Розглянуто переконання про деконструкцію як філософський стиль, який суттєво впливає на формування характерних рис і пріоритетів філософії сучасності. Відпрацьовано та уточнено сутнісні риси поняття деконструкції, згідно з яким вона виступає закономірним філософським напрямком у руслі загальної європейської філософської традиції. Здійснено історичну ретроспективу розвитку поняття тексту як феномену, який характеризується полісемантичністю, уособлює здатність не лише синтезувати та репрезентувати, але й творчо формувати головний корпус філософських смислів сьогодення, впливати на нелінійне бачення їх розвитку. Висунуто докази на користь розуміння феномену тексту як апогею деконструктивістської філософії періоду 1970 - 1980-х рр. Доведено, що розуміння тексту у рамках деконструктивізму є плідною філософською стратегією через здатність долати у межах наукового, політичного або соціального дискурсу директивні шляхи вирішення парадигмальних конфліктів. Розгорнуто ідею мультиваріантної аргументації, що базується на деконструктивістському текстуальному принципі, зумовлює низку трансформацій та перетворень у різноманітних сферах філософської діяльності епохи.

         Здійснено концептуалізацію поняття "я - текст" особистості, якого розглянуто як простір самоздійснення дискурсивної суб'єктності особистості. Визначено суть дискурсивної суб'єктності як конституюючої характеристики особистості в системі його структурно-динамічних ознак, до яких належать загальні структурні ознаки (смисл, значення, конотація, тема, адресат, міра згорнутості, цілісність, завершеність), змістові ознаки ("тіло", "соціальне "Я", "внутрішні психічні змісти", "діалогізм "Я"), рівневі ознаки ("гено - я - текст", актуальний "я - текст"), суб'єктні ознаки (мета породження, творчість, кумулятивність, ефективність, привласнення), а також функцій, які він виконує: втілення "Я", вираження "Я", конструювання "Я", інтеграція "Я", ствердження "Я", пізнання "Я", комунікація "Я". Визначено основні моделі розгортання "я - тексту" особистості, а саме: номінативну, міфопоетичну, наративну, наукоподібну та комплексну, що відповідають різним видам актуального "я - тексту", "прото - я - тексту", "мезо - я - тексту" та "мета - я - тексту" особистості. Запропоновано нові психологічні методи дослідження "я - текстів".

         Розглянуто явище візуального перекладу літературного тексту, що визначається як трансвидовий художній переклад між словом і зображенням та є одним з малодосліджених виявів художнього мислення. Простежено передумови загальноестетичного тлумачення явища перекладу. На базі структуралістських концепцій з'ясовано суть процесу трансвидового художнього перекладу як певного переструктурування оригіналу. На основі аналізу візуального перекладу літературного тексту визначено трирівневу структуру трансвидової перекладності, яка складається з художнього смислу, тексту та мови. Доведено, що об'єктивною основою функціонування перекладності є універсалії художнього мислення, розкрито їх типологію та форми візуальної репрезентації.

         Виявлено провідні чинники, що зумовлюють розуміння текстового повідомлення. Встановлено характер зв'язку між смисловою структурою навчального тексту та його розумінням студентами. На підставі структурно-смислового аналізу навчальних текстів визначено їх семантичні параметри, що зумовлюють повне та глибоке розуміння повідомлення. Виявлено критерії, за якими визначається повнота та глибина розуміння навчального тексту. Запропоновано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування у студентів прийомів розуміння тексту. Розроблено та апробовано програму їх формування з урахуванням структурно-смислових особливостей повідомлення.

         Проаналізовано підходи до проблеми читання, представлено психологічну характеристику тексту, зокрема, іншомовного, розкрито процес розуміння та його особливості у процесі читання. Виділено принципи вивчення поняття когнітивного стилю як інструмента, способу переробки інформації. Розглянуто історичні аспекти вивчення когнітивних стилів у вітчизняній та зарубіжній психології, визначено їх типологію та застосування у особистості та діяльності на сучасному етапі розвитку психології. Наведено результати експериментального дослідження когнітивних особливостей прояву стилів студентів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі читання іншомовного тексту. Розроблено та апробовано систему завдань з формування прийомів читання даного тексту з урахуванням когнітивного стилю кожного студента. Доведено, що урахування даних стилів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі навчання іноземної мови суттєво впливає на підвищення ефективності читання іншомовного тексту.

