План

Вступ 3
Політична свідомість 4
Зміст політичної свідомості 5
Рівні політичної свідомості 6
Політична ідеологія 9
Типи політичної свідомості 10
Висновки 11
ЛІТЕРАТУРА 13

Вступ 3
1. Поняття та структура політичної свідомості 6
2. Місце поняття “політична свідомість” в політології 16
3. Особливості масової політичної свідомості сучасного українського суспільства 22
Висновки 36
Література 40

         Визначено теоретико-методологічні особливості феномену політичної свідомості, його місце в політології та розглянуто проблему її формування крізь призму історичної пам'яті. З'ясовано механізми формування менталітету та національного характеру західного і східного сегментів українського суспільства. Проаналізовано основні особливості сучасного етапу розвитку України, найбільш впливові суб'єкти політичної свідомості українського суспільства. Досліджено політичну ідеологію і масову політичну свідомість як сфери існування сучасної політичної свідомості.

         Проаналізовано сутність політичної свідомості як складової частини соціальної свідомості. Уточнено особливості її функціонування в політичному процесі держави, що перебуває у перехідному політичному режимі. На підставі порівняльного аналізу досліджено місце та роль ідеології та психології як складових політичної свідомості. Здійснено системний аналіз найбільш важливих суб'єктів політичної свідомості - особи, політичних інституцій (парламентської діяльності та діяльності політичних партій), нації за умов трансформаційних змін соціально-політичних форм буття. З'ясовано особливості формування нової політичної еліти - носія свідомості нового змісту. Визначено конкретні проблеми формування нової політичної свідомості в Україні.

         Проведено дослідження політичної аргументації як найбільш оптимального способу перетворення політичної комунікації демократичного суспільства на раціональних засадах. Визначено концептуальний та конкретно-політичний рівні обгрунтування політичної комунікації як засобу її раціоналізації. Проаналізовано поняття політичної аргументації, раціональної політичної комунікації, демократичної публічної сфери. Обгрунтовано дисфункційність сучасного стану політичної комунікації. На підставі використання результатів фундаментальної комунікативної теорії на предметному полі політичної науки встановлено базові засади раціональності політичної аргументації у морально обумовленій прагматиці мовленнєвої діяльності. Виявлено ресурси раціоналізації політичної комунікації за допомогою політичної аргументації у сучасному ліберальному суспільстві.

         Проведено комплексне дослідження політичної пропаганди як засобу становлення та трансформації політичних режимів. Доведено, що політична пропаганда є важливим засобом у завоюванні, утриманні та зміні політичної влади. Виявлено, що політична пропаганда залежно від політичного режиму має свою специфіку. Визначено закономірності утворення форм і зміни різновидів політичної пропаганди, з'ясовано її можливості в історичній ретроспективі. Встановлено роль політичної символіки та зроблено спробу поглиблення її класифікації. Досліджено значення політичної мови у політичній пропаганді. Простежено взаємозв'язок між політичною пропагандою та засобами масової інформації, показано взаємозалежність політичної пропаганди та виборчих процесів.

         Наведено результати дослідження ідейно-теоретичної спадщини та суспільно-політичної діяльності В. Липинського у контексті становлення світової політичної думки (від античних мислителів до сучасних дослідників політичної сфери суспільства) й особливостей становлення сучасної української державності та політичної культури українського суспільства. В історико-політичному та теоретико-методологічному аспектах вивчено базові категорії політології, а саме: держави, громадянського суспільства, нації, політичного режиму, форми державного устрою, політичної партії, які розглянуто у контексті ідейно-теоретичних і політико-культурних поглядів засновника державницької школи та фундатора українського консерватизму В. Липинського. Проаналізовано його концепцію класократичної трудової монархії та погляди щодо ролі політичної еліти та релігії у становленні української нації та державності, розглянуто практичну політичну діяльність. На емпіричному рівні досліджено особливості ідейно-політичної структури масової свідомості сучасного українського суспільства.

1. Свідомість 3
1.2. Мова 5
2.2. Опредметнення свідомості 8
2.3. Творча свідомість 10
2. Самосвідомість 14
Висновок 19
Список використаної літератури 21

1. Сутність та специфіка політичної влади 3
2. Основні концепції політичної влади 6
3. Політична влада як засіб стабільності у суспільстві 10
Література 12