорту. Наведений підхід, який базується на використанні узагальненої матриці, яка забезпечує раціональне формування їх функцій і напрямків діяльності. Розроблено методики, математичні моделі для проведення досліджень послуг. Проведено математичне моделювання кривих розрахункових життєвих циклів додаткових послуг у системі пасажирських перевезень і прогнозування їх розвитку.

         Теоретично обгрунтовано роль функціонування пасажирських перевезень залізничного транспорту як складової економіки й управління національним господарством України з метою підвищення якості послуг, що надаються, розглянуто питання його ефективності. Розроблено модель державного регулювання підвищення ефективності функціонування даних перевезень. Визначено суть, доцільність, необхідність проведення реструктуризації підприємств пасажирського господарства залізничного транспорту України. Визначено умови, необхідні для реалізації програми реструктуризації. Розроблено механізм, який передбачає науково-економічне обгрунтування доцільності впровадження нових форм пасажирського швидкісного та високошвидкісного руху. За цього економічне обгрунтування має сприяти визначенню певного варіанта, який забезпечить прибутковість інноваційно-інвестиційного проекту. Побудовано багатоваріантну модель, на базі якої проведено розрахунок економічної доцільності впровадження найбільш ефективного пасажирського руху в Україні. Виконано розрахунок основних економічних показників. Впровадження результатів дослідження сприяє досягненню підвищеної ефективності функціонування пасажирських перевезень залізничного транспорту.

         Проаналізовано методи розрахунку собівартості перевезень пасажирів (РСПП). Розроблено порядок розподілу витрат пасажирських перевезень далеких сполучень. Удосконалено методику РСПП шляхом використання логічних та математичних підходів щодо розподілу адміністративних та загальногосподарських витрат, коригування собівартості за типами поїздів та вагонів. Запропоновано способи визначення постійних і непостійних витрат щодо мінімального значення пасажирських тарифів. Створено інформаційні бази собівартості. Розроблено математичні схеми та порядок оперативного коригування собівартості в періоди між офіційно встановленими розрахунками.

         На базі теорії нечітких множин створено математичну модель впливу величини значень експлуатаційних характеристик на статистику відмов рухомого складу метрополітену та локалізованих систем залізничного транспорту, яка дозволяє відобразити величину впливу змін умов експлуатації на технічний стан вагонів. Розроблено метод опосередкованого повагонного контролю експлуатаційних характеристик рухомого складу метрополітену та локалізованих систем залізничного транспорту для підвищення ефективності визначення його технічного стану. Удосконалено метод визначення дислокації рухомого складу, який дозволяє реалізувати повагонний контроль експлуатаційних характеристик і сприяє підвищенню точності визначення швидкості руху. Запропоновано метод розрахунку рівня завантаженості вагонів поїздів метрополітену шляхом урахування часу руху пасажирів між станціями, що дозволяє підвищити точність визначення пасажиропотоків на довільному проміжку часу.

         Розкрито стратегію розвитку міст та формування житлової політики з метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів, охарактеризовано містобудівні засоби підвищення ефективності землекористування в містах. Запропоновано принципи формування міського середовища на основі досліджуваного критерію (структурності, пріоритетності, узгодженості). Для реалізації цих принципів наведено прийоми організації міського середовища для підвищення соціально-еколого-економічної ефективності використання території.

         Проведено теоретичні та практичні дослідження щодо удосконалення складу основних засобів АПК регіону та підвищення ефективності їх використання. Розкрито сутність та розроблено класифікацію чинників формування основних засобів сільського господарства на рівні регіону, удосконалено методичні засади щодо оцінки ефективності їх використання. Визначено склад, структуру, рівень зношеності та забезпеченості основними засобами в сільському господарстві Херсонської області, виявлено тенденції їх використання. Обгрунтовано шляхи покращення складу та структури основних засобів сільського господарства на підставі впровадження інновацій. Розроблено моделі підвищення ефективності використання та удосконалено організаційно-економічний механізм відновлення основних засобів.

         Дисертацію присвячено розкриттю соціально-економічних аспектів підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону. Обгрунтовано необхідність побудови реального балансу трудових ресурсів на регіональному рівні. Виявлено особливості трудової міграції населення Чернівецької області, а також визначено вплив зайнятості на використання його трудового потенціалу. Розкрито роль оплати праці в ефективному використанні трудового потенціалу. Узагальнено зарубіжний досвід організації системи оплати праці та соціального партнерства. Обгрунтовано напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону.

         Узагальнено теоретичні та методичні підходи щодо відтворення та ефективності використання основного капіталу, конкретизовано його визначення. Виявлено та оцінено тенденції та закономірності динаміки розвитку бурякоцукрового виробництва та обгрунтовано концепцію відтворення основного капіталу, удосконалення структурної та інноваційної політики. Уперше здійснено комплексну системну оцінку ефективності основних засобів даного виробництва, виявлено резерви підвищення ефективності їх використання, упровадження обгрунтованої стратегії технологічного переоснащення та реструктуризації підприємств. Розроблено основні напрямки та шляхи підвищення ефективності основних засобів. Зазначено, що новизна та принципова відмінність основних положень цієї позиції в порівнянні з іншими дослідженнями полягає у врахуванні галузевих і регіональних підходів та взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринку з використанням системи інформаційного маркетингу.

         Розроблено організаційно-економічні інструменти регулювання, планування розвитку та підвищення ефективності використання природного рибогосподарського комплексу приморського регіону. Розкрито сутність категорії інтегрального рибогосподарського ресурсу. Проаналізовано стан ринку риби та рибної продукції. Наведено результати дослідження ефективності застосування сучасних методичних підходів для вирішення задач прогнозного оцінювання ефективності використання регіонального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу (ПРП). Обгрунтовано шляхи та напрями удосконалення системи організаційно-економічних механізмів використання рибогосподарського ПРП. Розроблено стратегію розвитку регіональної рибогосподарської діяльності. Запропоновано систему ліцензування рибальства й обгрунтовано доцільність її апробації у формі адміністративного експерименту на території Одещини.