         Проведено теоретико-експериментальне дослідження психологічних чинників, які детермінують процеси побудови письмового тексту іноземною мовою в студентів мовних спеціальностей. Вивчено психологічні особливості діяльності іншомовного писемного мовлення, його психологічні механізми. Розроблено модель творення іншомовного письмового тексту. Наведено результати діагностичного експерименту: виявлено психологічні особливості іншомовного писемного мовлення на різних етапах його розвитку; досліджено специфіку функціонування механізмів писемного мовлення в системі рідної та іноземної мови. Вивчено психологічні особливості побудови іншомовного письмового тексту студентами мовних спеціальностей за умов традиційного навчання. Описано характер та результати впровадження програми формування навичок побудови письмового тексту іноземною мовою. Обгрунтовано тезу, що передумовою успішного формування в студентів філологічних спеціальностей узагальненого вміння побудови іншомовного письмового тексту є організація навчання з застосуванням моделі здійснення відповідної діяльності за реальних життєвих умов, а також шляхом активізації емоційно-вольової та пізнавальної сфер студентів.

         Досліджено вплив когнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності від когнітивно-стильових детермінант. З'ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного з когнітивних стилів, оскільки кожна з когнітивних функцій забезпечує певний аспект цього процесу. Показано, що роль когнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація певних когнітивних функцій, а саме: складнісно-простої - прийняття або неприйняття інформації; аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної - розшарування текстової інформації, які взаємопов'язані та присутні протягом усього процесу розуміння; глобалізаційно-специфікаційної - інформація розкривається для суб'єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; імпульсивно-рефлективна - переживання сутнісних елементів тексту. Проаналізовано послідовність застосування когнітивних функцій у даному процесі. Зазначено щодо нерівномірності розвитку епістомологічних можливостей особи. Зауважено, що глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма дослідженими, проте вихідні функції, наприклад, аналітичність - синтезованість, мають щонайширше застосування. Виявлений порядок їх застосування у процесі розуміння тексту відображає послідовність постання в онтогенезі. Наголошено, що найповніше розвинені когнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи не причетного суб'єкта (складність - простота) та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд тестів (аналітичність - синтетичність, конкретність - абстрактність, полезалежність - поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність - рефлексивність). Відзначено, що найменш розвиненою є глобалізаційно-специфікаційна функція, яка має розкрити соціокультурну феноменологію тексту.

         Розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу політичного процесу, особливості його вивчення та інтерпретації у сучасній політичній науці. На підставі аналізу існуючих політичних теорій висвітлено різні концепції політичного процесу. Здійснено критичну реконструкцію моделей класифікації стадій політичного процесу. Розкрито його двосторонній характер як взаємодії держави та громадянського суспільства. Проаналізовано політико-правові засади реалізації політичного процесу, з'ясовано причини його дестабілізації. Показано роль політичного конфлікту у перебігу політичних процесів, обгрунтовано можливі шляхи їх розв'язання за умов демократичних і недемократичних політичних систем. За допомогою розробленої системи категорій (стадій політичного процесу, політичного інтересу, політичної участі, політичної діяльності, політичної активності, політичного функціонування) виявлено й описано закономірності політичного процесу у стабільних і перехідних політичних системах. Надано характеристику процесу формування та реалізації політики, визначено типи та механізми зв'язків між суб'єктами політичного процесу.

         Розроблено новий аспект дослідження семантики "чужого" тексту в сучасній музиці. Вивлено сутність і рівні прояву неоміфологічних інтенцій художнього мислення в музичних композиціях XX - початку XXI ст. з включенням "чужого" тексту. Досліджено особливості взаємодії неоміфологічних і ксенологічних тенденцій сучасної культури. Проаналізовано прояви феномену "чужого" тексту в сучасній музиці у широкому філософському, культурологічному та літературознавчому контексті. Виділено новий аспект композиторської інтерпретації "чужий" текст як генетичний код твору, розроблено його типологію та досліджено подібність зі структурними принципами неоміфологічної прози. У науковий обіг введено поняття неоміфологічних інтенцій художнього мислення. На прикладах творів Л.Грабовського, Д.Лігеті, О.Грінберга, В.Сильвестрова, О.Нарбутайте, В.Балея розглянуто їх відображення в індивідуальних композиторських концепціях на структурному, семантичному та естетичному рівнях.