Досліджено загальні закономірності розвитку державного боргу України за умов ринкової трансформації. Значну увагу приділено теоретико-методологічним основам аналізу державного боргу. Сформульовано основні концептуальні положення з теоретичного обгрунтування державного боргу за ринкової трансформації. Здійснено системний макроекономічний аналіз державного боргу у вітчизняній економіці, зокрема, досліджено вплив державних запозичень на розвиток секторів української економіки. Виявлено основні закономірності розвитку політики управління державним боргом у системі макроекономічної координації впродовж ринкових перетворень. Сформульовано стратегічні цілі управління державним боргом у трансформаційній системі.

         Вперше розкрито сутність макроекономічних ефектів державного боргу як об'єкта статистичного вивчення, що дозволило обгрунтувати методичні засади комплексного статистичного аналізу державного боргу. Розкрито соціально-економічну сутність поняття "державний борг", його взаємозв'язок із процесами й явищами ринкової економіки. Визначено сутність поняття "макроекономічні ефекти державного боргу". Запропоновано напрями гармонізації статистики державних фінансів України з міжнародними стандартами в частині узгодження підходів до оцінки та консолідації боргових зобов'язань держави. Проведено комплексний аналіз формування державного боргу на базі регресійної та ARIMA моделей. Оцінено циклічну складову варіації державного боргу, обчислено значення та здійснено екстраполяцію коефіцієнта циклічності приросту державного боргу України. Вивчено методологічні й організаційні засади системи статистичного моніторингу державного боргу. Надано комплексну економіко-статистичну оцінку обсягу державного боргу України.

         Розроблено науково-методичні засади побудови фінасово-економічного механізму регулювання боргу держави, досліджено його вплив на фінасову систему України. Сформовано постадійну та поелементну структури фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу. Розкрито сутність категорії "державний борг" та його придатність до регуляторного впливу. Досліджено зарубіжний досвід регулювання державного боргу. Проаналізовано еволюцію структури та механізму регулювання державного боргу за основними складовими. Обгрунтовано шляхи удосконалення механізму регулювання державного боргу. Розширено можливості щодо застосування базової моделі динаміки державного боргу за рахунок її розгляду за умов профіциту державного бюджету. Оцінено параметри моделі динаміки питомого державного боргу на підставі діючої системи показників в Україні. Визначено базові принципи побудови програми регулювання державного боргу та напрями удосконалення боргового планування.

         Доведено фінансово-правову природу державного боргу та визначено його особливості й основні характеристики. З'ясовано зміст цього боргу як фінансово-правової категорії у контексті аналізу механізму правового регулювання. Сформульовано визначення цієї категорії. Наведено принципи правового регулювання державного боргу. Досліджено загальні та видові характеристики правових норм, що регулюють відносини у даній сфері, а також зміст і особливості цих правовідносин, правовий статус їх учасників, особливості виникнення, зміни та припинення правовідношення у сфері державного боргу, практику їх реалізації, правове регулювання державним боргом та фінансовий контроль за його станом. Обгрунтовано цілісність фінансово-правового інституту державного боргу та його місце у системі права та національного права України. Запропоновано визначення проблем класифікації державного боргу, визначення його структури, базових категорій з цієї проблематики й обгрунтовано доцільність їх введення до фінансово-правового понятійного апарату, а також до чинного законодавства. Здійснено порівняльно-правовий аналіз положень чинного українського законодавства та міжнародних принципів і стандартів у сфері державного (публічного) боргу. Запропоновано заходи щодо вдосконалення правового регулювання цього боргу, зокрема шляхом прийняття змін і доповнень до чинного законодавства України.

         Досліджено проблеми становлення та функціонування ринкових структур у перехідній економіці України. Систематизовано сучасні теоретичні підходи до визначення рівня концентрації, а також наявності монопольної влади як невід'ємних елементів функціонування ринкових структур. Значну увагу приділено еволюції поглядів представників різних економічних шкіл і напрямів економічної науки, а також роль ринкових структур і особливості концентрації виробництва у командній економіці. Проаналізовано вплив стабілізаційної політики на зазначені структури у вітчизняній економіці. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування. Обгрунтовано основні напрями поліпшення застосування інструментарію державного регулювання ринкових структур в Україні та доцільність застосування світового досвіду антимонопольного регулювання в економіці України.

         Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні питання управління урядовими запозиченнями. Визначено теоретичні засади функціонування державних внутрішніх позик, розроблено схему їх класифікації. Проаналізовано основні теоретичні розробки у сфері державного кредиту та його вплив на основні макроекономічні показники. Визначено особливості нормативно-правового регулювання державного внутрішнього боргу України, досліджено процес його формування. Розроблено методичні рекомендації щодо аналізу ризиків портфеля внутрішніх боргових зобов'язань уряду, здійснено оцінку ризиків вітчизняного ринку державних цінних паперів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення системи управління державним внутрішнім боргом. Досліджено можливості оптимізації структури боргу шляхом залучення коштів населення.

         Розглянуто теоретичні та практичні проблеми інвестиційної діяльності в перехідній економіці. Висвітлено соціально-економічну сутність інвестицій як економічної категорії та їх основні форми. Розкрито роль інвестицій в економічному розвитку, обговорено шляхи виходу з інвестиційної кризи. Визначено потенційні джерела інвестиційних ресурсів на макро- та мікрорівнях. Здійснено грунтовний аналіз формування різних джерел інвестиційних ресурсів, запропоновано заходи щодо їх залучення та ефективного використання в сучасній економіці України. Обгрунтовано основні напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства з метою активізації інвестиційної діяльності.

         В дисертаційній роботі розглядаються основні принципи організації ефективної системи управління інноваціями в перехідній економіці України з метою забезпечення реалізації виконання принципу інноваційного шляху розвитку держави. Проаналізовано основні причини інноваційної інертності виробництва та шляхи їх усунення, підвищення інноваційного сприйняття економіки України. Запропоновано заходи по стимулюванню інноваційної діяльності підприємства та шляхи активізації інноваційних процесів.

         Розвинуто визначення та тлумачення конкурентоспроможності як комплексної характеристики діяльності підприємств у перехідній економічній системі та узагальнено і систематизовано погляди на неї вітчизняних і зарубіжних економістів економічних суб'єктів. Запропоновано моделі аналізу конкурентоспроможності підприємств на базі ліквідності на ринку продукції за їх виробничим потенціалом і впливом зовнішнього середовища. Проаналізовано значення макроекономічної політики для внутрішньої конкурентоздатності ділових одиниць у перехідній економіці України. Виявлено основні особливості ролі нормативної бази підприємницької діяльності на конкурентоспроможність українських підприємств. З'ясовано причини низького рівня конкурентоспроможності вітчизняних суб'єктів економічної діяльності та запропоновано заходи для її підвищення.